ArticlePDF Available

ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

July 2013
Медична освіта

DOI:10.11603/me.v0i2.877

Authors:

Валерий Капустник

Харьковский национальный медицинский университет

Ганна Кожина

Харківський національний медичний університет, Україна, Харків

У статті проаналізовано результати комплексного дослідження адаптації студентів-першокурсників до навчальної діяльності, визначено основні чинники ризику виникнення та прояви дезадаптації.

Content uploaded by Валерий Капустник

Content may be subject to copyright.

МЕДИЧНА ОСВІТА, № 2, 201178

Матеріали Всеукраїнської наукової навчально-методичної конференції

“Нові напрямки впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу

у вищих медичних і фармацевтичному навчальних закладах України ІІІ–ІV рівнів акредитації ”

Вступ. Актуальність дослідження причин пору-

шення адаптації студентів молодших курсів до на-

вчальної діяльності у ВНЗ обумовлена тим, що пе-

рехід учорашніх школярів до нових форм навчальної

роботи (від класно-урочної системи навчання до пе-

реважно самостійних занять) виявляється досить

проблематичним. Однак недостатня психологічна та

практична підготовленість багатьох випускників се-

редньої школи до вузівських форм і методів навчан-

ня приводить не тільки до їх неуспішності. Невміння

студентів самостійно перебудувати засоби навчаль-

но-пізнавальної діяльності відповідно до нових умов

навчання, нові соціально-побутові умови викликають

у них почуття розгубленості, незадоволення, нега-

тивне ставлення до навчання в цілому.

Треба зазначити, що дослідження механізмів по-

рушень адаптації першокурсників до навчальної

діяльності, визначення психофізіологічних, психічних

і соціально-психологічних проявів дезадаптації, роз-

робка заходів щодо їх запобігання та надання своє-

часної професійної допомоги студентам є сьогодні

однією з найменш досліджених проблем [1, 2, 4].

Основна частина. Адаптацію студентів до на-

вчання у вищому навчальному закладі необхідно роз-

глядати як динамічний, багатосторонній і комплекс-

ний процес формування навичок задоволення тих

вимог, що пред’являються до студента в період на-

вчання та виховання у вищій школі.

Існують об’єктивні та суб’єктивні показники ефек-

тивності адаптації студентів до навчання у ВНЗ. До

УДК616.89-003.96

ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ ДО

НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

В. М. Лісовий, В. А. Капустник, В. Д. Марковський, Г. М. Кожина

Харківський національний медичний університет

DISORDERS OF THE EDUCATIONAL ADAPTATION OF THE FIRST-

YEAR STUDENTS IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION

V. M. Lisovyi , V. A. Kapustnyk, V. D. Markovskyi, H. M. Kozhyna

Kharkiv National Medical University

У статті проаналізовано результати комплексного дослідження адаптації студентів-першокурсників до навчальної

діяльності, визначено основні чинники ризику виникнення та прояви дезадаптації.

In the article the results of the integrated study of the educational adaptation of the first-year students were analyzed, the main

risk factors of the beginning and manifestations of the educational dedjustment were determined.

 В. М. Лісовий, В. А. Капустник, В. Д. Марковський, Г. М. Кожина

об’єктивних можна віднести: успішність власної

діяльності (поточна та підсумкова успішність);

стабільність у процесі навчання функціонального ста-

ну організму студента (відсутність різких порушень

більшості психофізіологічних функцій); відсутність яск-

раво виражених ознак стомлення при виконанні на-

вчальної діяльності. До суб’єктивних показників відно-

сять задоволеність процесом навчання, а також сфор-

мованими в колективі відносинами (психологічним

кліматом); прояв студентами активності в навчальній

і суспільній діяльностях [ 3, 5 ].

Для визначення основних чинників виникнення та про-

явів дезадаптації нами було проведено комплексне об-

стеження 912 студентів І курсу Харківського націо-

нального медичного університету обох статей у віці

17 – 24 років, з них 603 – вітчизняні студенти (1 група),

100 іноземних з російською мовою навчання (2 група) і

209 іноземних з англійською мовою навчання (3 група).

