Available via license: CC BY-NC-ND 4.0
Content may be subject to copyright.
76
та медико-біологічні
проблеми фізичного
виховання і спорту
ПЕДАГОГІКА
ПСИХОЛОГІЯ
Вплив малих форм активного відпочинку
на розумову діяльність студентів аграрних ВНЗ
Присяжнюк С.І.
Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ)
Анотації:
Розглянуто вплив засобів активного
відпочинку на підвищення розумо-
вої працездатності студентів. У до-
слідженнях приймало участь 105
студентів з низьким рівнем фізичної
підготовленості. Інтегральним по-
казником розумової працездатності
обрано успішність студентів. Вста-
новлено, що найбільш ефективни-
ми чинниками зменшення дії проце-
сів втоми та підвищення розумової
працездатності студентів є викорис-
тання малих форм активного від-
починку протягом навчального дня.
Пропонується використовувати фіз-
культурні пауз (хвилинки, мікропау-
зи) під час проведення занять з те-
оретичних дисциплін. Встановлено,
що малі форми активного відпочин-
ку у поєднанні з проведенням само-
стійних оздоровчо–тренувальних
занять з фізичного самовдоскона-
лення сприяє суттєвому покращен-
ню стану фізичної та розумової пра-
цездатності студентської молоді.
Присяжнюк С.И. Влияние малых форм ак-
тивного отдыха на умственную деятель-
ность студентов аграрных вузов. Рассмо-
трено влияние средств активного отдыха на
повышение умственной работоспособности
студентов. В исследовании принимало уча-
стие 105 студентов с низким уровнем фи-
зической подготовленности. Интегральным
показателем умственной работоспособности
избрана успеваемость студентов. Установле-
но, что наиболее эффективными факторами
уменьшения действия процессов усталости
и повышения умственной работоспособ-
ности студентов является использование
малых форм активного отдыха в течение
учебного дня. Предлагается использовать
физкультурные паузы (минутки, микропаузы)
во время проведения занятий по теоретиче-
ским дисциплинам. Установлено, что малые
формы активного отдыха в сочетании с про-
ведением самостоятельных оздоровительно-
тренировочных занятий по физическому
самоусовершенствованию способствуют
существенному улучшению состояния фи-
зической и умственной работоспособности
студенческой молодежи.
Prysjazhnuk S.I. Inuence of small
forms of active rest on intellection
of students of agrarian higher
institutes. Inuence of facilities
of active rest is considered on the
increase of mental capacity of students.
In research took part 105 students with
the low level of physical preparedness.
Progress of students is select the
integral index of mental capacity. It is
set that the most effective factors of
diminishing of action of processes of
fatigue and increase of mental capacity
of students is the use of small forms
of active rest during an educational
day. It is suggested to utillize athletic
pauses (minutes, micro pauses) during
the leadthrough of employments on
theoretical disciplines. It is set that small
forms of active rest in combination with
a leadthrough independent health-
improvement-trainings employments
on physical self-perfection instrumental
in the substantial improvement of the
state of physical and mental capacity
of student young people.
Ключові слова:
здоров’я, активний, відпочинок,
розумова, діяльність, студенти,
фізичні вправи.
здоровье, активный, отдых, умственная,
деятельность, студенты, физические
упражнения.
health, active, rest, mental, activity,
students, physical exercises.
Вступ.1
Раціональний режим навчання студентів у певній
мірі розглядається як один із заходів боротьби зі стом-
ленням, досягнення і тривалого збереження високої пра-
цездатності. Це передбачає вивчення та знання психофі-
зіологічних аспектів раціонального режиму навчання,
праці та відпочинку, використання активних і пасивних
засобів фізичного виховання з метою профілактики на-
вчального чи виробничого стомлення, відновлення ви-
сокої працездатності, створення позитивних емоцій у
навчальному чи виробничому колективах тощо.
Значним вкладом у вивчення механізму активного
відпочинку (АВ) є праці багатьох дослідників (М.Є.
Маршак, 1932; С.П. Нарикашвілі, Ш.А. Чахнашвілі,
1947; В.В. Розенблат, 1951; Н.К. Верещагін, 1953; І.М.
