Content uploaded by Oleh Shylyuk
Author content
All content in this area was uploaded by Oleh Shylyuk on Nov 05, 2015
Content may be subject to copyright.
1
94:021.8(477.8)„1939/1940“
Олег Шилюк (Чернівці)
РАДЯНИЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ
БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ (1939-1940-І РР.).
У статті дається аналіз політико-ідеологічних умов процесу
радянизації в західних областях України у 1939–1940 рр. через розгляд
питання розвитку бібліотечної справи в регіоні.
Ключові слова: бібліотечна справа, ідеологія, цензура, радянизація,
Західна Україна.
Олег Шилюк (Черновцы)
Советизация западных областей Украины через призму
библиотечного дела (1939-1940-е гг.)
В статье дается анализ политико-идеологических условий процесса
советизации в западных областях Украины в 1939-1940 гг. через
рассмотрение вопроса развития библиотечного дела в регионе.
Ключевые слова: библиотечное дело, идеология, цензура,
советизация, Западная Украина.
The process of sovietization in Western Ukraine through the prism of
libraries’ work (1939-1940 years ).
Oleh Shylyuk (Chernivtsi)
The article analyzes the political and ideological conditions of process
of sovietization in Western Ukraine in 1939-1940 to consider the development of
libraries in the region.
Key words: library science, ideology, censorship, Sovietization, Western
Ukraine.
Сьогодні, коли духовному відродженню України надається величезне
значення, і водночас в історії нашої культури ще є чимало не відкритих
сторінок, виникає необхідність об’єктивного осмислення і розкриття ролі
2
бібліотек у суспільних процесах. Бібліотеки розглядаються як важливі
фактори розвитку суспільства та держави. У цьому зв’язку важливу наукову
цінність, пізнавальне і практичне значення має вивчення історії бібліотек
західноукраїнських областей, як одного з важливих чинників радянизації
Західної України (1939 - 1940-і роки).
У роботі використані і вперше введені в науковий обіг документи з
історії бібліотечної справи в Україні, що зберігаються в державних архівах та
інформаційні матеріали різного характеру, у тому числі, публікації місцевих
періодичних видань.
У загальних працях з історії України наводяться деякі статистичні дані
про бібліотечні установи. Проте, самі книгозбірні не були предметом
спеціального дослідження.
Об’єктом дослідження є діяльність органів влади по організації
бібліотечної мережі регіону в 39 - 40-х роках ХХ ст.
Мета роботи – на широкому документальному матеріалі здійснити
комплексний аналіз процесу формування та розвитку мережі бібліотечних
установ західноукраїнських областей, в хронологічних межах
досліджуваного періоду.
Основними завданнями даної роботи є виявлення головних чинників,
що впливали на розвиток бібліотечної справи в регіоні та напрямки
діяльності бібліотек в даний період.
Щодо теренів сучасної України, то, як зазначає Енциклопедія історії
України термін «Західна Україна» вживається для означення території семи
областей — Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської,
Рівненської, Чернівецької та Закарпатської. 1 Між Першою світовою війною
та Другою світовою війною західноукраїнські землі знаходилась під владою
Польщі (Галичина та Західна Волинь), Румунії (Північна Буковина) та
Чехословаччини (Закарпаття).
1 Енциклопедія історії України [Текст]: В 10 т. -Т. 3. Е - Й / НАН України. Ін-т історії України ; ред. рада:
В.М. Литвин (голова) [та ін.] ; ред. кол.: В.А. Смолій (голова) [та ін.]. - К. : Наук. думка, 2005. -С291.
3
Характерні риси польської моделі панування в українських землях
(насильницька асиміляція, штучне стримування економічного (особливо
промислового) розвитку, репресивні акції, національний гніт тощо) були в
пом'якшеному вигляді притаманні внутрішній політиці Чехословаччини в
українському питанні, й у більш жорсткій формі виявлялися в українській
політиці Румунії.
17 вересня 1939 р. війська Червоної армії відповідно до таємного
протоколу Молотова–Ріббентропа, підписаного між СРСР та Німеччиною у
серпні 1939 р., вступили на територію Західної України і Західної Білорусі.
