ArticlePDF Available

Середньовічні замки і фортеці. Рекреаційно-туристське використання

Authors:
Аніпко Н. Середньовічні замки і фортеці. Рекреаційно-туристське
використання / Н.П Аніпко // Краєзнавство, географія, туризм. №20, травень
2011. – С.15-18.
НАТАЛІЯ АНІПКО
СУЧАСНИЙ СТАН РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ
СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЗАМКІВ ТА ФОРТЕЦЬ
КАРПАТО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Середньовічна оборонна архітектура України сьогодні є однією з найменш
прилаштованих для потреб туристичного бізнесу в Європі. Ті незначні кроки, що сьогодні
здійснюються в цьому напрямі, не дозволяють у недалекому майбутньому сподіватись на
суттєве покращення ситуації.
Більшість середньовічних замків і фортець України або їх руїн та залишків
зосереджені на території Карпато-Подільського регіону. Всього таких пам’яток у регіоні
налічується 87. Стан багатьох з них критичний. Пам’ятки не охороняються, а відсутність
ремонтно-реставраційних робіт тощо прискорюють їх подальше руйнування. Це зумовлює
низький рівень туристичної привабливості багатьох оборонних пам’яток середньовіччя в
регіоні.
У статті наведені результати дослідження сучасного стану рекреаційно-туристичного
використання середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України.
З семи областей Карпато-Подільського регіону за кількістю середньовічних замків та
фортець або їх руїн і залишків, а також замків перебудованих у палаци чи палаців збудованих
на місцях замків, на першому місті Тернопільська область (32 пам’ятки), далі йдуть
Львівська (15), Хмельницька (13), Закарпатська (10), Вінницька (9), Івано-Франківська (7) та
Чернівецька (1).
Проведення аналізу показало суттєві відміни у стані сучасного рекреаційно-
туристичного використання середньовічних замків та фортець регіону дослідження. За
результатами аналізу всі об’єкти дослідження були поділені на чотири групи. При поділі на
групи в першу чергу враховувалось: 1) сучасний стан рекреаційно-туристичного
використання та збереження пам’ятки; 2) історико-культурне значення (цінність)
пам’ятки; 3) проведення або відсутність ремонтно-реставраційних робіт, впорядкування
території пам’ятки. Також при поділі на групи було враховано чи був перебудований замок
у палац або споруджений на місці замку.
Перша група складається з двох підгруп. До першої увійшли середньовічні замки та
фортеці, які відносно добре збереглись, частково реставровані або відновлені, а їх
приміщення сьогодні використовуються під музеї чи окремі експозиції усіх пам’ятках
групи), заклади харчування (Олеський, Мукачівський та Ужгородський замки, Кам’янець-
Подільська та Хотинська фортеці) тощо. Вони також є місцем проведення конференцій,
семінарів (Олеський замок), фестивалів середньовічної та сучасної культури, днів міста та
інших заходів для туристів (фортеці в Хотині, Меджибожі, Кам’янець-Подільському, замки
в Мукачевому, Ужгороді, Збаражі та Олеську) тощо. Замки Львівської області є філіями
Львівської галереї мистецтв. У Карпато-Подільському регіоні до цієї підгрупи відносяться
дев’ять пам’яток (табл. 1), сім із них входять до складу історико-культурних заповідників.
Таблиця 1
Рекреаційно-туристичне використання збережених
середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України
Місцезнаходження
пам’ятки та час її
створення
Сучасне та заплановане використання
приміщень і території пам’ятки
Збережені середньовічні замки або фортеці,
використовуються з метою рекреації та туризму
Львівська область
1 Жовківський р-н, смт.
Жовква - комплекс
споруд замку
Жолкевських
1594 –1606 рр.
Культосвітні установи: історико-художній музей, філія
Львівської галереї мистецтв, пам’ятка є складовою
частиною Державного історико-архітектурного заповідника
м. Жовкви.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
Знаходиться в стадії реставрації. У майбутньому частину
приміщень замку планується використати під готель.
2 Золочівський р-н, м.
Золочів - комплекс
споруд замку 1634 –1686
рр.
Культосвітні установи: музей-заповідник «Золочівський
замок», виставкові зали, філія Львівської галереї мистецтв.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів, виставок,
симпозіумів тощо.
Заклади харчування: обідній зал.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Золочева
та Золочівського замку.
3 Бродівський р-н, смт.
Олесько - замок
Даниловічів
ХІV – ХVIІ ст.
