ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ РОЗРОБКИ РОСЛИННИХ ПРЕПАРАТІВ

Full text

Біологія та фармація
77




flavonoids, Solanaceae family.
Article presents results of the research which was devoted to the study of
the content of avonoids in aerial parts of the food, ofcinal and decorative
plants of the Solanaceae family. It has been found that Lycium barbarum
leaves, Capsicum annuum herb, and Physalis alkekengi herb are characterized
by the highest content of avonoids calculated as rutin: 1,71 %; 1,68 % and
1,36 %, respectively.
В останні роки рослинні препарати (РП) набувають все
більшої популярності у фармакотерапії багатьох захворю-
вань. За статистикою ВООЗ, до 80 % населення планети
віддають перевагу препаратам природного походження.
Інтерес до застосування лікарських рослин і ліків, отри-
маних на їхній основі, обумовлений тим, що при правиль-
ному дозуванні вони практично нетоксичні, нешкідливі,
відносно доступні, ефективні та у деяких випадках завдя-
ки комплексній дії не мають конкурентів. Значні ресурси,
доступність сировини, можливість культивування роблять
рослинну сировину перспективним об’єктом дослідження
з метою розробки нових лікарських засобів (ЛЗ) рослин-
ного походження [1].
РП представлені біологічно активними речовинами
(БАР), виділеними із рослин, очищеними комплексами
природних сполук (у вигляді субстанцій) та великою гру-
пою комплексних препаратів із рослин (настої, відвари,
збори, настойки, екстракти та ін.), а також самою рослин-
ною сировиною [2].
РП мають низку переваг перед хіміотерапевтични-
ми препаратами. До складу лікарських рослин входять
природні речовини, необхідні організму для нормальної
життєдіяльності: вітаміни, вуглеводи, макро- та мікроеле-
менти, ферменти, гормони тощо. Комплекс речовин, які
містяться в рослинах, діє полівалентно, стимулюючи різні
системи організму чи компенсуючи їх недостатню функ-
цію [3].
Завдяки наявності в рослинах багатьох активних речо-
вин із різноманітною фармакологічною дією є можливість
застосовувати РП для лікування багатьох захворювань.
ЛЗ рослинного походження властивий широкий спектр
фармакологічної дії. Так, активні речовини женьшеню,
елеутерококу, лимоннику діють на нервову і серцево-су-
динну системи, функцію ендокринних залоз. Багаторічна
трав’яниста рослина діоскорея містить біологічно активну
речовину – стероїдний сапонін діосцин, який використо-
вують для синтезу гормонів кори надниркової залози та
їх аналогів, а також статевих гормональних препаратів.
Хміль звичайний, зокрема шишки хмелю – у фармацев-
тичних препаратах та БАД використовується як один із
компонентів зборів, які можна застосовувати як внут-
рішньо, так і зовнішньо, а витяжки із сировини входять у
склад рідких та твердих лікарських форм. Широко засто-
совується у терапії безсоння та нервових розладів, а також
при захворюванні деяких відділів шлунково-кишкового
тракту. Також лікарську рослинну сировину (ЛРС), яка
містить антраценпохідні фітокомплекси, використовують
при закрепах. Засобами вибору можуть бути препарати та-
ких рослин: листя сенни, корінь ревеню, плоди жостеру,
кора крушини та ін. [3, 4, 5].
Згідно наказу МОЗ України № 426 від 26.08.2005 р. ЛЗ
рослинного походження має відповідати таким умовам:
передбачений відповідно до його складу та призначення
для застосування без нагляду лікаря з метою діагностики,
без пропису рецепта або без спостереження за процесом
лікування; застосовується у певних концентраціях та до-
зуванні та призначений для орального, зовнішнього або
інгаляційного застосування; є документальне підтверд-
ження щодо застосування у медичній практиці не менше
30 років у світі та не менше 10 років в Україні; є досить да-
них щодо традиційного використання, зокрема доведена
безпека застосування у звичайних умовах, фармакологічні
ефекти або ефективність доведені тривалим використан-
ням і досвідом [6].
Основним етапом створення ЛЗ є фармацевтична
розробка (ФР), на якому закладаються не лише основи
якості, але й ефективності та безпечності застосування.
Об’єктами досліджень з ФР є всі компоненти ЛЗ – активні



Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

)
УДК: 615.012/.014.24:615.322


Біологія та фармація
—
Фітотерапія. Часопис
—
№ 4, 2014
———
7
фармацевтичні інгредієнти (АФІ) та допоміжні речовини,
лікарська форма, технологічний процес та пакувальні ма-
теріали, мікробіологічні властивості ЛЗ та сумісність ком-
понентів [7].
Важливою стадією виробництва РП є екстрагування
ЛРС, зумовлене загальними законами масопередачі, влас-
тивостями рослинних клітин та фізико-хімічною спорід-
неністю екстрагенту й речовини, що витягується. Екстра-
кція – це складний процес, який включає діаліз, десорбцію,
розчинення і дифузію, що перебігають довільно та одно-
часно, як один загальний процес. У фармацевтичній про-
мисловості екстрагування широко використовують при
отриманні препаратів з ЛРС (настойки, екстракти рідкі,
густі, сухі, екстракти-концентрати, максимальноочищені
(новогаленові) препарати, вилучення із свіжих рослин
тощо). Така форма обробки більш раціональна, тому що
завдяки цьому прискорюються процеси резорбції, виклю-
чаючи можливість зайвого навантаження на організм не-
потрібними речовинами, і створюються кращі умови для
стабілізації та стандартизації сировини [8, 9]. Крім того,
витяжки із рослинної сировини (РС) у вигляді настойок,
густих, сухих екстрактів застосовують для одержання
таблеток, капсул, мазей, гелів [10, 11, 12, 13, 14] та інших
лікарських форм.
Усі існуючі способи екстрагування РС класифікують
на статистичні та динамічні. У статистичних способах си-
ровину періодично заливають екстрагентом і настоюють з
перемішуванням чи без перемішування. У динамічних пе-
редбачається постійна зміна екстрагенту або екстрагенту
та сировини. Серед статистичних і динамічних способів
екстрагування розрізняють періодичні, коли екстрагуван-
ня однієї або декількох порцій сировини проводиться про-
тягом певного часу, та безперервні, що характеризуються
безперервною подачею сировини та екстрагента. До періо-
дичних методів відносять мацерацію, дробну мацерацію,
перколяцію, реперколяцію, циркуляційну екстракцію, так
звані «традиційні» методи екстрагування. Останнім часом
технологія РП інтенсивно розвиваються, розробляється
сучасне обладнання. Перспективною технологією для ЛЗ
рослинного походження, що містять ефірні олії, серцеві
глікозиди та фітонциди є екстракція зрідженими газами.
При використанні як екстрагенту зріджених газів, таких,
як бутан, пропан, азот із температурою кипіння нижче
кімнатної, процеси окиснення, розкладання, втрати БАР
та зміна їх властивостей при випаровуванні не відбу-
ваються, оскільки дані екстрагенти випаровуються при
кімнатній температурі. Одержані витяжки зберігають
усі екстраговані речовини в їх природному стані. Також
використовують вібраційні багатофункціональні апара-
ти, що дозволяють проводити кілька технологічних про-
цесів: розчинення, розпарювання, фільтрацію, очищення
витяжки, сушіння й подрібнення у віброкиплячому шарі.
Ефективною є технологія кріодроблення, яка дозволяє за-
побігти окисненню БАР, а отже, і зберегти корисні влас-
тивості компонентів РС з метою досягнення найбільшого