Вступ Червоної армії викликав неоднозначну реакцію місцевого населення
— від повного неприйняття до палкої підтримки. 1 жовтня 1939 року
відбулося засідання Політбюро ЦК ВКП(б), на якому розглядалося “Питання
Західної України і Західної Білорусії”. На засіданні було докладно
накреслено програму першочергових заходів, спрямованих на радянизацію
приєднаних територій. Серед заходів було проведення «культурної
революція», що передбачало ствердження радянської системи цінностей.
Одним із найважливіших засобів подальшого зміцнення своїх позицій і
вирішення ідеологічних завдань тоталітарний режим вважав культуру. Тому
незважаючи на внутрішні проблеми, на потреби культурного будівництва в
західних областях були виділені значні кошти, які спрямовувались передусім
на розширення мережі шкіл, культурно-освітніх закладів, подолання
неписьменності, що знаходило схвалення місцевого населення.
Підпорядкувавши своєму безпосередньому контролю культурно-освітні,
мистецькі і наукові інституції, радянська влада відразу заходилася їх
розбудовувати у потрібному напрямі. Внаслідок реорганізації існуючих
музеїв, бібліотек, клубів і театрів більша частина їх взагалі припинила свою
діяльність, а нові часто функціонували мало ефективно. Перестали діяти
культурні, наукові товариства, зокрема «Просвіта», наукове товариство імені
Т. Шевченка та інші організації. Зокрема у Львівській області більшість з
існуючих 1392 бібліотек на початок вересня 1939 р. було закрито, оскільки
4
їхня література вважалася ідеологічно шкідливою.2 Література підлягала
вилученню згідно з наказами обллітвидавів 1940-1941 років. До цього списку
внесли твори багатьох українських, польських і єврейських письменників,
політичних діячів, наукових видавців. В інших випадках література просто
знищувалася. Так, приватну бібліотеку німецького професора Роляуера, який
виїхав до Німеччини, використали для опалення взимку 1939-1940 року.3
Майно політичних партій і громадських організацій передавалося
новоутвореним радянським установам. Наприклад, філію бібліотеки АН
УРСР було створено на базі бібліотек польського наукового товариства
"Осолінеум", наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка та Народного будинку.4
Використовуючи всі засоби пропаганди книги, бібліотеки в СРСР
займались пропагандою керівної ролі Комуністичної партії, агітацією за
соціалістичний спосіб життя. Положення про політичний характер роботи
радянських бібліотек, підкреслено у всіх партійних документах, які
визначали завдання і зміст роботи бібліотек, темпи розвитку бібліотечної
справи на всіх етапах розвитку радянської держави.
Ось таку систему бібліотек, як одного з інструментів радянизації, з
відповідними напрямками роботи і планувалось створити на території
Західної України. На території західноукраїнських областей був поширений
сценарій націоналізації бібліотек та зосередження історико-культурних
фондів у декількох центрах. Одним з таких центрів, де було сконцентровано
значну кількість історичних бібліотек просвітніх установ, громадських
об'єднань та приватних книжкових колекцій, стала на правах окремої
установи Львівська наукова бібліотека (спочатку як філія БАН УРСР), а
також обласні бібліотеки, створені за новим адміністративно-територіальним
принципом. Відповідно до Постанови РНК УРСР від 8 травня 1940р. «Про
2 Соціалістичні перетворення в західних областях УРСР. 1939-1979: Збірник документів і матеріалів / Відп.
ред. Д.А. Яремчук. -К.: Наукова думка, 1980. –С.42.
3 Рябошапко Л.І. Порушення політичних і особистих прав національних меншин Західної України (1939-
1941) // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – № 2. –С.88.
4 Про організацію наукових установ у західних областях України: Постанова РНК УРСР від 2 січня 1940р. //
Культурне будівництво в УРСР. Важливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду. 1917-1959
рр.: Збірник документів в 2-х т. - Т.1. (1917-1941). - К.: Держполітвидав, 1959.
5
організацію музеїв і бібліотек у західних областях України» в обласних
центрах організовувались державні обласні бібліотеки для дорослих та
державні обласні бібліотеки для дітей, а у великих містах державні міські
бібліотеки з відділами дитячої літератури. До 20 травня 1940р. мали бути
організовані районні бібліотеки з відділами дитячої літератури. Для
забезпечення кадрами такої мережі бібліотечних установ Наркомосвіти УРСР
організував в 1940р. курси бібліотекарів масових бібліотек, а в 1940-41 н.р.
організовано дві бібліотечні школи (Львів, Тернопіль).5 Наприкінці 1940 p.