Культосвітні установи: Державний музей-заповідник
«Олеський замок», філія Львівської галереї мистецтв.
Заклади харчування: ресторан "Гридниця".
Замок є місцем проведення конференцій, семінарів та
фестивалів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Олеська,
Олеського замку та інших замків Західного регіону
України.
Закарпатська область
4 Мукачівський р-н, м.
Мукачеве - замок
«Паланок» ХІV ХVIІІ
ст.
Культосвітні установи: історичний музей, картинна галерея,
художній салон, виставка "Дерев'яні церкви Закарпаття".
Заклади харчування: кав’ярні.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію м.
Мукачеве та Мукачівського замку.
5 Ужгородський р-н, м.
Ужгород – замок Х-ХVІ
ст.
Культосвітні установи: Закарпатський краєзнавчий музей
Заклади харчування: дегустаційний зал.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Ужгорода
та Ужгородського замку.
Чернівецька область
6 Хотинський р-н, м.
Хотин - комплекс споруд
фортеці ХІ – ХVІІ ст.
Культосвітні установи: Державний історико-архітектурний
заповідник "Хотинська фортеця".
Заклади харчування: кав’ярня.
На території заповідника є діюча православна церква ХІХ
ст. Фортеця є місцем проведення анімаційних заходів,
тематичних виставок. На території пам’ятки відбувається
реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції
про історію Хотина та Хотинської фортеці.
Тернопільська область
7 Збаразький р-н, м.
Збараж замок 1631 р.
Культосвітні установи: складова частина Національного
заповідника «Замки Тернопілля», музей трипільської
культури, етнографії, скульптури, зброї.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Збаража та
Збаразького замку.
Хмельницька область
8 Кам'янець-Подільський
р-н, м. Кам'янець-
Подільський -
комплекс Старого замку
Х – XVIІІ ст.
Культосвітні установи: Історико-краєзнавчий музей,
складова частина заповідника „Кам'янець”.
Заклади харчування: кав’ярня.
Фортеця є місцем проведення анімаційних, святкових та
культурно-освітніх заходів, тематичних виставок.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Кам’янець-
Подільського та його фортецю.
9 Летичівський р-н, м.
Меджибіж - комплекс
споруд замку-фортеці
ХІІ, ХIV – ХVІ ст.
Культосвітні установи: Історичний музей, музей жертв
голодомору, складова частина Державного історико-
культурного заповідника „Меджибіж”.
Фортеця є місцем проведення анімаційних, святкових та
культурно-освітніх заходів.
Збережені середньовічні замки або фортеці,
не використовуються з метою рекреації та туризму
Закарпатська область
1 Мукачівський р-н, смт.
Чинадійово - замок
Сент-Міклош ХVІІ ст.
Замок знаходиться в оренді, реставрується.
Львівська область
2 Перемишлянський р-н, с.
Свірж замок кінця XV
ст.
Замок є місцем проведення мистецьких заходів. Пам’ятка
реставрується. Замкове приміщення планується
використовувати як Будинок творчості для українських
архітекторів. Навколо замку зберігся парк.
Тернопільська область
3 Тернопільський р-н, м.
Тернопіль - старий замок
с. XVI - п. XIX ст.
У приміщенні замку розміщена спортивна школа. Пам’ятка
потребує ремонтно-реставраційних робіт. Планується
розмістити музей історії м. Тернопіль.
До заповідників, створених на основі одного видатного ансамблю або комплексу
пам'яток (у даному випадку замок або фортеця) належать:
1. Музей-заповідник "Золочівський замок" (1986 р.);
2. Державний музей-заповідник "Олеський замок" (створений у 1989 р.);
3. Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" (2000 р.).
До заповідників-міст, створених на основі всього історичного центру міста включно з
середньовічним замком або фортецею, в досліджуваному регіоні належать:
1. Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (1977 р.);
2. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовква (1994 р.);
3. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Збараж (1994 р.), з 2005 року
перейменовано в Національний заповідник «Замки Тернопілля»;
4. Держаний історико-культурний заповідник ''Меджибіж'' (2001 р.).
До другої підгрупи увійшли збережені середньовічні оборонні замки та фортеці,
приміщення яких сьогодні не використовуються для рекреації і туризму, а туристи можуть їх
оглянути тільки зовні. Такі пам’ятки потребують значних ремонтно-реставраційних робіт. У
Карпато-Подільському регіоні до цієї групи віднесені: Свірзький, Тернопільський та
Чинадієвський замки (табл. 1.).
