Available via license: CC BY 4.0
Content may be subject to copyright.
Педагогічна освіта Scientific Journal «ScienceRise» №12/5(17)2015
17
дних проектів); інтернаціоналізація (мобільність сту-
дентів і викладачів, співпраця з метою розробки на-
вчальних планів, наукових досліджень); інтеграція
(поглиблення співпраці у сфері культури, мистецтва та
освіти, що сприяє культурному прогресу, зміцненню
взаєморозуміння між народами, об'єднанню культур-
них потенціалів націй); інтенсифікація (прискорення
процесів організації розвитку національних систем
освіти за рахунок застосування ефективних освітніх
засобів). Методологічного значення для нашого дослі-
дження набувають такі філософські принципи, як єд-
ність загального, особливого та одиничного, природ-
ного та соціального. Важливим є розуміння філософ-
ських категорій можливості та дійсності. На рівні
загальнонаукової методології проблема підготовки
музично обдарованих студентів передбачає звернення
до синергетичного, системного, гуманістичного та
діяльнісного підходів; конкретно наукової – здійсню-
валося на основі акмеологічного, аксіологічного, фаси-
літаційного і герменевтичного підходів.
Література
1. Андрущенко, В. П. Роздуми про освіту [Текст] /
В. П. Андрущенко. – 2-ге вид., допов. – К.: Знання
України, 2008. – 819 с.
2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на
2012–2021 роки [Електронний ресурс]. – Освіта України,
2012. – С. 2–9. – Режим доступу: http://www.meduniv.lviv.ua/
files/info/nats_strategia.pdf
3. Вознюк, О. В. Розвиток вітчизняної педагогічної
думки: синергетичний підхід [Текст]: монографія /
О. В. Вознюк. – Житомир: Видавництво ЖДУ імені
І. Франка, 2009. – 184 с.
4. Кремень, В. Г. Синергетика в освіті: контекст
людино центризму [Текст]: монографія / В. Г. Кремень,
В. В. Ільїн. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 367 с.
5. Заїченко, Г. А. Філософія [Текст]: підручник /
Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; за
ред. Г. А. Заїченко. – К.: Вища школа, 1995. – 455 с.
6. Отич, О. М. Мистецтво у системі розвитку твор-
чої індивідуальності майбутнього педагога професійного
навчання: теоретичний і методичний аспекти [Текст]: мо-
нографія / О. М. Отич; за наук. ред. І. А. Зязюна. –
Чернівці: Зелена Буковина, 2009. – 752 с.
References
1. Andrushchenko, V. P. (2008). Rozdumy pro osvitu.
Kyiv: Znannia Ukrainy, 819.
2. Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na
2012–2021 roky (2012). Osvita Ukrainy, 2–9. Available at:
http://www.meduniv.lviv.ua/files/info/nats_strategia.pdf
3. Vozniuk, O. V. (2009). Rozvytok vitchyznianoi
pedahohichnoi dumky: synerhetychnyi pidkhid. Zhitomir:
Vydavnytstvo ZhDU imeni I. Franka, 184.
4. Kremen, V. H., Il'i'n, V. V. (2012). Synerhetyka v
osviti: kontekst liudyno tsentryzmu. Kyiv: Pedahohichna
dumka, 367.
5. Zaichenko, A., Sahatovskyi, V. M., Kalnyi, I. I. et.
al; Zai'chenko, G. A. (Ed.) (1995). Filosofiia. Kyiv: Vyshcha
shkola, 455.
6. Otych, O. M.; Zjazjun, I. A. (Ed.) (2009). Mystectvo
u systemi rozvytku tvorchoi' indyvidual'nosti majbutn'ogo ped-
agoga profesijnogo navchannja: teoretychnyj i metodychnyj
aspekty. Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 752.