біля 2200 бібліотек, які функціонували в Західній Україні повною мірою
виконували поставлені перед ними завдання ідеологічної роботи,
ствердження радянської системи цінностей.6
Встановлення радянської влади на Західній Україні в 1939р., окупація в
1941-1944 рр., післявоєнне продовження політики радянизації
західноукраїнських земель - зруйнували історично складений бібліотечний
фонд та систему бібліотечних установ Західної України, негативно
відобразилася на історичних фондах книжкової спадщини, колекційних
зібраннях та бібліотеках. Це все дало змогу будувати з початку таку мережу
бібліотечних установ, з таким фондом і формами роботи, які б сприяли б
утвердженню радянської системи цінностей на Західній Україні. Бібліотеки
були ідеологічним чинником виховання трудящих мас, що закріплювалося
прийнятою 28 січня 1940 р. постановою РНК УРСР про роботу масових
бібліотек. І в наступні роки у спрямуванні ідейно-політичної діяльності
бібліотек відіграли постанови комуністичної партії з ідеологічних питань
1946—1948 рр., які зобов’язували бібліотек “…позбавитись безідейності,
аполітичності, тісніше пов'язувати свою діяльність з конкретними
5 Про організацію музеїв і бібліотек у західних областях України: Постанова РНК УРСР від 8 травня 1940р.
// Культурне будівництво в УРСР. Важливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду. 1917-1959
рр.: Збірник документів в 2-х т. - Т.1. (1917-1941). - К.: Держполітвидав, 1959. –С.815
6 Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР. – К.: Вид-во АН УРСР, 1954. –С.162.
6
завданнями комуністичного будівництва, активніше пропагувати
марксистсько-ленінське вчення, постанови партії та Радянського уряду”.7
Основні напрямки діяльності Радянської влади в галузі бібліотечної
справи на західноукраїнських землях стосувались першочергово формування
мережі установ, комплектування бібліотечних фондів, кадрової політики.
Передбачалось створення такої мережі, щоб масова бібліотека була в
кожному населеному пункті. При неможливості створення стаціонарної
бібліотеки, створювались приклубні бібліотеки, хати-читальні, пересувні
бібліотеки. Крім того в населених пунктах діяли шкільні, колгоспні
бібліотеки, бібліотеки установ (підприємств, медичні та ін.). Тобто в
населеному пункті діяло одночасно декілька бібліотек різного
підпорядкування, які виконували дві основні функції – ідеологічну
(пропаганда марксистсько-ленінських ідей, утвердження радянської системи
цінностей, тощо) та інформаційно-освітню. При нагальній потребі розвивати
в західноукраїнських областях економіку, особливо важку промисловість,
нафтопереробну, вугільно- та газовидобувну галузі, виник дефіцит
працівників з середньою та вищою спеціальною освітою. Відряджених
спеціалістів зі східних областей України та інших республік Радянського
Союзу не вистачало. Для підготовки місцевих кадрів створюється мережа
вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, проводиться ліквідація
неписьменності та малописьменності населення до якої активно залучаються
бібліотеки.
Крім того існування широкої мережі бібліотечних установ,
підтримувало тезу про забезпечення радянською владою соціально-
культурного розвитку трудящих возз’єднаних земель, на противагу періоду
до 1939 р., коли “…за рахунок держави в західноукраїнських селах не
утримувалося жодного клубу чи бібліотеки…”8
7 Сокальський О.С. Організація бібліотечної справи. -Х.: Ред.-вид. відділ Книжкової палати УРСР,1970. –
С.61.
8 Соціалістичні перетворення в культурі та побуті західноукраїнських областей України (1939–1989) / Кол.
авт.: М. Глушко, О. Голубець, Т. Гонтар та ін. – Київ: Наукова думка, 1989. –С.98.
