BookPDF Available

Liubche Reserve. Natural conditions, biodiversity, conservation and management [Заказник "Любче". Природні умови, біорізноманітність, збереження та управління] [In Ukrainian]

Authors:
  • M.G.Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine

Abstract and Figures

This monograph contains results from a multidisciplinary expedition to study natural conditions, biodiversity and pollen deposits of the Liubche reserve (Ukraine, Volynska oblast, Kovel region). The reserve (zakaznyk) consists of a combination of natural ecosystems (lake, swamp and meadow) which have developed as a result of growth over Okhotyn, the small karst lake. In the book, information is presented about geological and geomor¬phological features of the reserve together with a limnological description of Okhotyn lake; plant, fungal and animal components are analysed; species of each of these groups, abundant in ecosystems of the reserve, but rare else¬where, are reported, including new records for Ukraine. Key parts of the book are devoted to plant communities and to the results of spore-pollen analysis of samples collected at depths of up to 310 cm. Some ecological problems within the present area of the reserve, caused by drainage works long before it was established, are discussed. An analysis of further transformation in disturbed ecosystems is given; the current state of conservation regulations in the reserve and a preliminary management plan for its area are presented. The book includes detailed annotated checklists of living organisms recorded in the reserve and of its fossil pollen flora. The work contains illustrations, distribution maps of rare species and tables, and is of interest to geographers, botanists, experts studying wetlands, students of natural history and conser¬vationists, being of a level suitable for both tutors and students.
No caption available
… 
No caption available
… 
No caption available
… 
No caption available
… 
No caption available
… 
Content may be subject to copyright.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. М.Г. ХОЛОДНОГО
УКРАЇНСЬКЕ БОТАНІЧНЕ ТОВАРИСТВО
ЗАКАЗНИК «ЛЮБЧЕ»
Природні умови, біорізноманітність,
збереження та управління
За редакцією д-ра біол. наук В.П. Гелюти
Київ 2001
2
УДК 577.486:502.75 (477.82)
В.П. Гелюта, Л.П. Вакаренко, Д.В. Дубина, Л.Г. Безусько, В.М. Вір-
ченко, І.С. Врона, В.П. Гайова, Е.М. Демченко, Л.В. Ільїн, А.Г. Ко-
тенко, Т.І. Михайлюк, О.А. Петльований, М.В. Химин, П.М. Царен-
ко. Заказник «Любче». Природні умови, біорізноманітність, збере-
ження та управління.– Київ, 2001.– 224 с.
За редакцією д-ра біол. наук В.П. Гелюти
Рецензенти: д-р біол. наук проф. Я.П. Дідух, д-р біол. наук
В.М. Єрмоленко, д-р геогр. наук В.М. Пащенко
Монографія присвячена результатам комплексного експедиційного дослі-
дження природних умов, біорізноманітності й палінофлори заказника «Любче»,
розташованого в Ковельському р-ні Волинської обл. До його складу входять озе-
рно-болотні, болотні та болотно-лучні природні комплекси, які сформувалися
внаслідок заростання невеликого карстового озера Охотин. У книзі наведені відо-
мості про геологічні та геоморфологічні особливості заказника, подається лімно-
логічна характеристика озера, проаналізовані флора, мікофлора й фауна, зазначе-
ні рідкісні види рослин, грибів і тварин, зокрема нові для України, якими багаті
природні комплекси заказника. Значна частина монографії присвячена рослинно-
сті, а також результатам спорово-пилкового аналізу проб, отриманих з глибини
до 310 см. Обговорені деякі екологічні проблеми, що виникли в заказнику внаслі-
док меліоративних робіт, проведених тут задовго до його заснування. Подається
прогноз подальших антропогенно зумовлених перетворень природних комплек-
сів, розглянуто сучасний режим охорони заказника та попередній план управлін-
ня його територією. Книга містить докладні анотовані списки живих організмів,
зареєстрованих на території заказника, а також видів викопної палінофлори, ілю-
стрована малюнками та картами поширення рідкісних видів, деякими схемами
тощо.
Для географів, ботаніків, болотознавців, краєзнавців, фахівців у галузі охо-
рони природи, викладачів і студентів природничих факультетів вузів.
Іл. 73. Табл. 9. Бібліогр.: 81 назва.
Затверджено до друку вченою радою Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України
ISBN 966-02-2077-4
© В.П. Гелюта, Л.П. Вакаренко, Д.В. Дуби-
на, Л.Г. Безусько, В.М. Вірченко, І.С. Врона,
В.П. Гайова, Е.М. Демченко, Л.В. Ільїн, А.Г.
