Content uploaded by Anipko Natalia Petrivna
Author content
All content in this area was uploaded by Anipko Natalia Petrivna on Sep 27, 2016
Content may be subject to copyright.
Content uploaded by Anipko Natalia Petrivna
Author content
All content in this area was uploaded by Anipko Natalia Petrivna on Sep 27, 2016
Content may be subject to copyright.
Аніпко Н. Середньовічні замки і фортеці. Рекреаційно-туристське
використання / Н.П Аніпко // Краєзнавство, географія, туризм. – №20, травень
2011. – С.15-18.
НАТАЛІЯ АНІПКО
СУЧАСНИЙ СТАН РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ
СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЗАМКІВ ТА ФОРТЕЦЬ
КАРПАТО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Середньовічна оборонна архітектура України сьогодні є однією з найменш
прилаштованих для потреб туристичного бізнесу в Європі. Ті незначні кроки, що сьогодні
здійснюються в цьому напрямі, не дозволяють у недалекому майбутньому сподіватись на
суттєве покращення ситуації.
Більшість середньовічних замків і фортець України або їх руїн та залишків
зосереджені на території Карпато-Подільського регіону. Всього таких пам’яток у регіоні
налічується 87. Стан багатьох з них – критичний. Пам’ятки не охороняються, а відсутність
ремонтно-реставраційних робіт тощо прискорюють їх подальше руйнування. Це зумовлює
низький рівень туристичної привабливості багатьох оборонних пам’яток середньовіччя в
регіоні.
У статті наведені результати дослідження сучасного стану рекреаційно-туристичного
використання середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України.
З семи областей Карпато-Подільського регіону за кількістю середньовічних замків та
фортець або їх руїн і залишків, а також замків перебудованих у палаци чи палаців збудованих
на місцях замків, на першому місті Тернопільська область (32 пам’ятки), далі йдуть
Львівська (15), Хмельницька (13), Закарпатська (10), Вінницька (9), Івано-Франківська (7) та
Чернівецька (1).
Проведення аналізу показало суттєві відміни у стані сучасного рекреаційно-
туристичного використання середньовічних замків та фортець регіону дослідження. За
результатами аналізу всі об’єкти дослідження були поділені на чотири групи. При поділі на
групи в першу чергу враховувалось: 1) сучасний стан рекреаційно-туристичного
використання та збереження пам’ятки; 2) історико-культурне значення (цінність)
пам’ятки; 3) проведення або відсутність ремонтно-реставраційних робіт, впорядкування
території пам’ятки. Також при поділі на групи було враховано чи був перебудований замок
у палац або споруджений на місці замку.
Перша група складається з двох підгруп. До першої увійшли середньовічні замки та
фортеці, які відносно добре збереглись, частково реставровані або відновлені, а їх
приміщення сьогодні використовуються під музеї чи окремі експозиції (в усіх пам’ятках
групи), заклади харчування (Олеський, Мукачівський та Ужгородський замки, Кам’янець-
Подільська та Хотинська фортеці) тощо. Вони також є місцем проведення конференцій,
семінарів (Олеський замок), фестивалів середньовічної та сучасної культури, днів міста та
інших заходів для туристів (фортеці в Хотині, Меджибожі, Кам’янець-Подільському, замки
в Мукачевому, Ужгороді, Збаражі та Олеську) тощо. Замки Львівської області є філіями
Львівської галереї мистецтв. У Карпато-Подільському регіоні до цієї підгрупи відносяться
дев’ять пам’яток (табл. 1), сім із них входять до складу історико-культурних заповідників.
Таблиця 1
Рекреаційно-туристичне використання збережених
середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України
№ Місцезнаходження
пам’ятки та час її
створення
Сучасне та заплановане використання
приміщень і території пам’ятки
Збережені середньовічні замки або фортеці,
використовуються з метою рекреації та туризму
Львівська область
1 Жовківський р-н, смт.
Жовква - комплекс
споруд замку
Жолкевських
1594 –1606 рр.
Культосвітні установи: історико-художній музей, філія
Львівської галереї мистецтв, пам’ятка є складовою
частиною Державного історико-архітектурного заповідника
м. Жовкви.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
Знаходиться в стадії реставрації. У майбутньому частину
приміщень замку планується використати під готель.
2 Золочівський р-н, м.
Золочів - комплекс
споруд замку 1634 –1686
рр.
Культосвітні установи: музей-заповідник «Золочівський
замок», виставкові зали, філія Львівської галереї мистецтв.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів, виставок,
симпозіумів тощо.
Заклади харчування: обідній зал.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Золочева
та Золочівського замку.