Трахтенберг, І.В. Савицький, 1955; І.В. Муравов, 1958,
1972 та ін.). Для розуміння механізму АВ викликають
великий інтерес також результати багатьох дослід-
ників, які вивчали зміни м’язової працездатності лю-
дини під впливом діяльності інших груп м’язів (Рей,
1932; Аллерс та Бірер, 1935; Д.М. Шатенштейн, Є.Н.
Іорданська, 1955; А.А. Тарасевич, 1955; І.В. Муравов,
1958, 1972, 1983, 1987; Гандур Арафат, 1984 та ін.).
Результати вивчення проблеми АВ та успіхи усієї
фізіологічної науки сприяли розумінню фізіологічно-
го механізму АВ. Велике значення мали погляди Г.В.
Фольборта (1948, 1951) про те, що в основі АВ лежить
підсилення гальмування у нервовому центрі стомле-
ної кінцівки, викликане діяльністю іншої сторони.
Значення відновлювальної ролі процесу гальмування
© Присяжнюк С.І. , 2012
doi: 10.6084/m9.gshare.97366
у механізмі феномену І.М. Сеченова (1907) визнано
більшістю дослідників [8].
Подальший розвиток вчення про АВ відображений
у дослідженнях І.В. Муравова (1958). Зокрема ним
було доведено, що відновлюючи дія АВ залежить як
від інтенсивності розвитку процесів стомлення, так і
від характеру працюючого органу в період АВ.
Велике значення в процесі навчання студентської
молоді нині набуває АВ. Вимушене обмеження рухо-
вої активності під час розумової діяльності скорочує
потік імпульсів від м’язів до рухових центрів кори
головного мозку. Це знижує збудливість нервових
центрів, і як наслідок – розумову працездатність. Від-
сутність м’язових напружень і механічне стиснення
кровоносних судин задньої поверхні стегна у поло-
женні сидячи знижує інтенсивність кровообігу, по-
гіршується кровопостачання головного мозку, усклад-
нюючи тим самим його функціональну діяльність.
З’являється відчуття втоми, яке викликане напруже-
ною працею і тривалим перебуванням в одноманітній
робочій позі, ніби попереджує щодо проблем, що ви-
никають в організмі.
Для їх усунення потрібен відпочинок. Тому чергу-
вання періодів праці та відпочинку – необхідна умова
підвищення продуктивності праці. Відомо, що най-
більш ефективне відновлення працездатності відбува-
ється під час АВ. Активізувати його можна за допомо-
гою спеціально підібраних фізичних вправ.
Здоров’я студентської молоді – найважливіша без-
альтернативна передумова її всебічного гармонійного
розвитку, активної життєдіяльності, успішного навчан-
ня, майбутньої високопродуктивної праці, особистого
77
2012
11
добробуту та сімейного щастя. І, що дуже суттєво, на-
дійна гарантія інтелектуального майбутнього України у
галузі агропромислового виробництва [1, 2].
Разом з тим, соціальне замовлення не реалізуєть-
ся повністю в сучасних умовах. Більшість фахівців
вважають, що дійсний рівень психофізичної підготов-
леності випускників аграрних ВНЗ України не відпо-
відає сучасним вимогам життєдіяльності та виробни-
цтва АПК.
Ця тенденція була підтверджена і під час морфо-
логічного аналізу стану здоров’я та фізичної підготов-
леності студентів аграрних ВНЗ України, професійно
обумовлених захворювань, травматизму у представ-
ників екстремальних, масових і творчих професій,
порушень у виробничих технологічних процесах,
пов’язаних з недостатнім рівнем прояву фізичних та
психічних якостей випускників аграрних ВНЗ [3].
Майбутнє України тісно пов’язане із сучасною мо-
лоддю. Вона вирішує багато проблем і в сьогоденні.
Тому вона повинна бути здоровою та фізично загарто-
ваною. Передбачалось, що здоров’я кожного наступ-
ного покоління поліпшується відносно постійного по-
кращення рівня технізації умов праці та життя. Але
тут проявляється багато таких чинників, про наявність
яких ми й не підозрювали. Найбільше занепокоєння
викликає те, що деякі з них, провокуючи виникнення,
розвиток та негативну течію різних хвороб, почина-
ють інтенсивно діяти уже у молодому віці (так звані
фактори ризику). Серед них прискорення виробничих
процесів і життя, швидка зміна екологічної ситуації,
гіподинамія та зростання нервово–психічних напру-
жень; збільшення інформаційного потоку і навіть
природні катаклізми та регіональні конфлікти. Все
це сприяє омолодженню багатьох хвороб, які раніше
були притаманні лише людям старших вікових кате-
горій. У першу чергу це серцево–судинні, легеневі та
виразкові захворювання [4].