Одним із найважливіших соціальних чинників, який

впливає на поведінку студента першого курсу, на його

взаємини з однокурсниками і викладачами, є зміна

соціальної ситуації, необхідність звикання до нових

умов навчання, освоєння нової соціальної ролі – сту-

дента вищого навчального закладу.

Як показали результати дослідження, основними

факторами, що негативно впливають на процес адап-

тації студентів-першокурсників, є несприятливі побу-

тові умови, недостатнє і нерегулярне харчування,

різка зміна життєвого стереотипу, входження в но-

вий колектив, згуртування навчальної групи.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

МЕДИЧНА ОСВІТА, № 2, 2011

Матеріали Всеукраїнської наукової навчально-методичної конференції

“Нові напрямки впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу

у вищих медичних і фармацевтичному навчальних закладах України ІІІ–ІV рівнів акредитації ”

Згідно з отриманими даними, відрив від домашніх

умов важко переносять 6,5 % вітчизняних студентів,

6,0 % російськомовних іноземних студентів, 14,4 % сту-

дентів-іноземців, які навчаються англійською мовою.

Не дотримуються звичного режиму дня (навчання

і відпочинку) 52,4 % вітчизняних студентів і 51,1 %

російськомовних іноземних студентів. Англомовні

студенти є більш дисциплінованими: з них порушу-

ють режим дня тільки 34,0 %.

До факторів, які впливають на труднощі адаптації

до навчання на І курсі, студенти відносять: зміну

життєвого стереотипу (63,2 % вітчизняних студентів,

77,2 % російськомовних та 81,1 % англомовних іно-

земних студентів); труднощі в засвоєнні навчального

матеріалу та збільшений обсяг навчального наванта-

ження (83,2 % вітчизняних студентів, 45,2 % російсько-

мовних та 31,1 % англомовних іноземних студентів);

нову систему відносин із викладачами (15,1 % вітчиз-

няних студентів, 38,0 % російськомовних і 57,9 %

англомовних іноземних студентів); а також труднощі

в адаптації до нового колективу (1,7 % вітчизняних

студентів, 17,0 % російськомовних і 11,0 % англомов-

них іноземних студентів). При цьому навчальний ма-

теріал як на заняттях, так і при самостійній роботі

задовільно засвоює переважна більшість як вітчиз-

няних, так і іноземних студентів.

Як показали результати дослідження, 30,1 % з усіх

опитаних першокурсників категорично заперечують

необхідність психологічної допомоги. Ще 25,9 % сту-

дентів вагаються з відповіддю. Решта 44,1 % пер-

шокурсників вважають, що психологічна допомога

їм потрібна в першу чергу при вирішенні таких про-

блем, як подолання інформаційного стресу, адапта-

ція до нових умов навчання, входження в новий ко-

лектив, згуртування навчальної групи; рішення осо-

бистісних проблем.

При цьому іноземні студенти виявляють більш ви-

сокий рівень розладів адаптації до навчальної діяль-

ності в порівнянні з вітчизняним студентами. Так,

високий рівень дезадаптації, що вимагає вживання

невідкладних заходів (психологічних і медичних), ви-

являють у себе 0,3 % вітчизняних студентів і 0,5 %

студентів-іноземців, які навчаються англійською мо-

вою; виражений рівень дезадаптації, що вимагає обо-

в’язкового втручання психологів, проведення про-

грами з реадаптації – 1,3 % вітчизняних студентів,

4,0 % російськомовних і 10,1 % англомовних інозем-

них студентів; помірний рівень дезадаптації, при яко-

му корисно проведення консультативної роботи

фахівців, – 26,2 % вітчизняних студентів, 48,0 % ро-

сійськомовних і 50,2 % англомовних іноземців.

Як показали результати психодіагностичних дослі-

джень, у 15,8 % іноземних студентів, які навчаються

англійською мовою, виявлено клінічні прояви тривоги

(за клінічною шкалою тривоги і депресії Гамільтона),

у порівнянні з 7,0 % російськомовних іноземців і 4,6 %

вітчизняних студентів. Субклінічні прояви тривоги

виявлені у 16,3 % англомовних іноземців, 15,5 % росій-

ськомовних іноземців і 8,1 % вітчизняних студентів.