До другої групи, яка є найчисельнішою, віднесені руїни та залишки середньовічних
оборонних замків і фортець. У цій групи виділено три підгрупи. До першої увійшли руїни
дев’яти пам’яток у м. Кременець, м. Теребовля та м. Бережани Тернопільської області, у м.
Галич Івано-Франківської області, у м. Львів, у с. Старе Село Пустомитівського району та
с. Урич Сколівського району Львівської області, у м. Хуст та с. Невицьке Ужгородського р-
ну Закарпатської області, які відповідають таких критеріям:
а) є визначними середньовічними оборонними спорудами (руїни замків у м. Галич, м.
Кременець, м. Теребовля, м. Львів, с. Урич, с. Старе Село);
б) є пам’ятками національного значення;
в) є популярними об’єктами туризму;
г) входять до складу історико-архітектурних заповідників (Національний заповідник
«Замки Тернопілля» до якого увійшли руїни замку в м. Теребовля, Національний заповідник
"Давній Галич" (створений у 1994 р.) руїни замку в м. Галич, Державний історико-
архітектурний заповідник у м. Львів (1975 р.) – руїни високого замку в м. Львів, Державний
історико-архітектурний заповідник у м. Бережани (2001 р.) руїни замку в м. Бережани,
Державний історико-культурний заповідник "Тустань" (1994 р.) залишки наскельного
міста-фортеці в с. Урич Сколівського району Львівської області, Кременецько-Почаївський
державний історико-архітектурний заповідник (2001 р.) – руїни замку в м. Кременець);
г) на їх територіях була проведена або триває консервація, реконструкція,
впорядкування території тощо (руїни замків і фортець у м. Кременець та м. Бережани
Тернопільської області, у м. Галич Івано-Франківської області, у м. Львів та с. Урич
Сколівського району Львівської області). Наприклад, згідно з проектом реставрації
Галицького замку передбачено відновити вцілілі мури, південно-західну вежу та каплицю св.
Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею та каплицею. У відреставрованій вежі замку
буде розміщено експозицію Музею пізньосередньовічного та нового Галича;
д) навколозамкові території є місцями відпочинку місцевого населення, туристів та
мають об’єкти туристичної інфраструктури (руїни замків та фортець у м.Теребовля
Тернопільської області, у м. Львів та с. Урич Сколівського району Львівської області, у с.
Невицьке Ужгородського р-ну Закарпатської області);
є) їх території є місцями проведення анімаційних та інших заходів для туристів (руїни
замків у м. Кременець Тернопільської області, в с. Старе Село Пустомитівського району та
с. Урич Сколівського району Львівської області на території Державного історико-
культурного заповідника "Тустань". Наприклад, у 2005 році замкова гора Бона у м.
Кременець, де збереглись руїни замку ХІІІ-ХІV століття (башта з готичною аркою для
проїзду та оборонні мури товщиною 2,3 м і висотою 8–12 м), стала місцем проведення
фестивалю середньовічної культури “Королева Бона-2005”. У 2006 та 2007 роках фестиваль у
Кременці відбувся під назвою “Стара фортеця” і вже був проведений зі статусом
міжнародного; у 2008 та 2009 роках - під назвою міжнародний історико-туристичний
фестиваль середньовічної культури "Стара фортеця". Участниками фестивалю були гості з
Угорщини, Польщі, Німеччини та Білорусі. За період проведення фестивалю туристи могли
побачити середньовічні придворні та народні танці; лицарські турніри; групові бої; стрільбу з
луків й арбалетів; виставку-продаж предметів побуту, одягу, прикрас, зброї; показ жіночих і
чоловічих костюмів ХІV-ХVІ століть (Німеччини - ХVІ ст., Італії – ХVІ ст., Англії – ХІV ст.,
Франції – ХІV, ХV ст., Голландії – ХV ст.); піротехнічне шоу тощо. Біля руїн замку завжди до
послуг туристів екскурсоводи та продаються сувеніри і різноманітна друкована продукція
про історію м. Кременець та його замку.
Особливе місце в цій групі пам’яток належить наскельному місту-фортеці IX–XIII ст.
Тустань. На відміну від інших оборонних споруд – ця була створена на скелях. Сьогодні на
території Державного історико-культурного заповідника Тустань“ відкритий музей, в якому
відвідувачі можуть оглянути експозицію про наскельне місто-фортецю Тустань,
ознайомитися з його історією, дослідженнями, археологічними знахідками тощо. У 2006 р.
був започаткований фестиваль української середньовічної культури „Ту Стань!», який щороку
відбувається на території заповідника.