Необхідно пам’ятати, що значну роль у стримані
клінічних проявів більшості хвороб відіграють мо-
гутні компенсаторні і адаптивні механізми організму.
Вони не дають перейти межу „здоров’я–хвороба” по-
стійно атакуючим організм факторами ризику. Але ж,
якщо ці атаки перевищують порогову межу, виника-
ють ознаки хвороби. До того ж, сучасні вимоги жит-
тєдіяльності, постійна мінливість умов виробництва
свідчать, що мало володіти високим рівнем освіти і
культури, глибокими професійними знаннями та на-
вичками, необхідно мати й добре здоров’я. Без нього
неможливо досягти всього у повній мірі [5].
На сучасному етапі здійснення структурної політи-
ки, забезпечення переходу на інноваційний шлях роз-
витку та створення ефективної системи державного
управління освітою, що відповідає стандартам демо-
кратичної, правової держави із соціально орієнтова-
ною економікою в Україні прийнято низку конструк-
тивних заходів щодо організації фізичного виховання,
фізкультурно–оздоровчої та спортивної роботи в на-
вчальних закладах усіх типів та рівнів акредитації [6].
Показники функціональних можливостей орга-
нізму, працездатності, фізичних якостей та рухових
здібностей молоді в Україні у порівнянні з розвину-
тими країнами знаходяться на низькому рівні, який
характеризується тенденцією до прискорення темпів
старіння їх організму [7-10], збільшення різного роду
відхилень у їхньому стані здоров’я, незадовільною фі-
зичною підготовленістю, зростанням кількості пропу-
щених навчальних занять за хворобою, зменшенням
кількості юнаків, які за станом здоров’я не можуть
бути призвані до лав Збройних Сил України тощо.
Отже здоров’я повинно стати одним із найважливіших
пріоритетів серед багатьох цінностей сучасної молоді.
Робота виконувалась згідно науково–дослідної
роботи НУБіП України: „Взаємозв’язок біологічного
віку та стану фізичної підготовленості студентів ви-
щих навчальних закладів” (№ державної реєстрації
0104U004548), Зведеного плану НДР Державного
комітету України з фізичної культури і спорту на 2006–
2010 рр. за темою 1.3.1. «Модельні характеристики
системної діяльності організму людини в процесі
довгострокової адаптації до фізичних навантажень»
(номер державної реєстрації 0101U004945) та за
тематикою НДР кафедри біологічних основ фізичного
виховання і спортивних дисциплін Інституту фізичного
виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова
на 2010–2015 рр. – „Теоретико–методичні основи
підвищення резервних можливостей організму
людини з різним рівнем фізичної підготовленості”,
кафедри біологічних основ фізичного виховання і
спортивних дисциплін Інституту фізичного виховання
та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова „Медико–
біологічні та валеологічні проблеми здоров’я людей
з різними фізичними можливостями” і є складовою
наукового напряму Інституту фізичного виховання та
спорту НПУ імені М.П. Драгоманова”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою досліджень було виявити вплив засобів
активного відпочинку на підвищення розумової
працездатності студентів Національного університету
біоресурсів і природокористування України.
Результати досліджень.
Дослідження проводилися протягом 2008–2009 на-
вчального року. У дослідженнях приймало участь 105
студентів з низьким рівнем фізичної підготовленос-
ті (65 студентів – експериментальної та 40 студентів
контрольної груп). У контрольній групі навчальні за-
няття проводилися за традиційною методикою, в експе-
риментальній – організація навчальних занять та під-
готовка до них передбачала виконання у певні періоди
фізичних вправ активного відпочинку з переважною
спрямованістю на оздоровлення та підвищення розу-
мової і фізичної працездатності протягом навчального
року. Ми спостерігали характер змін розумової працез-
датності студентів факультетів ветеринарної медицини,
економіки, аграрного менеджменту та агрономічного.