Дата надходження рукопису 20.11.2015
Полубоярина Ірина Іванівна, доктор педагогічних наук, доцент, кафедра загального та спеціалізовано-
го фортепіано, Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, пл. Конституції,
11/13, м. Харків, Україна, 61003
Е-mail: poluboyrina@ro.ru
УДК 378
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.56850
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
© А. О. Терещенко
Статтю присвячено аналізу проблеми моделювання процесу формування організаційної культури май-
бутнього вчителя початкових класів. Обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, стан її роз-
робленості у педагогічній науці та практиці. Конкретизовано базові поняття дослідження. Охаракте-
ризовано модель формування організаційної культури майбутнього вчителя початкових класів, конкре-
тизовано її структуру, обґрунтовано її значення для професійної підготовки педагога
Ключові слова: майбутній вчитель початкових класів, організаційна культура, модель, моделювання,
професійна підготовка
The article is dedicated to the analysis of modeling the process of forming organizational culture of the future
elementary school teacher. The urgency and the readiness within pedagogical science and practice of the re-
searched matter have been proven. The basic concepts of the research have been concretized. The model of
forming organizational culture of the future elementary school teacher has been characterized. Moreover, its
structure has been concretized, and its meaning for the professional education of the teacher has been sub-
stantiated
Keywords: future elementary school teacher, organizational culture, model, modeling, professional education
Педагогічна освіта Scientific Journal «ScienceRise» №12/5(17)2015
18
1. Вступ
Проблема якості підготовки педагогічного пе-
рсоналу, особистісного й професійного розвитку пе-
дагога, актуалізує питання формування організацій-
ної культури майбутніх учителів початкових класів.
Формування організаційної культури сприяє забезпе-
ченню необхідних умов для духовного становлення
особистості, її інтелектуально-моральної свободи,
вибору поведінки, формуванню почуття громадянсь-
кості, патріотичної і національної самосвідомості,
вільної світоглядної позиції. Це зумовлює необхід-
ність привернення уваги науковців, педагогів-
практиків до проблеми особистості вчителя, дослі-
дження факторів і закономірностей її розвитку, а та-
кож соціокультурної спрямованості зокрема освіти.
Професійна підготовка майбутніх вчителів по-
чаткових класів у ВНЗ охоплює процеси навчання,
виховання й розвитку особистості, має спрямовува-
тися на формування педагогічного мислення, світо-
гляду, педагогічної культури, необхідних для прийн-
яття педагогічно доцільних рішень у професійній
діяльності. Рівень сформованості організаційної ку-
льтури майбутніх учителів початкових класів у ви-
щих навчальних закладах значно підвищиться за
умов обґрунтування, розробки та впровадження у
навчальний процес педагогічних ВНЗ моделі форму-
вання організаційної культури, удосконалення змісту
педагогічних дисциплін шляхом доповнення інфор-
мацією щодо особливостей організаційної культури
особистості, урахування й упровадження інтердис-
циплінарного підходу до професійної підготовки
вчителя початкових класів, формування у студентів
позитивної мотивації на основі впровадження й уріз-
номанітнення форм і методів самостійної роботи.
2. Літературний огляд
Тлумачення феномену «педагогічна культура
майбутнього вчителя» відображено у науковому до-
робку В. Гриньової [1], Т. Іванової, П. Щербаня та
ін., учителів, педагогів, освітян (О. Бондаревська,
М. Букач, І. Відт, Б. Дьяченко, С. Єлканов, І. Зязюн,
Н. Ліфінцева, В. Луговий, Г. Різз, О. Рудницька,
В. Сластьонін, В. Шейко та ін.). Важливими для на-
шого наукового пошуку є здобутки вітчизняних і
російських науковців у розв’язанні проблем підгото-
вки вчителя початкових класів (Н. Бібік, О. Біда,
М.С. Вашуленко, О. Савченко, Л. Хомич та ін.). Дос-
лідження різних аспектів психолого-педагогічної,
методичної підготовки вчителя початкових класів
здійснили А. Богуш, Н. Гудзик, П. Гусак, І. Каплуно-
вич, М. Лещенко, І. Пальшкова [2], Н. Сулаєва,
Г. Червінська та ін. Проблема організації культури
керівника загальноосвітнього навчального закладу
знайшла відображення у наукових працях з проблем
організаційної культури в галузі: педагогіки (В. Ви-
ноградова, М. Гедієва, Н. Іорданова, Г. Литовченко,
Н. Стрижак, Г. Тимошко [3] та ін.); психології
(В. Воронін, С. Ліпатов, Ж. Серкіс); соціології
(Н. Зубрева, А. Капітонов, Є. Юр’єва та ін.). Проте,
незважаючи на наявність значної кількості наукових
праць, присвячених проблемі формування педагогіч-
ної культури, організаційної культури, на сьогодні
проблема формування організаційної культури май-
бутнього вчителя початкових класів залишається од-
нією з найбільш дискусійних. Поза увагою дослідни-
ків залишилася проблема моделювання процесу фор-
мування педагогічної культури майбутнього вчителя
початкових класів.