До другої підгрупи увійшли руїни шести замків Тернопільської області в м. Скалат
Підволочиського району, смт. Микулинці Теребовлянського р-ну, с. Кривче Борщівського р-
ну, с. Язловець, с. Підзамочок і смт. Золотий Потік Бучацького р-ну та руїни замку в с.
Буша Ямпільського р-ну Вінницької області. Об’єднання цих семи пам’яток в одну підгрупу
зумовлено кількома спільними позитивними та негативними рисами. Позитивні: руїни замків
у Тернопільській та Вінницькій областях входять до складу Національного заповідника
«Замки Тернопілля» і Державного історико-культурного заповідника "Буша" (створеного у
2000 р.). Цей статус передбачає проведення консервації, реконструкції та впорядкування
території пам’ятки або здійснення цих робіт у недалекому майбутньому. Такі роботи вже
тривають на території Скалатського замку. Спільними негативними рисами для пам’яток цієї
групи є: а) як об’єкти туризму вони не є сьогодні популярними та мало відомі громадськості;
б) не використовуються в туристичному бізнесі.
До третьої підгрупи віднесені менш відомі руїни або залишки середньовічних замків,
які є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення, проте їх території не
впорядковані, що створює проблеми для їх огляду туристами; не проводяться ремонтно-
реставраційні роботи, анімаційні та інші заходи для туристів тощо. До цієї групи належать
руїни та залишки середньовічних замків у 38 населених пунктах: Вінницької області (м. Бар,
м. Хмільник, м. Шаргород, с.Озаринці Могилів-Подільського р-ну, с. Селище Тиврівського р-
ну,); Закарпатської (м. Виноградів, смт. Королеве Виноградівського р-ну, с. Квасове
Берегівського р-ну, с. Середнє Ужгородського р-ну); Івано-Франківської (м. Надвірна, с. Пнів
Надвірнянського р-ну, с. Раковець та смт. Чернелиця Городенківського р-ну, с. Маріямпіль
Галицького р-ну, смт. Рожнятів Рожнятівського р-ну,); Львівської (м. Добромиль
Старосамбірського р-ну), Тернопільської (м.Бучач, смт. Залізці Зборівського р-ну, смт.
Гусятин, с.Сидорів та с. Личківці Гусятинського р-ну, с.Висічка, с. Кудринці та с. Окопи
Борщівського р-ну, с. Буданів та с.Долина Теребовлянського р-ну, с. Старий Збараж
Збаразького р-ну, с. Токи Підволочиського р-ну, с. Новосілка Заліщицького р-ну;
Хмельницької (м. Старокостянтинів, смт. Летичів Летичівського району, с. Зіньків
Віньковецького р-ну, с. Сутківці Ярмолинецького р-ну, смт. Сатанів Городоцького р-ну,
с.Чорнокозинці, с. Жванець та с. Рихта Кам’янець-Подільського р-ну).
Деякі з пам’яток, які дійшли до нашого часу, мають вигляд замково-палацових
комплексів. Тому до третьої групи, яка складається з двох підгруп, віднесені збережені та
частково збережені середньовічні оборонні замки перебудовані у замки-палаци або палаци
збудовані на місті замку. Таких пам’яток на території Карпато-Подільського регіону десять.
До першої підгрупи віднесені три пам’ятки, які сьогодні використовуються з метою рекреації
та туризму (табл.2). Спільними рисами для них є: проведення ремонтно-реставраційних
робіт, повне або часткове впорядкування територій пам’яток та використання їх приміщень.
До складу двох замково-палацових комплексів входять створені у минулому парки, які
сьогодні є пам’ятками садово-паркового мистецтв.
Таблиця 2
Рекреаційно-туристичне використання збережених та частково збережених замково-
палацових комплексів Карпато-Подільського регіону України
Місцезнаходження
пам’ятки та час її
створення
Сучасне та заплановане використання приміщень
і території пам’ятки
Львівська область
1 Бродівський р-н, м.
Броди комплекс
замка-палацу XVII ст.
Культосвітні установи: виставкові зали Бродівського
історико-краєзнавчого музею.
Збережене приміщення замкового палацу використовується
для проведення тематичних виставок. Територія замку-
палацу є місцем проведення анімаційних заходів.
Пам’ятка потребує значних ремонтно-реставраційних робіт.
2 Бродівський р-н, с.