До початку експериментальних досліджень студенти
контрольної і експериментальної груп статистично ві-
рогідно (р>0,5) не відрізнялися один від одного за усі-
ма досліджуваними показниками.
Показники розумової працездатності, у значній
мірі були показниками етапного контролю. Тут роз-
глядалася успішність студентів, як інтегральний по-
казник розумової працездатності, у якому інтегрально
відображається концентрація і стійкість уваги, продук-
тивність операцій мислення тощо. Успішність контр-
78
та медико-біологічні
проблеми фізичного
виховання і спорту
ПЕДАГОГІКА
ПСИХОЛОГІЯ
олювалася на початку педагогічного експерименту
(оцінки зимової екзаменаційної сесії) і по закінченні
навчального року (оцінки літньої екзаменаційної се-
сії). У всіх студентів аналізувалися оцінки, отримані
ними на екзаменах з теоретичних дисциплін.
Результати проведених досліджень свідчать, що сту-
денти експериментальної групи, у порівнянні до студен-
тів контрольної, значно краще здали літню сесію, ніж
зимову. На наш погляд, цьому сприяло підвищення збуд-
ливості та функціональної рухливості центральної нер-
вової системи в наслідок використання ними спеціально
підібраних фізичних вправ активного відпочинку.
Отримані результати дозволяють припустити, що
цьому сприяло використання експериментальної ме-
тодики із застосуванням малих форм активного від-
починку (фізкультурних хвилинок і фізкультурних
мікропауз) з метою підвищення розумової та фізичної
працездатності студентів. Наші результати погоджу-
ються з результатами інших досліджувачів про пози-
тивний вплив занять фізичними вправами на показни-
ки розумової працездатності [6].
Експериментально обґрунтовано використання
малих форм активного відпочинку (фізкультурних
хвилинок та фізкультурних мікропауз) під час про-
ведення теоретичних та лабораторних навчальних за-
нять із студентами експериментальної групи, в основу
яких було покладено:
використання фізкультурної хвилинки та фізкуль-•
турної мікропаузи між півпарами та парами теоре-
тичних дисциплін і лабораторних занять;
використання фізкультурної паузи та фізкультурної •
хвилинки під час самостійної роботи з підготовки
до навчальних занять наступного дня (сесії) у гур-
тожитку та умовах своєї квартири;
організація самостійних оздоровчо–тренувальних •
занять з фізичного самовдосконалення у вільні від
навчання години;
участь у фізкультурно–оздоровчих та спортивно–•
масових заходах факультету, навчально–наукового
інституту та університету.
Висновки.
Впровадження у навчальний процес з теоретич-
них дисциплін малих форм активного відпочинку
суттєво сприяло покращенню фізичної та розумової
працездатності студентів Національного університету
біоресурсів і природокористування України, про що
свідчать підсумки зимової та літньої екзаменаційної
сесії.
Результати досліджень можуть бути використа-
ні під час проведення лекцій, бесід, семінарських та
практичних занять.
Широке використання малих форм активного від-
починку (фізкультурних пауз, фізкультурних хвили-
нок та фізкультурних мікропауз) під час проведення
занять теоретичних дисциплін у поєднанні з прове-
денням самостійних оздоровчо–тренувальних занять
з фізичного самовдосконалення сприяло суттєвому
покращенню стану фізичної та розумової працездат-
ності студентської молоді.
Література:
Раєвський Р.Т., Канішевський С.М., Домашенко А.В. Фізичне 1. виховання студентської молоді України у XXI столітті /Збір.
наук. статей і матер. Всеукраїнська конференція „Молодь і
суспільство, присвячена 10–річчю незалежності України”.
Одеса, 2001, С.20–27.
Краснов В.П. Фізичне виховання: психофізичні вимоги до 2. фахівців агропрому /Навч. пос. для вищ. навч. аграр. закл. К.,
Аграрна освіта, 2000, 133 с.
Канішевський С.М. Науково–методичні та організаційні основи 3. фізичного самовдосконалення студентства. К., ІЗМН, 1999, 270 с.
Присяжнюк С.І., Шaпошнік В.М. Проблеми фізичного 4. виховання студентської молоді України. Основи здоров’я і
фізична культура. 2006, № 11, С.5–7.