терапевтичного ефекту [8].
При виборі екстрагенту вивчаються наступні чинни-
ки: здатність екстрагенту максимально вилучати весь
комплекс БАР та мінімальну кількість баластних речо-
вин, відсутність токсичних властивостей, відсутність
подразнювальної дії на шкіру, якщо ЛЗ для зовнішнього
застосування, не вступати в хімічні реакції з лікарськими
речовинами, бути фармакологічно індиферентним, добре
змочувати рослинний матеріал. Як екстрагент найчастіше
використовують спирт етиловий у різних концентраціях.
Етиловий спирт має бактеріостатичну дію (в екстрактах,
які містять 20 % спирту, не розвиваються мікроорганіз-
ми), інактивує ферменти, спиртові розчини легко згущу-
ються до стану густих і порошкоподібних речовин, він
доступний і відносно дешевий. Так, при екстрагуванні
бруньок та листя берези бородавчастої використано спирт
етиловий у концентраціях 60 %, 65 %, 70 % та обрано
такі методи екстрагування, як перколяцію і прискорену
дробну мацерацію. Спиртові розчини такої концентрації
максимально екстрагують основні діючі речовини – фла-
воноїди (як у формі агліконів, так і у формі глікозидів) та
ефірну олію. Зниження концентрації спирту призводить
до недостатнього вилучення флавоноїдів і до забруднення
витяжки баластними речовинами.
Концентрація спирту вище 70 % не дозволяє вилучи-
ти флавоноїди у формі глікозидів, крім того, спирти ви-
сокої концентрації пересушують і дублять шкіру. Пере-
вагою використання спирту етилового як екстрагенту є і
те, що він у концентраціях 60-70 % виявляє підсушуючу
та антисептичну дію на шкіру; таким чином, не потрібно
видаляти екстрагент після одержання лікарської форми.
Встановлено, що оптимальним за повнотою вилучення
флавоноїдів з бруньок та листя берези бородавчастої є
метод прискореної дробної мацерації. Оптимальним екс-
трагентом для бруньок берези є спирт етиловий 70 %, для
листя берези – спирт етиловий 60 %. При екстрагуванні
коренів цикорію і приймочок зі стовпчиками кукурудзи
встановлено, що оптимальним методом екстагування є ре-
перколяція, про що свідчить вищий вміст гідроксикорич-
них кислот і флавоноїдів, а екстрагентом для вилучення
БАР – 50 % етанол [15, 16, 17].
На процес екстрагування ЛРС впливає ряд факторів,
які необхідно також враховувати при виборі умов екстра-
гування: ступінь подрібнення рослинного матеріалу, тем-
пературний режим, природа та в’язкість екстрагенту, три-
валість екстракції та ін. Ступінь подрібнення рослинного
матеріалу є дуже важливою технологічною операцією для
забезпечення процесу екстрагування. Занадто подрібнена
сировина заважає процесам масопередачі при екстрагу-
ванні, вміщує велику кількість зруйнованих клітин, із них
у екстракт переходить велика кількість баластних речо-
вин. Крупна ЛРС уповільнює процес екстрагування, а при
тривалому настоюванні екстрагуються баластні речовини.
Під впливом температури посилюються процеси дифузії
і діалізу, сировина швидко набухає, що призводить до
розриву клітин, а при екстракції свіжої ЛРС руйнується
плазма, згортаються білки, що прискорює процес екстра-