Котенко, Т.І. Михайлюк, О.А. Петльований,
М.В. Химин, П.М. Царенко, 2001
3
Liubche Reserve. Natural conditions, biodiversity, conservation and
management (Heluta, V.P.; Vakarenko, L.P.; Dubyna, D.V., et al.) – Kyiv,
2001. – 224 p.
Editor: Dr. Biol. Sci. V.P. Heluta
Referees: Dr. Biol. Sci., Prof. Ya.P. Didukh; Dr. Biol. Sci. V.M. Yermo-
lenko; Dr. Geogr. Sci. V.M. Pashchenko
This monograph contains results from a multidisciplinary expedition to
study natural conditions, biodiversity and pollen deposits of the Liubche
reserve (Ukraine, Volynska oblast, Kovel region). The reserve (zakaznyk)
consists of a combination of natural ecosystems (lake, swamp and meadow)
which have developed as a result of growth over Okhotyn, the small karst lake.
In the book, information is presented about geological and geomorphological
features of the reserve together with a limnological description of Okhotyn
lake; plant, fungal and animal components are analysed; species of each of
these groups, abundant in ecosystems of the reserve, but rare elsewhere, are
reported, including new records for Ukraine. Key parts of the book are devoted
to plant communities and to the results of spore-pollen analysis of samples
collected at depths of up to 310 cm. Some ecological problems within the
present area of the reserve, caused by drainage works long before it was
established, are discussed. An analysis of further transformation in disturbed
ecosystems is given; the current state of conservation regulations in the reserve
and a preliminary management plan for its area are presented. The book
includes detailed annotated checklists of living organisms recorded in the
reserve and of its fossil pollen flora. The work contains illustrations,
distribution maps of rare species and tables, and is of interest to geographers,
botanists, experts studying wetlands, students of natural history and conser-
vationists, being of a level suitable for both tutors and students.
Approved by the Academic Council of the M.G. Kholodny Institute of
Botany, National Academy of Sciences of Ukraine
4
Видано за підтримки посольства
Королівства Нідерландів в Україні
The publication is supported by the Embassy
of the Kingdom of the Netherlands in
Ukraine
5
ЗМІСТ
Стор.
Передмова (В.П. Гелюта) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАКАЗНИК (В.П. Ге-
люта) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Розділ 2. ПРИРОДНІ УМОВИ (Л.В. Ільїн, І.С. Врона,
В.П. Гелюта) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
2.1. Геологічна та геоморфологічна характеристика . . . . . . –
2.2. Клімат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
2.3. Лімнологічні особливості озера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Розділ 3. БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
3.1. Рослинний світ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . –
3.1.1. Водорості (П.М. Царенко, Т.І. Михайлюк, Е.М. Дем-
ченко, О.А. Петльований) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . –
3.1.2. Мохоподібні (В.М. Вірченко) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
3.1.3. Судинні рослини (Л.В. Вакаренко, Д.В. Дубина,
В.П. Гелюта) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
3.1.4. Рослинність (Л.В. Вакаренко, Д.В. Дубина) . . . . . . . . 42
3.1.4.1. Синтаксономічна різноманітність рослинності . . . . . –
3.1.4.2. Територіальний розподіл рослинності та її динаміка 78
3.2. Гриби (В.П. Гелюта, В.П. Гайова) . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
3.3. Тваринний світ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
3.3.1. Комахи (А.Г. Котенко) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . –
3.3.2. Хребетні тварини (М.В. Химин) . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Розділ 4. ПАЛЕОБОТАНІЧНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ОСНОВНИХ
ЗМІН РОСЛИННОГО ПОКРИВУ В ГОЛОЦЕНІ (Л.Г. Безусько) . . . . 98
Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (В.П. Гелюта) . . . . . 113
5.1. Головні риси природних комплексів заказника
«Любче» та його природоохоронне і наукове значення . . . . . . . . . . . . –
5.2. Екологічні проблеми заказника та пропозиції щодо їх
усунення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
5.2.1. Природні процеси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
5.2.2. Вплив меліорації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . –
5.2.3. Негативна дія інших факторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . .118
5.2.4. Комплекс можливих заходів, спрямованих на
поліпшення екологічної ситуації на території заказника . . . . . . . . . . . .119
6
Стор.