Розенблат В.В. Проблема утомления. М., Медицина, 1975, 240 с.5. Присяжнюк С.І., Гордеєва С.В. Підвищення розумової 6. діяльності та фізичної працездатності студентів аграрних вищих
навчальних закладів засобами активного відпочинку. Метод.
рекомендації. К., Видавничий центр НАУ, 2004, 27 с.
Маглеваный В.А., Кунинец О.Б., Яворский Т.И., Тёрло О.И. 7. Динамика показателей физической работоспособности
студенток медицинского университета. Физическое воспитание
студентов. 2011.-N1. c.63-66.
Муравов И.В. Здоровье, трудоспособность и физическая культу-8. ра. К., Знание УССР, 1985, 48 с.
Claire Toulotte, Claudine Fabre, Benedicte Dangremont, Ghislaine 9. Lensel, Andre Thevenon. Effects of physical training on the physical
capacity of frail, demented patients with a history of falling: a ran-
domised controlled trial. Age and Aeing. 2003, vol.32, pp. 67–73.
Sollerhed A.-C., Ejlertsson G. Low physical capacity among 10. adolescents in practical education. Scandinavian Journal of Medicine
& Science in Sports. 1999, vol.9(5), pp. 249-256.
Информация об авторе:
Присяжнюк Станислав Иванович
omelchuk.58@mail.ru
Национальный университет биоресурсов
и природопользования Украины
ул. Героев Oбороны, 15, г. Киев, 03041, Украина
Поступила в редакцию 27.09.2012г.
References:
Raievs’kij R.T., Kanishevs'kij S.M., Domashenko A.V. Fizichne 1. vikhovannia students'koyi molodi Ukrayini u XXI stolitti [Physical
education of student young people of Ukraine in XXI century]. Molod’
i suspil’stvo [Young people and society], Odesa, 2001, pp. 20–27.
Krasnov V.P. 2. Fizichne vikhovannia: psikhozichni vimogi do fakhivciv
agropromu [Physical education: psychophysical requirements to the
specialists to agro-industry], Kiev, Agrarian education, 2000, 133 p.
Kanishevs’kij S.M. 3. Naukovo–metodichni ta organizacijni osnovi
zichnogo samovdoskonalennia studentstva [Scientically methodical
and organizational bases of physical self-perfection of student], Kiev,
ICME, 1999, 270 p.
Prisiazhniuk S.I., Shaposhnik V.M. 4. Osnovi zdorov’ia i zichna kul’tura
[Bases of health and physical culture], 2006, vol.11, pp. 5–7.
Rozenblat V.V. 5. Problema utomleniia [Problem of fatigue], Moscow,
Medicine, 1975, 240 p.
Prisiazhniuk S.I., Gordeieva S.V. 6. Pidvishchennia rozumovoyi
diial’nosti ta zichnoyi pracezdatnosti studentiv agrarnikh vishchikh
navchal’nikh zakladiv zasobami aktivnogo vidpochinku [Increase
of intellection and physical capacity of students of agrarian higher
educational establishments by facilities of active rest], Kiev, NAU
Publ., 2004, 27 p.
Maglevanyj V.A., Kuninec O.B., Iavorskij T.I., Terlo O.I. 7. Fiziceskoe
vospitanie studentov [Physical Education of Students], 2011, vol.1,
pp. 63-66.
Muravov I.V. 8. Zdorov’e, trudosposobnost’ i zicheskaia kul’tura
[Health, ability to work and physical culture], Kiev, Knowledge of
UKRAINE, 1985, 48 p.
Claire Toulotte, Claudine Fabre, Benedicte Dangremont, Ghislaine 9. Lensel, Andre Thevenon. Effects of physical training on the physical
capacity of frail, demented patients with a history of falling: a
randomised controlled trial. Age and Ageing. 2003, vol.32, pp. 67–73.
Sollerhed A.-C., Ejlertsson G. Low physical capacity among 10.
adolescents in practical education. Scandinavian Journal of Medicine
& Science in Sports. 1999, vol.9(5), pp. 249-256.
Information about the author:
Prysjazhnuk S.I.
omelchuk.58@mail.ru
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv, 03041, Ukraine
Came to edition 27.09.2012.