—
Фітотерапія. Часопис
—
№ 4, 2014
———
7
Біологія та фармація
Рис. Блок-схема фармацевтичної розробки рослинних препаратів.

Біологія та фармація
—
Фітотерапія. Часопис
—
№ 4, 2014
———
0
гування. Однак, підвищення температури може призвести
до руйнування термолабільних речовин (глікозидів, алка-
лоїдів), порушується розчинення ефірних олій [15].
Оскільки природа розчинника впливає на якісний і
кількісний склад екстрагованої речовини, згідно з чинним
законодавством, нової реєстрації потребують ЛЗ рослин-
ного походження, якщо застосовують інші екстрагенти
або інше співвідношення ЛРС, а також, якщо характерис-
тики, які визначають співвідношення користь/ризик, сут-
тєво не відрізняються від зареєстрованих [6].
Екстракція БАР із сировини може здійснюватись без-
посередньо перед використанням. Так, якщо полісахари-
ди представлені переважно слизом, то його треба вилуча-
ти без тривалої термічної обробки або просто холодною
водою, як це передбачено методикою для виготовлення
слизу з кореня алтеї. Терпени у складі ефірних олій слід
переводити у лікарську форму за технологією настою або
використання технології холодного мацерату. У цьому
випадку відновлюється активність рослинних ферментів,
що була пригнічена зневодненням під час сушіння. Три-
терпенові глікозиди (сапоніни) досить повно вилучаються
як за технологією настою, так і за технологією відвару,
однак слід враховувати характер супутніх речовин. Так,
виготовлення відвару із трави фіалки триколірної збага-
тить його тритерпенами, але не призведе до втрати слизу.
Тобто, треба чітко знати, на яку дію розраховуємо – іму-
номодульовану (слиз) чи бронхолітичну і відхаркувальну
(сапоніни) [18].
Загальновідомо, що для вилучення дубильних речовин
рекомендують технологію відвару. Однак це стосується
сировини, яка є цупкою і потребує тонкого подрібнення
(листя мучниці, кора дуба). З іншого типу сировини полі-
мерні феноли прекрасно вилучаються за технологією чаю.
Як приклад, можна навести чай з липового цвіту [18, 19].
Із сировини, що містить ефірні олії (з кореневища з коре-
нями валеріани, листків м’яти, трави чебрецю, материнки,
квіток ромашки та ін.), готують переважно настої, тому
що ефірні олії леткі, особливо при нагріванні. Процес ви-
тягання проводять в інфундирках, щільно закритих криш-
ками, проціджують тільки після повного охолодження на-
стою. При приготуванні настоїв і відварів із сировини, що
містить алкалоїди (трава термопсису, листя беладонни,
трава плауна баранця), використовують воду, підкислену
хлористоводневою кислотою; вона необхідна для переве-
дення алкалоїдів у легкорозчинні солі, що забезпечує їх
максимальний перехід у витяжку [20].
Значну частку фітопрепаратів складають багатоком-
понентні ЛЗ рослинного походження. Існуючі методики
аналізу вищезазначених РП здебільшого не відповідають
сучасним фармакопейним вимогам, не є специфічними, не
дають можливості проведення ідентифікації та визначен-
ня кількісного вмісту окремих компонентів суміші [21].
Одним із можливих і найперспективніших напрям-
ків модернізації процесів аналізу багатокомпонентних
ЛЗ рослинного походження є застосування маркерних
сполук або маркерів, тобто речовин, присутність яких є
характерною тільки для певного виду рослинної сирови-
ни. Наукова новизна даного підходу полягає в тому, що
можливість сучасних високоселективних фармакопейних
методів аналізу передбачає створення комплексу методик
ідентифікації та кількісного визначення речовин-маркерів
у РС та сумішах, що сприятиме впровадженню нових ме-
тодичних підходів до контролю якості та стандартизації
багатокомпонентних ЛЗ рослинного походження. До-
цільність використання зазначених методичних підходів
полягає в тому, що розроблені методики аналізу речо-
вин-маркерів дають можливість стандартизації кожного з
компонентів рослинної суміші, які уможливлюють приве-
дення аналітичної нормативної документації на зазначену
суміш до сучасних фармакопейних вимог [21].
Узагальнюючи вищевказане, алгоритм ФР РП можна
представити наступним чином (рис.):
Відповідно до наказу МОЗ України № 944 від
14.12.2009 р. для нових ЛЗ рослинного походження, які не
внесені до фармакопеї або інших стандартів на основі на-
зви рослини і частини рослини, використовуються як гру-
ба сировина і не мають достатнього підтвердження наяв-
ності досвіду використання в Україні та в інших країнах,
проводять наступні дослідження: визначення токсичності
діючої речовини при одноразовому введенні (гостра ток-
сичність), токсичність діючої речовини і готової форми
ЛЗ при введенні повторних доз, мутагенності, тератоген-
ності, експериментального лікування отруєнь при передо-
зуванні, лікарської залежності та інших видів токсичності
(місцево-подразнювальної дії, ульцерогенної для ЛЗ, при-
значених для перорального застосування), алергенності та
імунотоксичності. Також проводиться визначення фарма-
кологічної дії, яке здійснюється такими способами: вив-
чення первинної фармакодинаміки з використанням кіль-
кох адекватних моделей патології та вторинної – в межах
фармакологічних і токсикологічних досліджень. Лікарська
взаємодія РП оцінюється, якщо передбачене одночасне за-
стосування з іншими препаратами [22].
У сучасних умовах розвитку фармацевтичного ринку
України актуальною є розробка національної бази даних
про рослинні ЛЗ. У результаті аналізу даних літератури
встановлено, що пошук доказової інформації про РП, в
основному необхідно проводити у таких міжнародних ба-
зах:
• база Кокрана, що містить систематичні огляди про
ефективність (безпечність) лікарських засобів рослин-
ного походження за результатами мета-аналізу прове-
дених досліджень у світі;
• база даних Національного центру альтернативної і
нетрадиційної медицини (NCCAM), що містить спе-
ціальні монографії на лікарські рослини і побічні дії
лікарських рослин за даними рандомізованих дослід-
жень, які проводилися у США;
• база даних Медлайн, в якій містяться монографії про
ефективність, безпечність лікарських рослин і рослин-
них лікарських засобів за даними європейських дослід-
жень [23];