5.3. Сучасний природоохоронний режим заказника та
його можливе вдосконалення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
ДОДАТКИ
Додаток 1. Анотований список водоростей (П.М. Царенко,
Т.І. Михайлюк, Е.М. Демченко, О.А. Петльований) . . . . . . . . . . . . . . 125
Додаток 2. Анотований список мохоподібних (В.М. Вірченко) 156
Додаток 3. Анотований список судинних рослин (Л.В. Вака-
ренко, Д.В. Дубина, В.П. Гелюта) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160
Додаток 4. Анотований список грибів (В.П. Гелюта,
В.П. Гайова) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179
Додаток 5. Анотований список їздців-браконід (Hymenoptera,
Braconidae) (А.Г. Котенко) . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
Додаток 6. Анотований список хребетних тварин (Vertebrata)
(М.В. Химин, В.П. Гелюта) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190
Додаток 7. Загальний склад палінофлори голоцену (за мате-
ріалами спорово-пилкових досліджень озерно-болотних відкладів
оз. Комарівського) (Л.Г. Безусько) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 202
Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209
7
ПЕРЕДМОВА
Вперше один з авторів цієї книги (В. Гелюта) потрапив на оз. Охо-
тин ще наприкінці 70-х рр. минулого століття. На той час це була віднос-
но невелика заростаюча водойма переважно з малодоступними трясовин-
ними берегами, чистою прозорою водою, надзвичайно багата рибою та
раками, але вже оточена меліоративною системою. Наступний візит сюди
відбувся влітку 1984 р. Навіть побіжне обстеження свідчило про значний
негативний вплив осушувальних каналів на екосистему озера: воно від-
ступило від своїх попередніх берегів, що було найпомітнішим у його
східній частині, трясовина ж, сформована в північній, північно-західній і
західній частинах масиву, значно стужавіла, однак пересуватися нею ще
було важко і небезпечно через наявність ряду дуже глибоких «вікон».
Відвідавши оз. Охотин наприкінці травня 1998 р., В. Гелюта вия-
вив у болотних і вологих лучних фітоценозах декілька рідкісних, занесе-
них до Червоної книги України (1996) видів рослинальдрованду пухир-
часту (Aldrovanda vesiculosa)1, пальчатокорінники мясочервоний і трав-
невий (Dactylorhiza incarnata і D. majalis), росичку англійську (Drosera
anglica) та товстянку звичайну (Pinguicula vulgaris), причому їх рясність
була дуже високою. Так, щільність останнього виду становила в серед-
ньому 20 особин на 1 м2, а в деяких місцях сягала і 80. При цьому кві-
туючі рослини формували гарний світло-блакитний аспект. Однак обсте-
ження берегів озера (вірніше, двох озерОхотин і Комарівського, які
становлять єдину гідрологічну систему) показало, що тут відбулися знач-
ні негативні зміни, спричинені меліорацією, – рівень води у водоймах
знизився, площа акваторії та сплавини зменшилася, зовнішня частина бо-
лота стужавіла і стала використовуватися як пасовище, причому при над-
мірному навантаженні. Таким чином, після цих відвідин стала очевид-
ною, з одного боку, наукова і природоохоронна цінність даної екосисте-
ми та загроза її знищенняз іншого. Тому в редактора книги виникло
бажання зробити все можливе, щоб зберегти обстежений озерно-болот-
ний комплекс, попередньо провівши тут глибокі наукові дослідження. З
цього моменту почався пошук коштів, необхідних для проведення експе-
диційних робіт.
1 У тексті монографії автори латинських назв наводяться лише для таксонів, не
включених до додатків, розміщених наприкінці книги.
8
Уже в серпні 1998 р. оз. Охотин відвідують дві групи науковців
(геоботаніки, альгологи, зоологи, мікологи й еколог), які були членами
міжнародної британсько-української комплексної експедиції до припят-
ських боліт, що проводилася під керівництвом д-ра Д. Мінтера (Велика
Британія) і д-ра біол. наук В. Гелюти (Україна) за фінансової підтримки
Фонду Ральфа Брауна при Королівському географічному товаристві Ве-
ликої Британії. Проведене обстеження поповнило наведений вище список
занесених до Червоної книги України видів рослин (додалися Betula hu-
milis, Epipactis palustris, Juncus bulbosus, Isoëtes lacustris та Scheuchzeria
palustris, а також водорость Chara delicatula). Крім того, були зібрані но-
ві та рідкісні для України види комах і водоростей, зареєстровані фітоце-
нози, занесені до «Зеленої книги України» (Зеленая книга..., 1987). Одна з
експедиційних груп провела пошук аналогічних комплексів, обстежив-
ши ще 30 озер Волині. Однак навіть подібні за природними умовами і по-
ходженням озерні екосистеми не мали такої багатої флори і фауни, як
Охотин-Комарівський озерно-болотний комплекс. Отже, стала зрозумі-
лою його унікальність (Гелюта та ін., 2000). Зібрані матеріали дали мож-
ливість науково обгрунтувати необхідність створення на даній території
природоохоронного обєкта. Це обгрунтування, з подачі Держуправління
екобезпеки у Волинській обл., наприкінці травня 2000 р. було розглянуте
Волинською обласною радою, і її рішенням був заснований ботанічний
заказник місцевого значення «Любче».