7
У Волинській області на середину 1940 р. було утворено 33 міських та
районних бібліотеки, 30 сільських бібліотек і обласну бібліотеку для
дорослих. Тільки за сім місяців існування Радянської влади в Ровенській
області було створено 106 хат-читалень та 32 бібліотеки.9 На кінець першого
півріччя 1941 р. з 342 населених пунктів Чернівецької області де були
сільські Ради, лише в 77 ще не створили бібліотеки.10
Звичайно і до 1939 року на західноукраїнських землях існували
бібліотеки різного типу. Зокрема бібліотеки вищих навчальних закладів,
серед яких, найстаріша - бібліотека Львівського університету, заснована ще
в ХVІІ ст. і яка до 1918р. була публічною крайовою бібліотекою Галичини та
одержувала обов’язковий примірник творів друку королівства Галичини і
Лодомерії; бібліотека Чернівецького університету заснована в 1852 р. і до
1875 р. також була крайовою публічною бібліотекою; бібліотека Реальної
школи у Львові (1844 р.), згодом бібліотека Львівської політехніки та багато
інших.
Окрему групу бібліотек складали бібліотеки духовних відомств,
переважно римо-каталицьких та греко-католицьких: бібліотеки
митрополичих та єпископських консисторій, капітул, парафій, інших
релігійних установ, навчальних закладів, монастирів.
З другої половини ХІХ ст. на Галичині, Закарпатті, Буковині при
українських освітніх товариствах та громадських об’єднаннях відкриваються
народні читальні «Руської бесіди», «Просвіти» та інших товариств, які
отримали широке поширення. Зокрема на Західній Волині в 1939 р. кількість
читалень лише товариства «Просвіта» складала 3208, а бібліотек – 2997
одиниць.11
9 Варецький В. Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР (в довоєнний період). - К.: Вид-во АН
УРСР, 1960. –С.284.
10 Кожному селу - бібліотеку: [Розбудова бібліотечної мережі на Буковині] // Рад. Буковина. - 1941. - 22 чер.
- С.1.
11 Бандилко Л. Бібліотечна діяльність товариства „Просвіта” на Волині: з початку ХХ ст. до 1939 р. / Л.
Бандилко // Бібліотечний вісник. – 1998. – № 2. –С.33.
8
Слід відзначити й діяльність Українського педагогічного товариства, у
складі якого в 1920–1930-х роках працювало понад 600 бібліотек, фонди яких
налічували майже 80 тис. книг.12
Українські бібліотеки на західноукраїнських територіях до 1939 р. були
переважно народні та просвітянські. Державні бібліотеки, яких, наприклад
лише на Буковині напередодні Другої світової війни функціонувало 15 з
книжковим фондом 33 тис. прим., не були орієнтовані на українську освіту та
культуру, хоча в їх фондах зберігалися й українські книжки.13
І всі ці бібліотеки мали фонди та провадили культурно-освітню,
інформаційну роботу, які не влаштовували радянську владу. Тому
бібліотеки закривались, проводилась їхня перереєстрація.14 Паралельно
розпочалося очищення бібліотек і книгарень від так званої «шкідливої»
літератури, тобто від набутків світової літератури та творів місцевих авторів,
які не вписувалися в прокрустове ложе комуністичної ідеології.15
Обласні комітети ВКП(б) затверджували подані обллітвидавами списки
літератури, яку пропонувалося вилучити як шкідливу і застарілу, з усіх
бібліотек та з книготорговельної мережі. Всі фонди, в тому числі і приватних
бібліотек, передавались для аналізу, знищення, часткової передачі цінних та
рідкісних книг до великих бібліотек Східної України, Росії, незначна частка
дозволялась для використання. Натомість на Західну Україну масово
відправляється і першу чергу політична, художня, технічна книга з
видавництв чи по книгообміну з бібліотек СРСР. Тільки в першій половині
1940 р. в західні області було завезено понад 3 млн. примірників соціально-
політичної літератури.16
12 Передерій В.Матеріали про бібліотечну справу на сторінках «Рідної школи»// Бібліотеки на
західноукраїнських землях: Доп. і повідомл. Другої наук. конф., Львів 29-30 жовт. – Л.,2006. –С.62.
13 Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко; НАН
України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут рукопису. – К.: [б.в.], 2009. –С.255.
14 Реєстрація бібліотек: [Оголошення обласного відділу народної освіти] // Рад. Буковина. - 1940. - 27 жовт. -
С.4.
15 . Про вилучення шкідливої літератури: Постанова бюро Чернівецького обкому КП(б)У // ДАЧО. – Ф.1. –
Оп.1. – Спр. 85. - Арк.6.
16 Варецький В. Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР (в довоєнний період). - К.: Вид-во
АН УРСР, 1960. –С.294.