Підгірці комплекс
споруд замка-палацу
1635-1640 рр. та парку
XVII ст. - пам'ятки
садово-паркового
мистецтва державного
значення
Культосвітні установи: Музей заповідник «Підгорецький
замок», філіал Львівської галереї мистецтв. Пам’ятка
знаходиться в стадії реставрації. Планується розмістити
музейно-культурний центр.
Тернопільська область
3 Збаразький район, смт
Вишнівець - комплекс
споруд замка-палацу
1640-1720 рр. та парку
XVIIІ ст. - пам'ятки
садово-паркового
мистецтва державного
значення
Культосвітні установи: є складовою частиною заповідника
«Замки Тернопілля», у відремонтованих приміщеннях
палацу відкриті музейні експозиції.
Територія замка-палацу є місцем проведення мистецьких та
анімаційних заходів. Пам’ятка знаходиться в стадії
реставрації. Планується створити готельно-відпочинковий
комплекс.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Вишнівця та
інших замків Західного регіону України.
До другої підгрупи віднесені шість палаців, збудованих на місцях замків в ХVІІІ та
ХІХ ст. Це пам’ятки населених пунктів Вінницької області (смт. Муровані Курилівці
Мурованокуриловецького р-ну, с. Чернятин Жмеринківського р-ну), Львівської
(м.Червоноград, с. Коропець Монастириського р-ну, с. Тартаків Сокальського району) та
Тернопільської (с. Білокриниця Кременецького р-ну). Ці об’єкти не використовуються з
метою рекреації та туризму, зокрема в приміщенні палацу с. Білокриниця розміщений
Кременецький державний лісотехнічний коледж; у палаці с. Плотича – лікарня тощо. Єдиною
пам’яткою, в якій планується провести реконструкцію та створити туристично-
відпочинковий центр, є палац у с. Тартаків Сокальського р-ну Львівської області. Пам’ятка
передана в концесію приватному інвестору на 49 років.
З десяти збережених замків-палаців та палаців регіону найбільш привабливими для
туристів є Вишнівецький та Підгорецький. Саме ці пам’ятки сьогодні є об’єктами ремонтно-
реставраційних робіт. Наприклад, у Вишнівецькому замку-палаці в кількох вже
відремонтованих приміщеннях розташовані невеликі експозицій (в основному етнографічні).
Протягом 2002-2006 років замок був місцем проведення Всеукраїнського фестивалю
козацької пісні “Байда”. А у 2009 р. в приміщеннях пам’ятки вперше був проведений
костюмований бал. До комплексу Вишнівецького замка-палацу входить парк, який був
закладений у 1731 р. на території у 218 га. Першоосновою цього парку був природний ліс.
Сьогодні в парку росте близько 370 вікових дерев 17 видів, проте основними є 100-літні
липи. Основна частина парку втрачена і сьогодні його площа складає тільки вісім гектарів.
Парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва (охоронний номер 516).
До четвертої групи увійшли руїни та залишки замків перебудованих у замки-палаци
або палаців збудованих на місті замку в 13 населених пунктах регіону дослідження:
Вінницької області (смт. Шпиків Тульчинського району), Закарпатської (с.Довге Іршавського
р-ну,), Львівської (смт. Поморяни Золочівського р-ну, с. Підгірці Стрийського р-ну),
Тернопільської (м. Чортків, с. Ягільниця та с. Колидняни Чортківського р-ну, смт. Скала-
Подільська Борщівського р-ну, смт. Гримайлів Гусятинського р-ну, с. Нирків (Червоноград)
Заліщицького району), Хмельницької (м. Ізяслав Кам'янець-Подільського р-ну, с. Панівці,
смт. Чорний Острів Хмельницького р-ну). Всі пам’ятки цієї групи за ступенем їх
використання подібні до пам’яток другої підгрупи другої групи.
Висновки. Проведений аналіз сучасного рекреаційно-туристичного використання
середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України, а також їх руїн
показав, що під музеї частково прилаштовані приміщення 13,8% пам’яток, заклади
харчування частково приміщення 6,9% пам’яток, місцем проведення святкових і
культурно-освітніх заходів, тематичних виставок, конференцій, семінарів, мистецьких та
анімаційних заходів є приміщення й території 17,2% пам’яток. Такий низький показник
пояснюється, в першу чергу, станом збереження (з 87 тільки 21 пам’ятка є відносно добре
збереженою), відсутністю ремонтно-реставраційних робіт, впорядкування територій тощо.
Більшість замків, які сьогодні в руїнах, можуть бути з успіхом використанні в
туристичному бізнесі, про що свідчать поки-що поодинокі приклади.
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
ResearchGate has not been able to resolve any references for this publication.