Пошук коштів дав позитивні результати. Один з проектів був під-
триманий посольством Королівства Нідерландів в Україні. Завдяки цьо-
му в 2000 р. було організовано пять наукових експедицій, в яких працю-
вали фахівці різних спеціальностей і наукових закладівгеографи, аль-
гологи, бріолог, мікологи, геоботаніки, палінолог та ентомологи з інсти-
тутів ботаніки і зоології Національної академії наук України, Волинсько-
го та Київського університетів, а також ЗАТ Інститут «Волиньводпроект».
Крім того, на території заказника проводив дослідження і спеціаліст Дер-
жуправління екобезпеки у Волинській обл. орнітолог М.В. Химин. Май-
же всі, хто подав відповідні матеріали, стали авторами цієї книги.
Монографія містить інформацію про природні умови заказника
«Любче», його рослинний і тваринний світ та гриби. Подаються відомості
про поширення рідкісних видів, занесених до Червоної книги України
(1994, 1996). На сьогодні їх тут знайдено 19. Частина книги присвячена
результатам палінологічного аналізу серії проб, відібраних з однієї сверд-
ловини, пробуреної авторами в північній частині масиву. Наприкінці кни-
ги є додаткидокладні анотовані списки зареєстрованих видів живих
9
організмів, а також і тих рослин, що зростали на території озерно-болот-
ного комплексу протягом останніх 8,5 тис. років і які вдалося визначити
за допомогою спорово-пилкового аналізу.
Отримані результати в цілому відбивають загальну картину природ-
них умов і біорізноманітності заказника, однак вони є далеко не повними.
Сподіваємося, що в майбутньому ми ще матимемо можливість для додат-
кових досліджень території заказника і зможемо значно розширити спис-
ки живих організмів, насамперед водоростей та комах. Нам вдалося проа-
налізувати тільки серію проб з однієї свердловини глибиною понад 3 м,
однак через деякий проміжок часу, мабуть, буде розширений і список ви-
копних видів, оскільки є матеріали ще з двох свердловин глибиною 6 м.
Ми сподіваємся знайти фінансову підтримку для додаткових палеоботані-
чних досліджень, які можуть дати надзвичайно цікаву інформацію про
клімат і рослинність України, оскільки глибина карстової лійки, в якій
розміщене оз. Охотин і яка майже повністю заповнена рештками живих
організмів, становить 16 м.
Як уже згадувалося, книга написана колективом авторів, які є фахів-
цями різних галузей знань. Однак зазначимо, що наукові дослідження на
території заказника проводилися комплексно, матеріали для кожного спе-
ціаліста завжди збирали й інші члени експедиційних груп. Отримані резу-
льтати обговорювалися колективно, після чого робилися певні наукові
висновки чи давалася оцінка ситуації, що склалася на території заказника.
Тому кожен автор монографії, крім того, що писав якийсь конкретний ро-
зділ, фактично є співавтором інших частин книги, оскільки не лише брав
участь у спільних дослідженнях, а й знайомився з попередніми текстами і
вносив у них необхідні зміни.
З великою вдячністю зазначимо, що дослідження, проведені члена-
ми авторського колективу в 2000 р., та видання книги стали можливими
тільки завдяки гранту, отриманому від посольства Королівства Нідерлан-
дів в Україні. Автори також вдячні й Фонду Ральфа Брауна при Королів-
ському географічному товаристві Великої Британії, оскільки одне з пер-
ших наукових обстежень масиву (1998 р.), яке започаткувало подальшу
роботу, стало можливим завдяки проведенню вже згаданої міжнародної
британсько-української комплексної експедиції до припятських боліт
України. Ми щиро вдячні родині Михайла й Валентини Гелют, жителів м.