3 Бродівський р-н, смт.
Олесько - замок
Даниловічів
ХІV – ХVIІ ст.
Культосвітні установи: Державний музей-заповідник
«Олеський замок», філія Львівської галереї мистецтв.
Заклади харчування: ресторан "Гридниця".
Замок є місцем проведення конференцій, семінарів та
фестивалів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Олеська,
Олеського замку та інших замків Західного регіону
України.
Закарпатська область
4 Мукачівський р-н, м.
Мукачеве - замок
«Паланок» ХІV – ХVIІІ
ст.
Культосвітні установи: історичний музей, картинна галерея,
художній салон, виставка "Дерев'яні церкви Закарпаття".
Заклади харчування: кав’ярні.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію м.
Мукачеве та Мукачівського замку.
5 Ужгородський р-н, м.
Ужгород – замок Х-ХVІ
ст.
Культосвітні установи: Закарпатський краєзнавчий музей
Заклади харчування: дегустаційний зал.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Ужгорода
та Ужгородського замку.
Чернівецька область
6 Хотинський р-н, м.
Хотин - комплекс споруд
фортеці ХІ – ХVІІ ст.
Культосвітні установи: Державний історико-архітектурний
заповідник "Хотинська фортеця".
Заклади харчування: кав’ярня.
На території заповідника є діюча православна церква ХІХ
ст. Фортеця є місцем проведення анімаційних заходів,
тематичних виставок. На території пам’ятки відбувається
реалізація сувенірів і різноманітної друкованої продукції
про історію Хотина та Хотинської фортеці.
Тернопільська область
7 Збаразький р-н, м.
Збараж – замок 1631 р.
Культосвітні установи: складова частина Національного
заповідника «Замки Тернопілля», музей трипільської
культури, етнографії, скульптури, зброї.
Замок є місцем проведення анімаційних заходів.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Збаража та
Збаразького замку.
Хмельницька область
8 Кам'янець-Подільський
р-н, м. Кам'янець-
Подільський -
комплекс Старого замку
Х – XVIІІ ст.
Культосвітні установи: Історико-краєзнавчий музей,
складова частина заповідника „Кам'янець”.
Заклади харчування: кав’ярня.
Фортеця є місцем проведення анімаційних, святкових та
культурно-освітніх заходів, тематичних виставок.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Кам’янець-
Подільського та його фортецю.
9 Летичівський р-н, м.
Меджибіж - комплекс
споруд замку-фортеці
ХІІ, ХIV – ХVІ ст.
Культосвітні установи: Історичний музей, музей жертв
голодомору, складова частина Державного історико-
культурного заповідника „Меджибіж”.
Фортеця є місцем проведення анімаційних, святкових та
культурно-освітніх заходів.
Збережені середньовічні замки або фортеці,
не використовуються з метою рекреації та туризму
Закарпатська область
1 Мукачівський р-н, смт.
Чинадійово - замок
Сент-Міклош ХVІІ ст.
Замок знаходиться в оренді, реставрується.
Львівська область
2 Перемишлянський р-н, с.
Свірж – замок кінця XV
ст.
Замок є місцем проведення мистецьких заходів. Пам’ятка
реставрується. Замкове приміщення планується
використовувати як Будинок творчості для українських
архітекторів. Навколо замку зберігся парк.
Тернопільська область
3 Тернопільський р-н, м.
Тернопіль - старий замок
с. XVI - п. XIX ст.
У приміщенні замку розміщена спортивна школа. Пам’ятка
потребує ремонтно-реставраційних робіт. Планується
розмістити музей історії м. Тернопіль.
До заповідників, створених на основі одного видатного ансамблю або комплексу
пам'яток (у даному випадку замок або фортеця) належать:
1. Музей-заповідник "Золочівський замок" (1986 р.);
2. Державний музей-заповідник "Олеський замок" (створений у 1989 р.);
3. Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" (2000 р.).
До заповідників-міст, створених на основі всього історичного центру міста включно з
середньовічним замком або фортецею, в досліджуваному регіоні належать:
1. Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (1977 р.);
2. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовква (1994 р.);
3. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Збараж (1994 р.), з 2005 року
перейменовано в Національний заповідник «Замки Тернопілля»;
4. Держаний історико-культурний заповідник ''Меджибіж'' (2001 р.).
До другої підгрупи увійшли збережені середньовічні оборонні замки та фортеці,
приміщення яких сьогодні не використовуються для рекреації і туризму, а туристи можуть їх
оглянути тільки зовні. Такі пам’ятки потребують значних ремонтно-реставраційних робіт. У
Карпато-Подільському регіоні до цієї групи віднесені: Свірзький, Тернопільський та
Чинадієвський замки (табл. 1.).