—
Фітотерапія. Часопис
—
№ 4, 2014
———
1
Біологія та фармація
1. Вишневська Л. І. Технологічні дослідження лікарської рослинної
сировини та її композицій у створенні нових препаратів / Л. І. Вишнев-
ська // Вісн. фармац. – 2008. – № 4. – С. 33-38.
2. Бойко М. М. Вивчення кінетики поглинання екстрагенту під час
процесу екстракції рослинної сировини / М. М. Бойко, О. І. Зайцев // Вісн.
фармац. – 2008. – № 2 (54). – С. 17-20.
3. Перспективи створення нових оригінальних препаратів на основі
субстанцій рослинного походження / О. А. Рубан, С. А. Малиновська,
Аль-Товайті Мурад, С. І. Мазурець // Фітотерапія. Часопис. – 2012. –
№ 2. – С. 63-65.
4. Фітотерапія / [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://ua.textreferat.com/referat.
5. Руководство по проведению кинических исследований новых
лекарственных средств: за ред. чл. – корреспондента РАМН, проф.
Р. У. Хабриева, акад.РАМН И. Н. Денисова, проф. В. Б. Герасимова,
акад. РАМН В. Г. Кукеса. – М.: Издательский дом «Русский врач», 2005.
– 360 с.
6. Наказ МОЗ України № 426 від 26.08.2005 р. «Про порядок про-
ведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що
подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також екс-
пертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів про-
тягом дії реєстраційного посвідчення» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу до інформації: http: // www zakon.rada.gov.ua.
7. Належні практики у фармації: практикум для студентів вищих
мед. і фарм. навч. закладів 3-4 рівнів акредитації спец. «Фармація» /
Н. І. Гудзь, Т. Г. Калинюк, С. Б. Білоус, К. І. Сметаніна. – Вінниця: Нова
Книга, 2013. – 367 с.
8. Васенда М. М. Сучасний стан виробництва фітопрепаратів /
М. М. Васенда // Фармац. час. – 2013. – № 4. – С. 143-147.
9. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: навч. посiб.
для студ., магістрів, асп., викл., наук. співроб. та спец. фармац. /
І. М. Перцев, О. Х. Пімінов, М. М. Слободянюк [та ін.] // за ред.
І. М. Перцева. – Вінниця: Н. Кн., 2007. – 725 с.
10. Онишків О. І. Розробка складу та технології таблеток на ос-
нові фітоекстракту кори осики: автореф. дис.... канд. фарм. наук:
спец. 15:00:01 – Технологія ліків, організація фармацевтичної справи
та судова фармація / О. І. Оношків. – Львів, 2013. – 20 с.
11. Чубка М. Б. Розробка і стандартизація капсул «Уролесан»: ав-
тореф. дис.... канд. фарм. наук: спец. 15:00:03. – Стандартизація і ор-
ганізація виробництва лікарських засобів / М. Б. Чубка. – Х., 2012. – 21 с.
12. Ковальов В. В. Розробка складу та технології м’якої лікарської
форми з екстрактом хлорофіліпту: автореф. дис.... канд. фарм. наук:
спец. 15:00:01 – Технологія ліків, організація фармацевтичної справи /
В. В. Ковальов. – Х., 2009. – 23 с.
13. Ролік С. М. Розробка складу, технології та дослідження ком-
бінованого стоматологічного гелю: автореф. дис... канд. фарм. наук:
спец. 15:00:01 – Технологія ліків, організація фармацевтичної справи /
С. М. Ролік. – Львів. – 2009. – 22 с.
14. Баранова І. І. Теоретичне та експериментальне обґрунтування
застосування сучасних гелеутворювачів природного та синтетичного