Ковеля, дім яких часто ставав притулком і місцем відпочинку для членів
експедицій. Хочемо подякувати завзятим рибалкам М.П. Гелюті і жителю
с. Любче М.І. Котику за надану корисну інформацію про тваринний світ
заказника, насамперед риб, а також канд. біол. наук С.Л. Мосякіну за до-
помогу у визначенні ряду видів рослин. Наші дослідження завжди підтри-
10
мувало Держуправління екобезпеки у Волинській обл. (начальник
Р.В. Мігас). Саме завдяки клопотанню цього управління Охотин-Комарів-
ський природний комплекс був оголошений ботанічним заказником міс-
цевого значення. Ми щиро вдячні за цю підтримку й проведену роботу,
що дала такий позитивний результат.
11
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАКАЗНИК
Ботанічний заказник місцевого значення «Любче» утворений 30 тра-
вня 2000 р. рішенням Волинської обласної ради з метою збереження уні-
кального озерно-болотного комплексу, що сформувався на місці прадав-
нього карстового провалля. Він розташований на території Тойкутської
сільської ради, поблизу невеликого с. Любче Ковельського р-ну Волинсь-
кої обл., за 19 км на північ від м. Ковеля (рис. 1). Його загальна площа
33,7 га.
Центральною частиною заказника є оз. Охотин (рис. 56), площа яко-
го поступово скорочується і на сьогодні не перевищує 12,6 га, тобто вона
значно менша від офіційно визнаної в деяких географічних довідниках
(Ільїн, Мартинюк, 1998; Ільїн, Мольчак, 2000). Зазначимо, що в літерату-
рі й на географічних картах немає одностайності щодо назви озера (Охо-
тин, Хотин, Охотинське, Охотницьке і Любче). В цій книзі, за порадою
географів, ми спинилися на першій з указаних назв.
Докладна лімнологічна характеристика озера наведена в наступному
розділі. Однак тут ми хотіли б дати деякі пояснення щодо ще однієї во-
дойми (рис. 57), яка прилягає до оз. Охотин і називається місцевими жи-
телями оз. Комарівським. Цю назву ми також часто вживаємо в тексті
книги, насамперед у матеріалах, які стосуються поширення рослинних
угруповань та рідкісних видів рослин і тварин. Колись це озерце було за-
токою оз. Охотин (тому географи розглядають їх як одну водойму), але
внаслідок заростання затока років 30–35 тому була відокремлена рогозо-
во-сфагновою сплавиною. Після осушення околиць озерно-болотного ма-
сиву й штучного зниження рівня води сплавина перекрила поверхневий
водообмін між водоймами, припинила прямий обмін водними організма-
ми між ними й стала прохідною для людини. Однак водообмін між озера-
ми (ймовірно, однобічнийвід Охотина до Комарівського) відбувається
попід сплавиною через сапропель, тому обидва озера, без сумніву,
складають єдиний гідрологічний комплекс.
Територія заказника є південним залишком озерно-болотного маси-
ву, який простягався на північ від оз. Охотин, у бік с. Соловї Старовижі-
вського р-ну Волинської обл. За старими картами, цим масивом проті-
12
кала невелика річка, яка впадала в озеро. Схоже на те, що рівень води
в оз. Охотин, та й на масиві в цілому, був досить стабільним, оскільки у
східній його частині, тепер осушеній, була улоговина з водотоком, яким
скидалися надлишки води. Характер рослинності заказника також свід-
чить про те, що болотний масив був проточним. Однак з часом увесь пів-
нічний бік озерно-болотного масиву, що зараз знаходиться в Старовижів-
ському р-ні (3/4 усієї площі комплексу), був меліорований і перетворений
на поля, за винятком невеликого болота, розташованого на південний за-
Рис. 1. Карта-схема заказника «Любче» (А) та його розта-
шування на території Волинської обл. (Б). Умовні позна-
чення: 1 – ліс, 2 – чагарники, 3 – піщані горби, 4 – водой-
ми, 5 – сільгоспугіддя, 6 – сільські садиби, 7 – канали,
8 – межа заказника, 9 – заказник
13
хід від с. Комарове, на якому все ж таки залишилася рослинність, спорід-
нена з рослинністю заказника «Любче». На цьому болоті, яке утворилося
на місці прадавнього карстового озера, нами зареєстрований великий ма-
сив берези низької (Betula humilis) – реліктового виду, занесеного до Чер-
воної книги України (1996). Тут траплялася в невеликій кількості ще одна
рідкісна рослинатовстянка звичайна (Pinguicula vulgaris), обовязково
мають бути деякі орхідні, наприклад, види роду Dactylorhiza Nevski. З ог-
ляду на сказане, ми пропонуємо оголосити це болото заказником місцево-
го значення. Додамо, що взяті тут палеоботанічні проби з свердловин
глибиною до 6 м надзвичайно багаті рештками рослин і комах, що підк-
реслює наукову цінність болота, історично спорідненого з заказником
«Любче».