До другої групи, яка є найчисельнішою, віднесені руїни та залишки середньовічних
оборонних замків і фортець. У цій групи виділено три підгрупи. До першої увійшли руїни
дев’яти пам’яток у м. Кременець, м. Теребовля та м. Бережани Тернопільської області, у м.
Галич Івано-Франківської області, у м. Львів, у с. Старе Село Пустомитівського району та
с. Урич Сколівського району Львівської області, у м. Хуст та с. Невицьке Ужгородського р-
ну Закарпатської області, які відповідають таких критеріям:
а) є визначними середньовічними оборонними спорудами (руїни замків у м. Галич, м.
Кременець, м. Теребовля, м. Львів, с. Урич, с. Старе Село);
б) є пам’ятками національного значення;
в) є популярними об’єктами туризму;
г) входять до складу історико-архітектурних заповідників (Національний заповідник
«Замки Тернопілля» до якого увійшли руїни замку в м. Теребовля, Національний заповідник
"Давній Галич" (створений у 1994 р.) – руїни замку в м. Галич, Державний історико-
архітектурний заповідник у м. Львів (1975 р.) – руїни високого замку в м. Львів, Державний
історико-архітектурний заповідник у м. Бережани (2001 р.) – руїни замку в м. Бережани,
Державний історико-культурний заповідник "Тустань" (1994 р.) – залишки наскельного
міста-фортеці в с. Урич Сколівського району Львівської області, Кременецько-Почаївський
державний історико-архітектурний заповідник (2001 р.) – руїни замку в м. Кременець);
г) на їх територіях була проведена або триває консервація, реконструкція,
впорядкування території тощо (руїни замків і фортець у м. Кременець та м. Бережани
Тернопільської області, у м. Галич Івано-Франківської області, у м. Львів та с. Урич
Сколівського району Львівської області). Наприклад, згідно з проектом реставрації
Галицького замку передбачено відновити вцілілі мури, південно-західну вежу та каплицю св.
Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею та каплицею. У відреставрованій вежі замку
буде розміщено експозицію Музею пізньосередньовічного та нового Галича;
д) навколозамкові території є місцями відпочинку місцевого населення, туристів та
мають об’єкти туристичної інфраструктури (руїни замків та фортець у м.Теребовля
Тернопільської області, у м. Львів та с. Урич Сколівського району Львівської області, у с.
Невицьке Ужгородського р-ну Закарпатської області);
є) їх території є місцями проведення анімаційних та інших заходів для туристів (руїни
замків у м. Кременець Тернопільської області, в с. Старе Село Пустомитівського району та
с. Урич Сколівського району Львівської області на території Державного історико-
культурного заповідника "Тустань". Наприклад, у 2005 році замкова гора Бона у м.
Кременець, де збереглись руїни замку ХІІІ-ХІV століття (башта з готичною аркою для
проїзду та оборонні мури товщиною 2,3 м і висотою 8–12 м), стала місцем проведення
фестивалю середньовічної культури “Королева Бона-2005”. У 2006 та 2007 роках фестиваль у
Кременці відбувся під назвою “Стара фортеця” і вже був проведений зі статусом
міжнародного; у 2008 та 2009 роках - під назвою міжнародний історико-туристичний
фестиваль середньовічної культури "Стара фортеця". Участниками фестивалю були гості з
Угорщини, Польщі, Німеччини та Білорусі. За період проведення фестивалю туристи могли
побачити середньовічні придворні та народні танці; лицарські турніри; групові бої; стрільбу з
луків й арбалетів; виставку-продаж предметів побуту, одягу, прикрас, зброї; показ жіночих і
чоловічих костюмів ХІV-ХVІ століть (Німеччини - ХVІ ст., Італії – ХVІ ст., Англії – ХІV ст.,
Франції – ХІV, ХV ст., Голландії – ХV ст.); піротехнічне шоу тощо. Біля руїн замку завжди до
послуг туристів екскурсоводи та продаються сувеніри і різноманітна друкована продукція
про історію м. Кременець та його замку.
Особливе місце в цій групі пам’яток належить наскельному місту-фортеці IX–XIII ст.
Тустань. На відміну від інших оборонних споруд – ця була створена на скелях. Сьогодні на
території Державного історико-культурного заповідника „Тустань“ відкритий музей, в якому
відвідувачі можуть оглянути експозицію про наскельне місто-фортецю Тустань,
ознайомитися з його історією, дослідженнями, археологічними знахідками тощо. У 2006 р.