3. Матеріали та методи дослідження
У процесі наукового пошуку використано те-
оретичні методи дослідження: аналіз і синтез, порі-
вняння, класифікація, систематизація (для визна-
чення мети, предмета і завдань дослідження, розро-
бки теоретичних і методологічних засад, змісту і
напрямів моделювання); семантичний аналіз (для
уточнення, конкретизації базових понять предмета
дослідження); прогностичні (моделювання) – для
розроблення організаційно-педагогічної моделі фо-
рмування організаційної культури майбутнього вчи-
теля початкових класів.
Узагальнення мети, цілей професійної підго-
товки майбутнього вчителя початкових класів, об-
ґрунтування педагогічних умов, які уможливлюють
формування його організаційної культури, актуалізу-
вало необхідність моделювання процесу формування
організаційної культури майбутнього вчителя почат-
кових класів і створення відповідної організаційно-
педагогічної моделі. Нам імпонує твердження Є. Ло-
датко [4] про те, що «єдиною реальною можливістю
для дослідження педагогічного явища (об’єкта або
процесу) є його формалізація (схематизація і спро-
щення) в такий спосіб, який дозволяв би відстежува-
ти ті його характеристики, які відіграють роль визна-
чальних у дослідженні і підлягають вивченню, оці-
нюванню й управлінському впливу».
4. Результати досліджень
Наведемо тлумачення моделювання у педаго-
гічній науці:
– складник навчальної діяльності, що з позицій
психології обґрунтовує доцільність включення у
зміст освіти понять моделі й моделювання (за Є. Ра-
пацевичем) [5];
– вища й особлива форма унаочнення, засіб
упорядкування інформації, що дозволяє більш глибоко
розкрити сутність досліджуваного явища (за Ю. Ба-
банським).
Головна мета моделювання, за В. Масловим [6],
полягає у створенні робочого аналогу, максимально
наближеного до наявного оригіналу або його мислен-
нєвого уявного відображення у певній формі (сло-
весній, графічній, ілюстративно-площинній, об’єм-
ній, статичній, динамічній та ін.).
Як свідчить аналіз джерел на електронних і
паперових носіях, моделювання в педагогіці має де-
кілька аспектів застосування:
– гносеологічний, згідно з яким модель відіг-
рає роль проміжного об’єкта у процесі пізнання педа-
гогічного явища;
– загальнометодологічний, який дозволяє оці-
нювати зв’язки і відношення між характеристиками
стану різних елементів навчально-виховного процесу
на різних рівнях їх опису і вивчення;
Педагогічна освіта Scientific Journal «ScienceRise» №12/5(17)2015
19
– психолого-педагогічний, який уможливлює
опис різних аспектів навчальної, педагогічної діяль-
ності та обґрунтування на цій основі психолого-
педагогічні закономірності.
Базовим поняттям проблеми моделювання є
модель. Наведемо тлумачення моделі у педагогіч-
ній науці:
– аналог (схема, структура, знакова система)
певного фрагмента природної або соціальної дійсно-
сті, продукту людської культури, концептуально-
теоретичного утворення, подібний до оригіналу мо-
делі (за В. Міхеєвим);
– засоби наукового пізнання, оскільки вико-
нують констатуючу, прогностичну функції;
– формалізовані образи систем, зручні для до-
слідницьких процедур;
– символічно дійсна система, штучно створе-
ний об’єкт, прототип досліджуваного об’єкта, що
можуть відтворити реальні ознаки оригінала, його
структуру, якості, взаємозв’язки й відношення у
спрощеному вигляді і дають можливість представити
його у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знако-
вих форм.
Слід акцентувати увагу на тому, що модель
уможливлює реалізацію багатьох принципів, серед
яких – принципи реальності й прогностичності, на-
ступності й варіативності, інтегративності, комплі-
ментарності та ін.