Оз. Охотин, без сумніву, є залишком колись глибокого (до 16 м) ка-
рстового провалля, що має значний вік. Про прадавній характер озера сві-
дчать ступінь його заростання (останні стадії даного процесу) та майже
заповнена сапропелем органічного походження карстова лійка. Взяті на-
ми (рис. 58) палінологічні проби з глибини 310 см свідчать, що вік цього
озерно-болотного масиву становить принаймні 8,5 тис. років. Ми споді-
ваємося отримати проби з глибини 12 м і визначити їх абсолютний вік за
допомогою радіовуглецевого методу.
На сьогодні територія заказника є озерно-болотним комплексом,
який сформувався в озерній улоговині. Понад третину його площі займає
акваторія озер, рештуболотні, болотно-лучні та лучні фітоценози і ча-
гарники, а також три невеличкі масиви листяного лісу (рис. 1). Зазначи-
мо, що в деяких місцях, особливо на півночі масиву, роль берегів відіграє
сплавина, на якій зареєстровано досить багато рідкісних видів рослин і
тварин, занесених до Червоної книги України (1994, 1996). У цілому ви-
дова різноманітність заказника є чи не найвищою на Поліссі. Докладна
характеристика його природних умов, рослинності і біорізноманітності
подається у відповідних розділах цієї книги.
14
Розділ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ
2.1. Геологічна та геоморфологічна характеристика
Геологічні особливості. Заказник «Любче» розташований в межах
Волино-Подільської плити Східноєвропейської платформи, фундамент
якої складений сильно дислокованими кристалічними породами архею
протерозою. Плита має складну геологічну будову, в її межах чітко виді-
ляються три найзначніші структурні формизахідний схил Українського
кристалічного щита, відомий як Волино-Подільська монокліналь, Волин-
ський (Ковельський) виступ та Львівський палеозойський прогин. Волин-
ський виступ є серією тектонічних блоків, у припіднятих частинах яких
безпосередньо під верхньокрейдяними залягають відклади кембрію, а в
понижених ділянках збереглися породи ордовика і силуру (Географія...,
1991). Інтенсивно розмита поверхня фундаменту перекривається потуж-
ною товщею різновікових осадових і вулканогенно-осадових утворень.
У геологічній будові території, прилеглій до оз. Охотин, у межах
глибин до першого регіонального водоупору беруть участь верхньокрей-
дяні, середньочетвертинні, льодовикові, озерно-льодовикові й воднольо-
довикові відклади, а також сучасні озерно-болотні та болотні утворення.
Верхньокрейдяні відклади тут представлені коньяцьким ярусом і заляга-
ють на глибині 0,4–22,8 м. Літологічно вони складені мергелями світло-
сірого кольору, тріщинуватими, з прошарками (до 20 см) конкрецій кре-
менів і білою слаботріщинуватою крейдою. В покрівлі коньяцького яру-
су, на ділянках безпосереднього залягання на них антропогенових відкла-
дів, розвинена зона кольматації. Це товща потужністю до 10 м, представ-
лена пластичними мергелями, в яких іноді трапляються елювіальні про-
шарки тонкозернистого піску і велика кількість уламків кременів та ін-
ших порід. Середня потужність відкладів коньяцького ярусу на даній те-
риторії – 40 м.
Антропогенні відклади залягають на розмитій поверхні верхньок-
рейдяних, потужність їх змінюється в широких межах.
Озерно-льодовикові відклади на даній території поширені на значній
площі. Для них властива наявність озерних фацій і добре виражених го-
ризонтів. Складені вони супісками і пилуватими суглинками, рідшедрі-
бними пісками. В озерно-льодовикових відкладах є уламки кремнію та
рослинні рештки, потужність становить 1,0–19,6 м.
Середньочетвертинні льодовикові відклади мають незначне пошире-
ння й представлені пасмами і окремими пагорбами в північно-східній ча-
15
стині водозбору озера. Літологічний склад відкладівсуглинки з уламка-
ми та галькою кремнію (потужність – 1,0–4,0 м).
Водно-льодовикові відклади поширенні скрізь у межах моренно-зан-
дрової рівнини, яка утворилась водними потоками під час відступання
дніпровського льодовика. Представлені вони пісками, супісками і суглин-
ками з великою кількістю уламкового матеріалу загальною потужністю
0,4–5,0 м.