походження у технології м’яких лікувально-косметичних засобів: авто-
реф. дис.... доктора фарм. наук: спец. 15.00.01 – Технологія ліків, органі-
зація фармацевтичної справи та судова фармація / Баранова І. І. – Х.,
2011. – 43 с.
15. Минина С. А. Химия и технология фитопрепаратов: учебное по-
собие для вузов / С. А. Минина, И. Е. Каухова. – Москва, 2004. – 560 с.
16. Опрацювання складу і технології рідких екстрактів бруньок та
листя берези бородавчастої / О. В. Рехлецька, Т. Г. Калинюк, К. Ф. Ва-
щенко [та ін.] // Вісн. фармац. – 2007. – Т. 1, № 49. – С. 37-39.
17. Єзерська О. І. Обгрунтування складу, технології та досліджен-
ня таблеток з екстрактом цикорію і кукурудзи: автореф. дис.... канд.
фарм. наук: спец. 15:00:01 – Технологія ліків, організація фармацевтич-
ної справи та судова фармація / О. І. Єзерська. – Львів, 2014. – 23 с.
18. Гриценко О. М. Технологічні аспекти ефективності фітозасобів
/ О. М. Гриценко // Фітотерапія. Часопис. – 2008. – № 1. – С. 53-63.
19. Ковальов В. М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: під-
ручник для студ. вищ. фарм. установ освіти та фарм. ф-тів вищ. мед.
установ освіти 3-4 рівнів акредитації / В. М. Ковальов, О. І. Павлів,
Т. І. Ісакова; за ред. проф. В. М. Ковальова. – Харків: Видавництво
НФАУ, 2000. – 703 с.
20. Тихонов О. І. Аптечна технологія ліків / О. І. Тихонов, Т. Г. Ярних.
– Вінниця: РВП «Оригінал», 1995. – 583 с.
21. Гудзенко А. В. Реалізація сучасних підходів до стандартиза-
ції полікомпонентних фітопрепаратів / А. В. Гудзенко, О. О. Цуркан,
Т. В. Ковальчук // Фармакол. та лік. токсикол. – 2012. – Т. 30, № 5. –
С. 99-106.
22. Наказ МОЗ України № 944 від 14.12.2009 р «Про затвердження
порядку проведення доклінічного вивчення лікарських засобів та експер-
тизи матеріалів доклінічного вивчення лікарських засобів». [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу до інформації: http: // www zakon.rada.
gov.ua.
23. Мудрак І. Г. Методика забезпечення інформацією про рос-
линні лікарські засоби за даними доказової медицини: інформ. лист /
І. Г. Мудрак // Укрмедпатентінформ. – К., 2008. – 3 c.
Література
• база даних доказової фітотерапії «Клінічна ефек-
тивність лікарських засобів рослинного походження
(ЛЗРП)» створена вперше в Україні, яка може застосо-
вуватись на етапах до- та післядипломної підготовки
медичних та фармацевтичних працівників, сприятиме
підвищенню їх обізнаності з питань раціонального
застосування ЛЗ рослинного походження за даними
доказової медицини [24].
Проведене вивчення бази даних Кокрана станом на
2010 рік показало наявність 27 систематичних оглядів та
протоколів про застосування РП. У базі даних Національ-
ного центру нетрадиційної медицини (NCCAM, США) по-
дано монографії з доказовими даними про 30 лікарських
рослин. У мережі Медлайн наявні дані про 52 лікарські
рослини, а також подається доказова інформація про не-
органічні та природного походження речовини, які вико-
ристовуються у фармакотерапії. Доцільною у базі даних
є інформація про побічні реакції і взаємодії лікарських
рослин з іншими препаратами [25, 26].