Клінічні прояви депресії характерні для 2,4 % іно-

земних студентів, які навчаються англійською, 7,0 %

– російською мовою і 1,4 % вітчизняних студентів, а

субклінічні прояви депресії – для 20,1 %, 16,0 % і 4,5 %

відповідно.

Згідно з отриманими в ході роботи даними, як у

вітчизняних, так і іноземних студентів, незалежно від

мови навчання, мають місце якісні і кількісні гендерні

відмінності у взаємозв’язках між емоційним станом

і показниками точності і продуктивності розумової

роботи. Так, для студентів-юнаків властива

відсутність взаємозв’язку між точністю виконуваної

роботи і показниками емоційного стану, у той час як

у дівчат така картина не спостерігається. Точність

здійснюваної розумової роботи залежить від само-

оцінки власної працездатності та самопочуття, а про-

дуктивність істотно залежить від показника актив-

ності і самопочуття у дівчат і від працездатності,

активності, тривоги, настрою – у юнаків.

Отримані результати дозволили нам констатувати

більшу адекватність самооцінки свого стану у студентів-

юнаків на відміну від студенток. У студенток існує

складна, опосередкована залежність між особистісни-

ми та функціональними показниками, тоді як юнаки

намагаються бути соціально пристосованими за раху-

нок витіснення факторів, що викликають тривогу і над-

контроль, проте в разі ухвалення важливого рішення ко-

ливаються і схильні до невротичних захисних реакцій.

Результати нашого дослідження дозволили охарак-

теризувати основні прояви порушень адаптації у сту-

дентів молодших курсів.

Психофізіологічні порушення адаптації студентів

проявляються у зниженні розумової працездатності,

порушенні уваги, підвищеній стомлюваності, зниженні

швидкості переробки інформації. Виразність психо-

вегетативних реакцій зростає на другому курсі, що

більш характерно для чоловіків.

Прояви психічної дезадаптації супроводжуються

погіршенням психологічного самопочуття, зростанням

астенізації, емоційними розладами, зміною активності,

зниженням самооцінки здоров’я, впевненості в собі і

пригніченим настроєм. На першому курсі значні зміни

мають місце у жінок, а на другому – у чоловіків.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

PSYCHOVEGETATIVE SYNDROME AS A CLINICAL MANIFESTATION OF ADAPTATION DISORDERS IN SENIOR MEDICAL STUDENTS

Article

Full-text available

Jan 2022

The objective of the paper was the verification of psychosomatic disorders against the background of disadaptation among senior medical students. Materials and Methods. We used screening and psychometric diagnostic methods to examine 292 4th-year students, 181 (62 %) of whom showed signs of disorders relating to psychological and emotional adjustment to the stressful influence of external irritants against the background of somatic symptoms. We used the standardized Spielberger–Hanin, Zung, Cohen, and Nijmegen questionnaires and anamnestic data for the in-depth questionnaire in our research. Results. When assessing the overall results of the psychometric screening, we found that more than half of the 4th-year students surveyed (62 %) had some signs of adjustment disorders. According to the Spielberger questionnaire, 43.65 % of students in the main group (n = 181) showed signs of increased state anxiety. The majority of young people showed signs of trait anxiety, among whom 53.04 % had severe anxiety disorders and 41.99 % had moderate anxiety disorders. According to the Zung questionnaire, 17 people showed signs of depression. The Cophen scale assessment revealed a high number of young people with low stress tolerance among respondents. We found that among 181 students, 35.36 % had a satisfactory result (6.8 ± 1.43 units) and 50.28 % had a poor result (28.2 ± 1.18 units). The remaining 10 students in this group had a very poor result (36.5 ± 2.16 units). 48 students in the main group showed positive results according to the Nijmegen questionnaire. On the background of the detected changes, psychosomatic symptoms were established in most students, which can act as a marker of a non-adaptive type of autonomic reaction. Conclusions. Screening assessment of medical students with the use of standardized questionnaires makes it possible to detect manifestations of psychovegetative dysfunction, disadaptation syndrome against the background of psychosomatic symptoms.