Сучасні озерно-болотні відклади на даній території розповсюджені
лише в районі оз. Охотин, представлені суглинками з включеннями рос-
линних решток і торфянистих сапропелей потужністю до 15 м.
Незначні зниження в рельєфі заповнюють сучасні болотні відклади
потужністю 0,3–2,0 м, які представлені торфом і заторфованими супіс-
ками.
У гідрогеологічному відношенні територія заказника «Любче» роз-
ташована в північно-західній частині Волино-Подільського артезіансь-
кого басейну Східноєвропейської гідрологічної області. Підземні води
тут наявні практично в усіх стратиграфічних горизонтах і різноманітні
за якістю та дебітом. Територія відноситься до зони інтенсивного во-
дообміну й надмірного зволоження. Її широкій обводненості сприяють
своєрідна геологічна будова, перевага кількості атмосферних опадів
над випаровуванням, рівнинний рельєф та незначний уріз гідрографіч-
ної мережі. Живлення водоносних горизонтів відбувається за рахунок
атмосферних опадів шляхом інфільтрації і, меншою мірою, поверхне-
вих вод під час паводків.
Особливістю заказника є те, що тут відсутні витримані в плані та ро-
зрізі водоупори. Це створює сприятливі умови для гідравлічного звязку
водоносних горизонтів. Практично вся територія характеризується двома
комплексами водоносних товщ. Верхня частина розрізу представлена во-
доносною товщею антропогенових відкладів, нижнянапірним горизон-
том верхньокрейдяних вод.
Водоносний комплекс антропогенових відкладів складається з
водоносних горизонтів сучасних болотних і озерно-болотних утво-
рень, а також середньочетвертинних водно-льодовикових, льодо-
викових і озерно-льодовикових порід. На окремих ділянках він ро-
зділений незначними за площею і потужністю локальними водоу-
порами. Водоносний комплекс має вільну поверхню рівня з глиби-
ною залягання 0–2 м і амплітудою коливань 0,5–1,5 м. Потуж-
ність водовмісної товщі0,4–22,8 м. Водовмісними породами є
торф, заторфовані супіски, дрібнозернисті піски, супіски і сугли-
нки, локальними водоупорамипрошарки карбонатизованих і
16
озалізнених суглинків, а також товща сапропелів. Область живлення збі-
гається з площею поширення горизонтів, областю розвантаження є доли-
на р. Турії і меліоративні канали. Основним джерелом живлення ґрунто-
вих вод служать атмосферні опади, частковонадходження напірних
верхньокрейдяних вод. Водопровідність комплексу коливається в межах
0,016–6,0 м3/добу, коефіцієнти фільтрації становлять 0,02–2,67. За хіміч-
ним складом підземні води прісні, гідрокарбонатно-кальцієві, загальна
мінералізація 0,4–0,5 г/л. Місцевим водоупором водоносного комплексу
четвертинних відкладів служить зона кольматації верхньокрейдяних відк-
ладів. Потужність водотривкої товщівід декількох до 10 м, на даній те-
риторії вона поширена практично скрізь.
Водоносний комплекс верхньокрейдяних відкладів приурочений до
тріщинуватої товщі мергелів і крейди, потужність горизонту коливається
в межах 40–70 м. З глибиною тріщинуватість зменшується, породи ста-
ють монолітнішими й утворюють регіональний водоупір. За хімічним
складом води гідрокарбонатно-кальцієво-натрієві, з мінералізацією 0,3–
0,6 г/л.
Режим рівнів ґрунтових вод вивчала Рівненська геологорозвіду-
вальна експедиція при проведенні гідрогеологічної та інженерно-гео-
логічної зйомки для потреб меліорації. Він тісно повязаний з часто-
тою і величиною випадання атмосферних опадів, температурним ре-
жимом, який обумовлює величину випаровування з водної поверхні
та інтенсивність танення снігового покриву, умовами взаємозвязку з
нижчезалягаючим напірним водоносним горизонтом, розчленованіс-
тю рельєфу, що визначає поверхневий і підземний стоки. Тут добре
виражені інтенсивні весняні і меншелітньо-осінні підняття води, а
також літньо-осінні і зимові спади. Спостерігається синхронне коли-
вання рівнів ґрунтових і напірних верхньокрейдяних вод. Практично
на всій площі пєзометрична поверхня вище дзеркала ґрунтових вод
на 0,1–2,0 м.