У педагогіці поняття «модель» використову-
ють для обґрунтування певних явищ, умов відтво-
рення реальних процесів, які відбуваються в освіт-
ньому середовищі. Як свідчить аналіз наукового до-
робку А. Дахіна, модель навчального процесу має
відповідати певним вимогам: об’єктивно віддзерка-
лювати сутність процесу; відображати об’єкт через
«тезаурус реципієнта»; сприяння відтворенню реаль-
ного через бажане; діалогічність дій суб’єктів навча-
льно-виховного процесу; адаптивність, виражена у
сприянні пристосуванню до індивідуальних вимог,
особливостей студентів; врахування проективної но-
рмотворчості діяльності реципієнта.
За нашим переконанням, процес формування
організаційної культури майбутнього вчителя почат-
кових класів має підпорядковуватися певному алго-
ритму, представленому у формі моделі, яка склада-
ється з комплексу взаємопов’язаних і взаємозалеж-
них компонентів: мети, підходів, змісту, педагогіч-
них умов, а їхня сукупність спрямована на отримання
результату. Ґрунтуючись на розробленій О. Гуренко-
вою [7] організаційно-педагогічній моделі форму-
вання екологічної компетентності майбутніх фахівців
водного транспорту, вважаємо за доцільне проаналі-
зувати змістове наповнення моделі формування ор-
ганізаційної культури майбутнього вчителя початко-
вих класів.
Аналіз дослідницьких матеріалів свідчить, що
модель дозволяє здійснити розроблення стратегічних
шляхів формування організаційної культури майбут-
ніх вчителів початкових класів. Складники цієї моделі,
що утворюють її структуру, умовно можна об’єднати у
три блоки: нормативно-цільовий блок, змістово-
критеріальний, організаційний блок.
Зазначимо, що поділ на блоки є досить умов-
ним, оскільки їх змістове наповнення є повністю вза-
ємозалежним і взаємодоповнюваним [7]. Вони дають
можливість забезпечувати міжпредметні зв’язки, не-
перервність і наступність педагогічної освіти у ви-
щих начальних закладах з урахуванням психолого-
педагогічного складника навчальних дисциплін.
Нормативно-цільовий блок репрезентовано
двома складниками:
а) нормативним – визначається державним за-
мовленням (Галузевий стандарт вищої освіти за на-
прямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта»):
освітні цілі; стандартизований обсяг змісту; форми,
методи й засоби навчання.
б) вимогами суспільства до рівня розвитку
професійної культури педагогічних кадрів. Ураховує
та встановлює рівень відповідності між цілями,
задачами, формами й засобами педагогічної освіти
через варіативний компонент її змісту, що забезпе-
чує реалізацію змінюваних, як правило, зрослих
освітніх вимог до рівня розвитку професійної ку-
льтури вчителя.
І галузевий стандарт, і суспільні вимоги до рі-
вня розвитку організаційної культури вчителя як
складника педагогічної культури регламентують і
спрямовують змістове, організаційно-педагогічне
наповнення освіти у вищих навчальних закладах різ-
них рівнів акредитації.
Мета розробленої моделі полягає у створенні
алгоритму формування організаційної культури май-
бутнього вчителя початкових класів. Як зазначалося
вище, безпосередньо формування організаційної ку-
льтури майбутнього вчителя може відбуватися у
процесі професійної підготовки у ВНЗ, на зміст якої
впливають як суспільне замовлення до рівня освіче-
ності фахівця, так і стандарти педагогічної освіти.
Йдеться про те, що її формування може здійснювати-
ся за умови ефективно організованої педагогічної
освіти. Слід наголосити й на тому, що актуальність
модернізації педагогічної освіти посилюється у
зв’язку з необхідністю формування професійної
мобільності сучасних фахівців, втілення парадигми
освіти впродовж життята ін.
Окреме місце у моделі посідають підходи до
формування організаційної культури, які так само, як
і мета, впливають на всі інші компоненти моделі. У
нашому розумінні комплекс підходів дозволяє дослі-
джувати проектований педагогічний процес і дає мо-
жливість розкрити зв’язки, завдяки яким відбуваєть-
ся послідовне формування організаційної культури.