PSYCHO-VEGETATIVE "CHAOS" AS AN IMBALANCE OF HOMEOSTATIC SYSTEMS IN STUDENTS: METHODS OF ITS EARLY DIAGNOSIS

Article

Full-text available

Dec 2021

The aim of the work was to study the psycho-vegetative state of students using standardized questionnaires. Materials and methods of research. The study involved students of 18–20 y/o, I–II course of the medical university. According to the results of screening of 448 students, we used a standardized questionnaire by OM Vein. There were 82 people with signs of autonomic dysfunction, which comprised the main study group. To assess the state of autonomic balance, we used cardiointervalography; to verify the hyperventilation syndrome, we used the Nijmegen questionnaire; to assess the psycho-emotional state and anxiety, we used the State-Trait Anxiety Inventory. Results of the research. Among 82 students with signs of autonomic dysfunction, the average score by the Vein scale was 36.12 ± 4.26 points (p ˂ 0.001) vs. 15 points denoting the norm. Subjective symptoms identified by the Vein scale closely correlated with the results of the Nijmegen questionnaire. A positive indicator of the latter – 36.24 ± 1.26 points – was observed in 71.95 % of people, which indicated the presence of hyperventilation syndrome in this group of students. The rest of the students in the main group had a negative result (less than 23 points), although according to the Vein scale, they had signs of autonomic dysfunction, which could indicate a certain premorbid condition. According to the State-Trait Anxiety Inventory, among the 82 people surveyed, students with signs of personal anxiety scored the most points, which were accompanied by emotional "explosions" (56.1 %), neurotic conflicts (35.37 %), feelings of insecurity (46.34 %) and anxiety (37.8 %), etc. We found an association between signs of anxiety and hyperventilation syndrome (r = 0.76). According to the results of the assessment, against the background of anxiety and neurotic symptoms and manifestations of hyperventilation syndrome, the results of the survey revealed signs of somatoform autonomic dysfunction in a significant proportion of students (71.95 %) of the main group, including complaints of respiratory, circulatory and gastrointestinal nature. The lack of isolated psychological markers specific to each psychosomatic disorder should also be noted. Thus, the identified signs of autonomic imbalance by the Vein questionnaire were significantly correlated with the manifestations of hyperventilation syndrome, increased anxiety, somatoform abnormalities, which is the evidence of statistical significance and informativeness of the results of the surveys. Conclusions. Screening surveys among students using standardized questionnaires, analysis of heart rate variability allows identifying a risk group with manifestations of psycho-vegetative dysfunction, maladaptation syndrome and recommending the use of certain health measures to improve quality of life, professional activity.

THE EFFECT OF FORCED SOCIAL ISOLATION AS A RESULT OF THE COVID-19 PANDEMIA ON THE PSYCHO-EMOTIONAL STATE AND NUTRITION BEHAVIOR OF THE STUDENTS

Article

Full-text available

Jul 2023

The article examines the psycho- emotional state and nutritive behaviour of students under conditions of the forced social isolation caused by the COVID-19 pandemic, which largely depends on the quality of the educational process. Objective – to determine the peculiarities of the psycho- emotional state and nutrition behavior of the students under conditions of the forced social isolation due to pandemic COVID infection. Materials and methods.A comprehensive examination of 60 students was conducted. Applied methods: clinical- psychopathological, clinical- amnestic, experimental- psychological and statistical. Results. Self-assessment of the emotional state of students in the conditions of the forced social isolation, caused by the COVID-19 pandemic, was low and constituted 36.8+1.98 grades. When examining personal anxiety (PA) and reactive anxiety (RA), anxiety was detected in all students. A mild level of depression was found in the majority of students, mainly women. Conclusions. Under conditions of the forced isolation, caused by COVID-19, changes of the well-being, activity, mood, the available high level of PA (73,34 %), a moderate level of RA (26.66 %), high level of RA (100 %) were established, in women the changes were more significant than in men. Violations of the emotional sphere were found in 86.67 % of students with nutrition disorders.

ResearchGate has not been able to resolve any references for this publication.

ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Abstract

Recommended publications

МОТИВОВАНА АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРАЦІЇ У МІЖНАРОДНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ЕЛІТИ У ВНЗ: ПРОБЛЕМИ, ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У РАМКАХ ПРОГРАМИ ОТРИМАННЯ ПОДВІЙНОГО ДИПЛОМА

ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОСОБИСТІСНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У ХНМУ