     
     
      
    




    

 
   


Біологія та фармація
2
24. Макух Х. І. Клініко-фармацевтичне обґрунтування моделі раціо-
нальної фітотерапії в охороні здоров’я України: автореф. дис.... канд.
фарм. наук: спец. 15:00:01 – Технологія ліків, організація фармацевтич-
ної справи та судова фармація / Х. І. Макух. – Львів, 2013. – 24 с.
25. Мудрак І. Г. Оптимізація інформаційного забезпечення про лі-
карські рослинні засоби за даними доказової медицини / І. Г. Мудрак,
О. М. Заліська // Фармац. час. – 2010. – Т. 16. № 4. – С. 64-67.
26. National Centre Complementary and Aiternative medicine [ Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу до інформації: http: // www.nncam.
nih.gov/
Надійшла до редакції 28.07.2014




  рослинні препарати, лікарські засоби рослинного
походження, фармацевтична розробка, лікарський засіб, екстракція.
У статті наведено результати аналізу літературних джерел щодо
фармацевтичної розробки рослинних препаратів. Розглянуто особли-
вості вибору ЛРС, екстрагенту, методів екстрагування та забезпечення
створення ефективних, безпечних та нетоксичних ЛЗ згідно із стандар-
тами якості.



)
  растительные препараты, лекарственные сред-
ства растительного происхождения, фармацевтическая разработка, ле-
карственное средство, экстракция.
Встатье приведены результаты анализа литературных источников
по фармацевтической разработке растительных препаратов. Рассмотре-
ны особенности выбора ЛРС, экстрагента, методов экстрагирования и
обеспечение создания эффективных, безопасных и нетоксичных ЛС со-
гласно стандартам качества.



)
 herbal medicines, herbal medicinal products, pharmaceutical
development, medicinal product (pharmaceutical drug), extraction.
The article presents the results of the analysis of the literature on
pharmaceutical development of herbal medicines. The aspects of selection
of MPM (medicinal plant raw material), extractant, extraction methods and
provision with the development of effective, safe and non-toxic medicinal
products in accordance with quality standards were studied.


дачі фітотерапії: лікування патологій ШКТ з урахуванням
їх почергового використання для запобігання звикання
організму та покращання лікувального ефекту. Протиа-
лергійний збір доцільно використовувати для нормаліза-
ції імунного статусу людини, особливо схильної до алі-
ментарної алергії.

Багатокомпонентні лікарські збори використовують
для приготування водних витяжок у домашніх умовах.
Зважаючи на те, що до складу шлункових зборів та проти-
алергійного збору входять компоненти, що містять ефір-
ні олії, нами запропоновано використовувати їх настої.
Склад розроблених зборів наведено в табл. 1.
Настій є фармакопейною лікарською формою, яка мо-
же бути одержана як спеціалістом, так і самостійно па-
В Україні традиційно спостерігається значний попит
на лікарські засоби природного походження. Фітопрепа-
рати є однією зі складових сучасної раціональної терапії.
Можливості їх застосування досить значні. Ефективність
та безпечність препаратів рослинного походження дозво-
ляє їх використання при тривалому лікуванні пацієнтів
різних вікових груп, зокрема дітей, людей похилого віку,
а також вагітних.
Серед поширених захворювань найбільшу увагу
привертають патології шлунково-кишкового тракту
(ШКТ). Можливості фітопрепаратів у даному аспекті
достатньо широкі: профілактика, основна та додаткова
терапія [1, 4, 5].
Для профілактики та лікування захворювань органів
травлення нами розроблено два шлункові збори та збір
протиалергійний. Шлункові збори вирішують основні за-

Національний фармацевтичний університет, м. Харків


УДК 615.32