Теоретичні положення, що визначають процес фор-
мування організаційної культури та їх екстраполяція
на систему професійної підготовки майбутніх учите-
лів початкових класів, з урахуванням її особливостей
і вимог суспільства, уможливлюють визначення про-
відних підходів до її формування. Йдеться про:
1) системний підхід, який спрямований на
формування організаційної культури як цілісного
утворення – системи, яка має змістові, структурні й
функціональні зв’язки, що знаходяться в постійному
розвитку; дозволяє виявити інтегровані властивості
та якісні характеристики її складників;
Педагогічна освіта Scientific Journal «ScienceRise» №12/5(17)2015
20
2) андрагогічний підхід – це підхід до освіти,
побудований на врахуванні особливостей дорослих,
які навчаються; він передбачає реалізацію парадигми
навчання й освіти дорослої людини, індивіда, який
усвідомлює свої потреби, в тому числі освітні, здат-
ного свідомо задовольнити їх у своїй діяльності. Та-
кий підхід розглядає соціальний розвиток і станов-
лення сформованої особистості у свідомій самостій-
ній діяльності індивіда. Освіта в контексті цього під-
ходу спрямовується на соціалізацію [8];
3) особистісно орієнтований, особистісно ді-
яльнісний підходи передбачають центрованість на
особистості того, хто навчається, його мотивах, ці-
лях, психологічних та інших особливостях, що спри-
яє створенню умов для інтелектуально-цінніснісного
розвитку студента, формуванню професійних умінь;
4) ціннісний підхід передбачає опертя на різні
форми культури, на досягнення у різних наукових
галузях, а також зв’язок усіма складниками особисті-
сної культури (моральною, естетичною, розумовою,
правовою та ін., оскільки педагогічна культура є ін-
тегральним показником інших видів культур, їх
складником. Спрямований на усвідомлення необхід-
ності гуманізації, гуманітаризації та демократизації
освітнього процесу, розвитку особистісної вимогли-
вості [9] як провідних принципів реалізації ціннісно-
го підходу у вищій педагогічній освіті;
5) культурологічний підхід як підхід, прита-
манний гуманістичній педагогіці, зорієнтований на
самоцінність людини як унікального явища, джере-
ла продуктивної творчої діяльності й визначає став-
лення до тих, хто навчається, як до суб’єктів куль-
тури, власного життя та освіти, здатних до культур-
ного й особистісного саморозвитку і творчої само-
реалізації.
На наше переконання, упровадження зазначе-
них вище принципів забезпечує ефективність профе-
сійно-педагогічної підготовки вчителя початкових
класів. Така підготовка сприяє розвитку адаптивності
майбутнього вчителя (пристосування до нових вимог
життя в суспільстві, яке динамічно змінюється), зба-
гаченню функціональних можливостей майбутнього
вчителя та його духовного світу, посиленню його
аналітичності шляхом дослідження та аналізу факто-
рів, що впливають на потребу у безперервній освіті.
Виходячи з дослідження О. Гуренкової зазначимо,
що така підготовка за своєю сутністю є гнучкою й
водночас перетворювальною (зміна освітнього та
освітньо-кваліфікаційного рівня особистості вчителя
упродовж життя), прогностичною (наукове передба-
чення розвитку особистості вчителя), комунікативно
зорієнтованою (передача соціального досвіду від по-
коління до покоління), заохочувальною (стимулю-
вання освітніх потреб вчителя).
Змістово-критеріальний блок – досягнення кі-
нцевого результату стає можливим за умови розроб-
лення відповідного змістового наповнення, яке вра-
ховує:
1) інтерактивність взаємодії педагогів і сту-
дентів;
2) удосконалення змісту психолого-педагогіч-
них дисциплін шляхом доповнення інформацією що-
до особливостей організаційної культури та її зна-
чення в умовах суспільства знань;
3) використання спецкурсів з формування ор-
ганізаційної культури майбутнього вчителя.
Критерії сформованості організаційної куль-
тури ґрунтуються на оптимальній професійній діяль-
ності, коли досягається найвищий рівень відповіда-
льності, гуманізму у ставленні до оточуючих (колег,
близьких, дітей та їхніх батьків та ін.).