9
Основним принципом кадрової політики режиму на західних землях
України стало те, що на всі важливі посади перших керівників призначалися
працівники, що прибули за скеруванням ЦК КП(б)У, всесоюзних і
республіканських наркоматів. Серед прибулих «уповноважених» переважали
малокомпетентні особи, освіта яких звичайно не перевищувала рівень
початкової і неповної середньої школи і доповнювалася тримісячними
курсами пропагандистів. Зате ці люди пройшли сувору школу сталінського
виховання, навчилися беззаперечне підкорятися партійній дисципліні.
Ігнорування ними місцевої специфіки, бездумне копіювання форм і методів
ідеологічної та господарської діяльності які були прийняті в східних
областях, призводило до серйозних прорахунків у роботі промислових
підприємств, сільського господарства, закладів освіти культури.17
Розгалужена мережа бібліотек та ідеологічне навантаження, яке
покладено на них, вимагали і відповідних кадрів. Можливо і не достатньо
підготовлених бібліотечних спеціалістів, але відданих політиці
комуністичної партії і які проводитимуть відповідну ідеологічну роботу.
Левову частку бібліотечних спеціалістів складали відряджені із східних
областей України а також випускники політосвітніх училищ та бібліотечного
інституту у Харкові.
Зрозуміло, що із східних областей направлялись працівники у різні
галузі народного господарства, а не лише до бібліотек, в т.ч. редактори
районних і багатотиражних газет, судово-прокурорські працівники,
працівники відділів народної освіти тощо [19, С.22, 219].18 Уже в
післявоєнний період лише по Комітету в справах культосвітустанов
направлено в західноукраїнські області: станом на 01.01.1945 – 926 осіб, на
01.07.1945 – 1025 осіб, на 01.01.1946 – 1084 осіб, на 01.07.1946 – 1267 осіб.19
17 Першина Т. Формування управлінських кадрів в Західній Україні в 1944 – 1948 рр.: регіональні
особливості // Сторінки воєнної історії України. Збірник наук. стат. –К.,2009. –Вип.12. –С.299.
18 Гриневич В. А. Україна: хроніка ХХ століття: довідкове видання. Рік 1940 / НАН України. Інститут історії
України. – К.: Інститут історії України, 2009. – С.22, 219.
19 Із довідки відділу ЦК КП(б)У по західним, Ізмаїльській і Закарпатській областям про кількість
працівників, направлених на роботу в західні області УРСР.//Радянська влада у Західній Україні 1939-1949
рр. (мовою документів). -К., 2007. –С.35.
10
Нова влада звертала особливу увагу на жорсткий відбір кадрів, при
якому керувалася насамперед політичними міркуваннями і враховувала
соціальне становище претендентів.20 Крім того, законодавчо була закріплена
норма про необхідність приймати на бібліотечну роботу (з 1940 року) в
масові і шкільні бібліотеки тільки осіб, які мають освіту не нижче 7 класів
середньої школи і пройшли атестаційну комісію.21
Суть суспільних перетворень у західних областях України полягала в
соціалістичній перебудові «возз'єднаних» земель. Шляхом активної
«радянизації» планувалося відтіснити «старе» (звичаї, релігію, організацію
праці, суспільні структури, лідерів та ін.) і ствердити «нове» з метою
«органічного» приєднання цього регіону до складу СРСР. Таким чином,
восени 1939 – на початку 1940 рр. було створено політичні, економічні та
ідеологічні передумови для докорінної перебудови культурного життя в
західних областях України за радянським зразком. У цій перебудові
бібліотечні установи займали одне з чільних місць, а ідеологічній роботі цих
установ радянська влада приділяла особливу увагу.
Джерела та література.
1. Енциклопедія історії України [Текст]: В 10 т. -Т. 3. Е - Й / НАН
України. Ін-т історії України ; ред. рада: В.М. Литвин (голова) [та ін.] ; ред.
кол.: В.А. Смолій (голова) [та ін.]. - К. : Наук. думка, 2005. - 668 с.
2. Соціалістичні перетворення в західних областях УРСР. 1939-1979:
Збірник документів і матеріалів / Відп. ред. Д.А. Яремчук. -К.: Наукова
думка, 1980.- 549с.
20 Павлович О. В.Передумови радянізації культури в західних областях України: 1939–1940 рр. // Історичні
студії Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2009. -Вип.1. –С.111.