Весняне підняття рівнів ґрунтових вод починається в кінці лютого
на початку квітня і триває 15–20 діб, спад рівнівдо середини липня, літ-
ньо-осіння межень продовжується до кінця вересня і навіть листопада, з
тимчасовим підняттям рівнів під час випадання дощів. Річна амплітуда
коливань значна і в окремі роки досягає 1,5–1,6 м. Великий вплив на ре-
жим ґрунтових вод справляють меліоративні системи. Він відчутний на
відстані 500–700 м.
Таким чином, режим ґрунтових вод на даній території визначається
в основному кліматичними факторами, кількістю атмосферних опадів, а
також регулюванням поверхневих вод у каналах меліоративних систем.
17
Вони проходять з трьох сторін озера на відстані 100–370 м від нього (рис.
1) і мають глибину 1–3 м. Відмітки поверхневих вод у каналах нижчі від
рівня в озері на 0,2–0,6 м. Отже, зараз ґрунтове живлення озера практич-
но відсутнє і канали інтенсивно дренують озеро.
Пєзометричні рівні напірних вод розташовані на 1,7–1,9 м вище ві-
дмітки рівня води в озері, що сприяє надходженню верхньокрейдяних
вод. За матеріалами досліджень Рівненської геологорозвідувальної експе-
диції, величина перетоку на даній території становить до 57 мм на період
паводку і до 92 мм на період межені.
Рівень ґрунтових вод у свердловині, пробуреній на березі оз. Охотин
Київською геологорозвідувальною експедицією (1993 р.), розміщувався
на 2,5 м від поверхні і на 0,5 м нижче рівня води в озері.
У геоморфологічному відношенні територія, прилегла до оз. Охотин,
належить до центральної частини Волинської акумулятивної рівнини
Любомльсько-Ковельського кінцево-моренного геоморфологічного райо-
ну, відноситься до Волинської моренної гряди Поліської низовини і є
плоскою нерозчленованою вододільною рівниною, яка ускладнена незна-
чними замкнутими безстічними зниженнями та улоговинами стоку. Вона
складена кінцево-моренними відкладами максимальної стадії дніпровсь-
кого зледеніння і характеризується своєрідним горбисто-грядовим рельє-
фом (горбисто-хвиляста моренно-зандрова рівнина). Особливості форм,
які утворюють моренні поверхні, зумовлені динамікою льодовикового
покриву при його відступанні. В рельєфі спостерігаються пагорби і гря-
ди, в пониженнях яких трапляються заболочені ділянки. Абсолютні відмі-
тки поверхні площі водозбору оз. Охотин коливаються в межах 165,4–
169,8 м. Загальний схил поверхні місцевості в північно-східному напрям-
ку становить 0,001–0,004°. Перевищення поверхні над рівнем води в озе-
рі сягає 0,3–3,6 м, схил поверхні в бік озера коливається в межах 0,0004–
0,0010°.
2.2. Клімат
Автори не досліджували кліматичні особливості заказника. Однак
інформацію про клімат даної місцевості містить ряд довідкових видань,
присвячених клімату України або ж природі Волинської обл. (слід орієн-
туватися на дані по м. Ковелю, де розташована найближча метеорологіч-
на станція). Ми наводимо дуже коротку кліматичну характеристику за-
казника за відомостями з книг «Природа Волинської області» (1975) та
«Природа Украинской ССР. Климат» (Бабиченко и др., 1984).
18
Клімат місцевості, в якій розташований заказник, помірний, воло-
гий, з мякою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежар-
ким літом, значними опадами, затяжною весною і осінню. Сумарна соня-
чна радіація становить приблизно 90 ккал/см2, альбедо – 29 %. Радіацій-
ний баланс за рік додатній (приблизно 34 ккал/см2). Основна кількість те-
пла, яку отримує поверхня, витрачається на випаровування, а турбулент-
ний теплообмін і теплообмін у ґрунті порівняно невеликі. Тому тут фор-
мується помірний вологий клімат з незначними коливаннями температу-
ри. Кількість опадів перевищує випаровування. Взимку переважають за-
хідні і південно-західні вітри, вліткузахідні і північно-західні. Їх серед-
ня швидкість невелика – 3,8–4,0 м/сек. Із зимових місяців найтеплішим є
грудень, середня температура якого становить –2,2 °С, найхолоднішим
січень (–4,6 °С). Середня липнева температура – +18,7 °С. Відносна во-
логість повітря є найбільшою взимку (понад 80 %), улітку вона становить
65–70 %. Річні суми опадів – 570 мм, причому найбільше їх випадає в че-
рвні, липні та серпні, найменшев січні.