Організаційний блок – визначає сукупність пе-
дагогічних умов, які уможливлюють реалізацію пос-
тавлених цілей засобами діяльності викладачів і сту-
дентів на різних етапах навчально-виховного проце-
су. Передусім йдеться про створення мотивації щодо
свідомого опанування психолого-педагогічних знань
для подальшого використання у професійній діяль-
ності; впровадження інноваційних інтерактивних
особистісно орієнтованих педагогічних технологій;
удосконалення змісту психолого-педагогічних дис-
циплін шляхом доповнення інформацією щодо особ-
ливостей організаційної культури та її значення в
умовах суспільства знань; розроблення спецкурсів з
формування організаційної культури вчителя та їх
методичне забезпечення та ін.
5. Висновки
Таким чином, модель формування організа-
ційної культури майбутнього вчителя початкових
класів охоплює цільовий, змістовий, організаційний
аспекти навчальної і подальшої професійної діяльно-
сті студентів, уможливлює гармонійність поєднання
цілей навчання й виховання. Оскільки системоутво-
рювальним чинником культури є цілісна особистість,
кінцевим результатом моделі ми визначили особис-
тість майбутнього вчителя початкових класів з висо-
ким рівнем розвитку організаційної культури. На
нашу думку, використання запропонованої моделі
сприятиме обґрунтуванню стратегічних напрямів
формування організаційної культури майбутнього
вчителя початкових класів, забезпеченню людинови-
мірності професійної підготовки вчителя, ефектив-
ному використанню потенційних можливостей на-
вчальних дисциплін, передбачених для вивчення у
педагогічних ВНЗ.
Література
1. Гриньова, В. М. Формування педагогічної куль-
тури майбутнього вчителя (теоретичний аспект) [Текст]:
монографія / В. М. Гриньова. – К.: КіСУ, 1998. – 290 с.
2. Пальшкова, І. О. Практико-орієнтований підхід у
формуванні професійно-педагогічної культури вчителів
початкової школи [Текст]: монографія / І. О. Пальшкова. –
О.: Букаєв Вадим Вікторович, 2009. – 339 с.
3. Тимошко, Г. М. Організаційна культура керівника
загальноосвітнього навчального закладу: теорія і практика
[Текст]: монографія / Г. М. Тимошко. – К., 2014. – 596 с.
4. Лодатко, Є. О. Моделювання в педагогіці: точки
відліку [Текст] / Є. О. Лодатко // Педагогічна наука: історія,
теорія, практика, тенденції розвитку. – 2010. – Вип. 1. – Ре-
жим доступу: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_ editions_e-
magazine_pedagogical_science_vypuski_ n1_2010_st_2/
5. Рапацевич, Е. С. Педагогика. Большая современ-
ная энциклопедия [Текст] / Е. С. Рапацевич. – Мн.: Соврем.
слово, 2005. – 720 с.
Педагогічна освіта Scientific Journal «ScienceRise» №12/5(17)2015
21
6. Маслов, В. Моделювання педагогічних систем:
сутність та технологія [Текст] / В. Маслов // Післядипломна
освіта в Україні. – 2013. – № 6. – С. 15–18.
7. Гуренкова, О. В. Формування екологічної компе-
тентності майбутніх фахівців водного транспорту в умовах
кредитно-модульної системи навчання [Текст]: автореф.
дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Гуренкова. – К.,
2009. – 20 с.
8. Кукуев, А. И. Андрагогический подход в образо-
вании [Текст] / А. И. Кукуев, В. А. Шевченко. – Ростов-на-
Дону: ИПО ПИ ЮФУ, 2010. – Режим доступа: http://
www.bim-bad.ru/biblioteka/article_full.php?aid=1618
9. Вірна, Ж. П. Особистісна вимогливість як чинник
професійної компетентності [Текст]: монографія / Ж. П. Вір-
на, А. Б. Мудрик. – Луцьк: Вежа-Друк, 2014. – 256 с.
References
1. Gryn`ova, V. M. (1998). Formuvannya pedagogich-
noyi kul`tury` majbutn`ogo vchytelya (teoretychnyj aspekt):
monografiya. Kyiv: KiSU, 290.