був започаткований фестиваль української середньовічної культури „Ту Стань!», який щороку
відбувається на території заповідника.
До другої підгрупи увійшли руїни шести замків Тернопільської області в м. Скалат
Підволочиського району, смт. Микулинці Теребовлянського р-ну, с. Кривче Борщівського р-
ну, с. Язловець, с. Підзамочок і смт. Золотий Потік Бучацького р-ну та руїни замку в с.
Буша Ямпільського р-ну Вінницької області. Об’єднання цих семи пам’яток в одну підгрупу
зумовлено кількома спільними позитивними та негативними рисами. Позитивні: руїни замків
у Тернопільській та Вінницькій областях входять до складу Національного заповідника
«Замки Тернопілля» і Державного історико-культурного заповідника "Буша" (створеного у
2000 р.). Цей статус передбачає проведення консервації, реконструкції та впорядкування
території пам’ятки або здійснення цих робіт у недалекому майбутньому. Такі роботи вже
тривають на території Скалатського замку. Спільними негативними рисами для пам’яток цієї
групи є: а) як об’єкти туризму вони не є сьогодні популярними та мало відомі громадськості;
б) не використовуються в туристичному бізнесі.
До третьої підгрупи віднесені менш відомі руїни або залишки середньовічних замків,
які є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення, проте їх території не
впорядковані, що створює проблеми для їх огляду туристами; не проводяться ремонтно-
реставраційні роботи, анімаційні та інші заходи для туристів тощо. До цієї групи належать
руїни та залишки середньовічних замків у 38 населених пунктах: Вінницької області (м. Бар,
м. Хмільник, м. Шаргород, с.Озаринці Могилів-Подільського р-ну, с. Селище Тиврівського р-
ну,); Закарпатської (м. Виноградів, смт. Королеве Виноградівського р-ну, с. Квасове
Берегівського р-ну, с. Середнє Ужгородського р-ну); Івано-Франківської (м. Надвірна, с. Пнів
Надвірнянського р-ну, с. Раковець та смт. Чернелиця Городенківського р-ну, с. Маріямпіль
Галицького р-ну, смт. Рожнятів Рожнятівського р-ну,); Львівської (м. Добромиль
Старосамбірського р-ну), Тернопільської (м.Бучач, смт. Залізці Зборівського р-ну, смт.
Гусятин, с.Сидорів та с. Личківці Гусятинського р-ну, с.Висічка, с. Кудринці та с. Окопи
Борщівського р-ну, с. Буданів та с.Долина Теребовлянського р-ну, с. Старий Збараж
Збаразького р-ну, с. Токи Підволочиського р-ну, с. Новосілка Заліщицького р-ну;
Хмельницької (м. Старокостянтинів, смт. Летичів Летичівського району, с. Зіньків
Віньковецького р-ну, с. Сутківці Ярмолинецького р-ну, смт. Сатанів Городоцького р-ну,
с.Чорнокозинці, с. Жванець та с. Рихта Кам’янець-Подільського р-ну).
Деякі з пам’яток, які дійшли до нашого часу, мають вигляд замково-палацових
комплексів. Тому до третьої групи, яка складається з двох підгруп, віднесені збережені та
частково збережені середньовічні оборонні замки перебудовані у замки-палаци або палаци
збудовані на місті замку. Таких пам’яток на території Карпато-Подільського регіону десять.
До першої підгрупи віднесені три пам’ятки, які сьогодні використовуються з метою рекреації
та туризму (табл.2). Спільними рисами для них є: проведення ремонтно-реставраційних
робіт, повне або часткове впорядкування територій пам’яток та використання їх приміщень.
До складу двох замково-палацових комплексів входять створені у минулому парки, які
сьогодні є пам’ятками садово-паркового мистецтв.
Таблиця 2
Рекреаційно-туристичне використання збережених та частково збережених замково-
палацових комплексів Карпато-Подільського регіону України
№ Місцезнаходження
пам’ятки та час її
створення
Сучасне та заплановане використання приміщень
і території пам’ятки
Львівська область
1 Бродівський р-н, м.
Броди – комплекс
замка-палацу XVII ст.
Культосвітні установи: виставкові зали Бродівського
історико-краєзнавчого музею.
Збережене приміщення замкового палацу використовується
для проведення тематичних виставок. Територія замку-
палацу є місцем проведення анімаційних заходів.
Пам’ятка потребує значних ремонтно-реставраційних робіт.
2 Бродівський р-н, с.