21 Про роботу масових бібліотек: Постанова РНК УРСР від 28 січня 1940 р.// Культурне будівництво в
УРСР. Важливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду. 1917-1959 рр.: Збірник документів в 2-
х т. - Т.1. (1917-1941). - К.: Держполітвидав, 1959. –С.803.
11
3. Рябошапко Л.І. Порушення політичних і особистих прав
національних меншин Західної України (1939-1941) // Науковий вісник
Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – № 2. – С. 85-92.
4. Про організацію наукових установ у західних областях України:
Постанова РНК УРСР від 2 січня 1940р. // Культурне будівництво в УРСР.
Важливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду. 1917-1959 рр.:
Збірник документів в 2-х т. - Т.1. (1917-1941). - К.: Держполітвидав, 1959. –
С.794-795.
5. Про організацію музеїв і бібліотек у західних областях України:
Постанова РНК УРСР від 8 травня 1940р. // Культурне будівництво в УРСР.
Важливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду. 1917-1959 рр.:
Збірник документів в 2-х т. - Т.1. (1917-1941). - К.: Держполітвидав, 1959. –
С.813-815.
6. Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР. – К.:
Вид-во АН УРСР, 1954. – 196 с.
7. Сокальський О.С. Організація бібліотечної справи. -Х.: Ред.-вид.
відділ Книжкової палати УРСР,1970. -241с.
8. Соціалістичні перетворення в культурі та побуті західноукраїнських
областей України (1939–1989) / Кол. авт.: М. Глушко, О. Голубець, Т. Гонтар
та ін. – Київ: Наукова думка, 1989. – 264c.
9. Варецький В. Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР
(в довоєнний період). - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - 298 с.
10. Кожному селу - бібліотеку: [Розбудова бібліотечної мережі на
Буковині] // Рад. Буковина. - 1941. - 22 чер. - С.1.
11. Бандилко Л. Бібліотечна діяльність товариства „Просвіта” на
Волині: з початку ХХ ст. до 1939 р. / Л. Бандилко // Бібліотечний вісник. –
1998. – № 2. – С. 33-35.
12. Передерій В.Матеріали про бібліотечну справу на сторінках «Рідної
школи»// Бібліотеки на західноукраїнських землях: Доп. і повідомл. Другої
наук. конф., Львів 29-30 жовт. – Л.,2006. – С.60-65.
12
13. Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / Л. А.
Дубровіна, О. С. Онищенко; НАН України, Національна бібліотека України
ім. В. І. Вернадського, Інститут рукопису. – К.: [б.в.], 2009. – 530 с. С.255
14. Реєстрація бібліотек: [Оголошення обласного відділу народної
освіти] // Рад. Буковина. - 1940. - 27 жовт. - С.4.
15. Про вилучення шкідливої літератури: Постанова бюро
Чернівецького обкому КП(б)У // Державний архів Чернівецької області (далі
ДАЧО). – Ф.1. – Оп.1. – Од. зб. 85. - Арк.6.
16. Варецький В. Соціалістичні перетворення у західних областях
УРСР (в довоєнний період). - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - 298 с.
17. Першина Т. Формування управлінських кадрів в Західній Україні в
1944 – 1948 рр.: регіональні особливості // Сторінки воєнної історії України.
Збірник наук. стат. –К.,2009. –Вип.12. –С.299-312.
18. Гриневич В. А. Україна: хроніка ХХ століття: довідкове видання.
Рік 1940 / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії
України, 2009. – 234 с.
19. Із довідки відділу ЦК КП(б)У по західним, Ізмаїльській і
Закарпатській областям про кількість працівників, направлених на роботу в
західні області УРСР.//Радянська влада у Західній Україні 1939-1949 рр.
(мовою документів). -К., 2007. -С.35-36.
20. Павлович О. В.Передумови радянізації культури в західних
областях України: 1939–1940 рр. // Історичні студії Волинського
національного університету імені Лесі Українки. - 2009. -Вип.1. -С.109-115.
21. Про роботу масових бібліотек: Постанова РНК УРСР від 28 січня
1940 р.// Культурне будівництво в УРСР. Важливіші рішення комуністичної
партії і радянського уряду. 1917-1959 рр.: Збірник документів в 2-х т. - Т.1.
(1917-1941). - К.: Держполітвидав, 1959. – С.800-804.
Шилюк О.І.,
заступник директора з питань інформаційних технологій,
Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету
ім. Юрія Федьковича.