2. Pal`shkova, I. O. (2009). Praktyko-oriyentovanyj pidhid
u formuvanni profesijno-pedagogichnoyi kul`tury vchyteliv
pochatkovoyi shkoly. Odessa: Bukayev Vadym Viktorovych, 339.
3. Tymoshko, G. M. (2014). Organizacijna kul`tura
kerivnyka zagal`noosvitn`ogo navchal`nogo zakladu: teoriya i
praktyka. Kyiv, 596.
4. Lodatko, Ye. O. (2010). Modelyuvannya v peda-
hohitsi: tochky vidliku. Pedahohichna nauka: istoriya, teoriya,
praktyka, tendentsiyi rozvytku. Available at: http://intellect-
invest.org.ua/pedagog_editions_e-
magazine_pedagogical_science_vypuski_n1_2010_st_2/
5. Rapatsevych, E. S. (2005). Pedahohyka: Bol'shaya
sovremennaya entsyklopedyya. Minsk: Sovrem. slovo, 720.
6. Maslov, V. (2013). Modelyuvannya pedahohichnykh
system: sutnist' ta tekhnolohiya. Pislyadyplomna osvita v
Ukrayini, 6, 15–18.
7. Hurenkova, O. V. (2009). Formuvannya ekolohich-
noyi kompetentnosti maybutnikh fakhivtsiv vodnoho transportu
v umovakh kredytno-modul'noy systemy navchannya. Kyiv, 20.
8. Kukuev, A. Y., Shevchenko, V. A. (2010). Andrahohy-
cheskyy podkhod v obrazovanyy. Rostov-na-Donu: YPO PY
YuFU. Available at: http://www.bim-bad.ru/biblioteka/article_
full.php?aid=1618
9. Virna, Zh. P., Mudryk, А. В. (2014). Osobystisna
vymohlyvist' yak chynnyk profesiynoyi kompetentnosti. Lytsk:
Vezha-Druk, 256.
Рекомендовано до публікації д-р пед. наук Аніщенко О. В.
Дата надходження рукопису 29.11.2015
Терещенко Андрій Олегович, викладач, кафедра музичного мистецтва, Чернігівський Національний
педагогічний униіверсітет, вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, Україна, 14013
УДК 37.033/.373.68(045)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.56936
ФОРМИ І МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ
СІЛЬСЬКОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ
© О. І. Фасоля
У статті обґрунтовується необхідність підвищення рівня екологічного виховання старшокласників
сільської школи в Україні. Аналізуються умови соціального середовища (в тому числі педагогічного), що
здійснюють вплив на екологічне виховання школярів. Характеризуються найбільш дієві методи та фор-
ми екологічного виховання сільської молоді
Ключові слова: екологічне виховання, старшокласник, профільна сільська школа, методи і форми еколо-
гічного виховання
In the article it is discussed a need to increase the level of environmental education of senior students of rural
school in Ukraine. The conditions of the social environment (including teaching), that influence environmental
education of school children, are analyzed. The most efficient methods and forms of environmental education of
rural youth are described
Keywords: environmental education, senior pupil, profile rural school, methods and forms of environmental ed-
ucation
1. Вступ
Проблема підвищення рівня екологічної вихо-
ваності сільської молоді є однією з найважливіших у
сучасній педагогіці. Її актуальність зумовлена низ-
кою причин:
– з одного боку, екологічна ситуація, що скла-
лася в світі, і особливо в Україні, є кризовою;
– з другого, – українське суспільство не пов-
ною мірою усвідомлює наслідки екологічної катаст-
рофи, що невпинно наближається; громадяни, особ-
ливо мешканці сільської місцевості, мають достатньо
не високий рівень екологічної культури, а звідси –
превалювання нераціонального, споживацького і на-
віть хижацького ставлення до природи і її ресурсів
над компетентним, відповідальним та турботливим;
організація заходів екологічної безпеки та відро-
дження довкілля носить часто формальний, несисте-
мний характер;
– з третього, – екологічному вихованню старшо-
класників у сільській школі нерідко бракує цілеспрямо-
ваності, повноцінного змістового наповнення, сучасно-
го, методично грамотного його втілення, системності і