Підгірці – комплекс
споруд замка-палацу
1635-1640 рр. та парку
XVII ст. - пам'ятки
садово-паркового
мистецтва державного
значення
Культосвітні установи: Музей заповідник «Підгорецький
замок», філіал Львівської галереї мистецтв. Пам’ятка
знаходиться в стадії реставрації. Планується розмістити
музейно-культурний центр.
Тернопільська область
3 Збаразький район, смт
Вишнівець - комплекс
споруд замка-палацу
1640-1720 рр. та парку
XVIIІ ст. - пам'ятки
садово-паркового
мистецтва державного
значення
Культосвітні установи: є складовою частиною заповідника
«Замки Тернопілля», у відремонтованих приміщеннях
палацу відкриті музейні експозиції.
Територія замка-палацу є місцем проведення мистецьких та
анімаційних заходів. Пам’ятка знаходиться в стадії
реставрації. Планується створити готельно-відпочинковий
комплекс.
На території пам’ятки відбувається реалізація сувенірів і
різноманітної друкованої продукції про історію Вишнівця та
інших замків Західного регіону України.
До другої підгрупи віднесені шість палаців, збудованих на місцях замків в ХVІІІ та
ХІХ ст. Це пам’ятки населених пунктів Вінницької області (смт. Муровані Курилівці
Мурованокуриловецького р-ну, с. Чернятин Жмеринківського р-ну), Львівської
(м.Червоноград, с. Коропець Монастириського р-ну, с. Тартаків Сокальського району) та
Тернопільської (с. Білокриниця Кременецького р-ну). Ці об’єкти не використовуються з
метою рекреації та туризму, зокрема в приміщенні палацу с. Білокриниця розміщений
Кременецький державний лісотехнічний коледж; у палаці с. Плотича – лікарня тощо. Єдиною
пам’яткою, в якій планується провести реконструкцію та створити туристично-
відпочинковий центр, є палац у с. Тартаків Сокальського р-ну Львівської області. Пам’ятка
передана в концесію приватному інвестору на 49 років.
З десяти збережених замків-палаців та палаців регіону найбільш привабливими для
туристів є Вишнівецький та Підгорецький. Саме ці пам’ятки сьогодні є об’єктами ремонтно-
реставраційних робіт. Наприклад, у Вишнівецькому замку-палаці в кількох вже
відремонтованих приміщеннях розташовані невеликі експозицій (в основному етнографічні).
Протягом 2002-2006 років замок був місцем проведення Всеукраїнського фестивалю
козацької пісні “Байда”. А у 2009 р. в приміщеннях пам’ятки вперше був проведений
костюмований бал. До комплексу Вишнівецького замка-палацу входить парк, який був
закладений у 1731 р. на території у 218 га. Першоосновою цього парку був природний ліс.
Сьогодні в парку росте близько 370 вікових дерев 17 видів, проте основними є 100-літні
липи. Основна частина парку втрачена і сьогодні його площа складає тільки вісім гектарів.
Парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва (охоронний номер 516).
До четвертої групи увійшли руїни та залишки замків перебудованих у замки-палаци
або палаців збудованих на місті замку в 13 населених пунктах регіону дослідження:
Вінницької області (смт. Шпиків Тульчинського району), Закарпатської (с.Довге Іршавського
р-ну,), Львівської (смт. Поморяни Золочівського р-ну, с. Підгірці Стрийського р-ну),
Тернопільської (м. Чортків, с. Ягільниця та с. Колидняни Чортківського р-ну, смт. Скала-
Подільська Борщівського р-ну, смт. Гримайлів Гусятинського р-ну, с. Нирків (Червоноград)
Заліщицького району), Хмельницької (м. Ізяслав Кам'янець-Подільського р-ну, с. Панівці,
смт. Чорний Острів Хмельницького р-ну). Всі пам’ятки цієї групи за ступенем їх
використання подібні до пам’яток другої підгрупи другої групи.
Висновки. Проведений аналіз сучасного рекреаційно-туристичного використання
середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України, а також їх руїн
показав, що під музеї частково прилаштовані приміщення – 13,8% пам’яток, заклади
харчування – частково приміщення 6,9% пам’яток, місцем проведення святкових і
культурно-освітніх заходів, тематичних виставок, конференцій, семінарів, мистецьких та
анімаційних заходів є приміщення й території 17,2% пам’яток. Такий низький показник
пояснюється, в першу чергу, станом збереження (з 87 тільки 21 пам’ятка є відносно добре
збереженою), відсутністю ремонтно-реставраційних робіт, впорядкування територій тощо.
Більшість замків, які сьогодні в руїнах, можуть бути з успіхом використанні в
туристичному бізнесі, про що свідчать поки-що поодинокі приклади.