ArticlePDF Available

Вплив добрив на показники якості чорнозему

Authors:

Abstract

Influence of fertilizers application on the change of indexes of soil quality is studied. As a result of experiment for a period of 2005–2009 we established that the productivity of agricultural plants is multiplied under applying chemical matter in soil. The mobile forms of microelements are accumulated; indexes stipulating exchange processes in soil diminish. There are tendencies to oxidization and toxicity of land arable layer. Quality of land is appraised according to the 100-grade scale with a correction factor by the salt pH for the forest-steppe – 0.96. As a result the quality is decrease on 9.3 %.
117
Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2010. – Вип. 18, т. 1. – С. 117–122.
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology. Ecology. – 2010. – Vol. 18, N 1. – P. 117–122.
УДК 574.3:579.834
Н. М. Цвєткова, І. І. Сараненко17
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
Кременчуцький державний університет ім. Михайла Остроградського
ВПЛИВ ДОБРИВ
НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЧОРНОЗЕМУ
Досліджено вплив застосування добрив на показники якості ґрунту. У результаті експерименту
(2005–2009 рр.) встановлено, що при внесенні хімічних речовин у ґрунт урожайність сільськогоспо-
дарських культур збільшується. Рухомі форми мікроелементів накопичуються; показники, що зумов-
люють обмінні процеси у ґрунті, зменшуються. Спостерігаються тенденції до окислення та токсич-
ності орного шару земельної ділянки. Оцінено якість земельної ділянки за 100-бальною шкалою з
урахуванням поправкового коефіцієнта на показник рН сольовий для Лісостепу – 0,96. За результа-
тами якість знижена на 9,3 %.
Н. Н. Цветкова, И. И. Сараненко
Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара
Кременчугский государственный университет им. Михаила Остроградского
ВЛИЯНИЕ УДОБРЕНИЙ
НА ПОКАЗАТЕЛИ КАЧЕСТВА ЧЕРНОЗЕМА
Исследовано влияние применения удобрений на изменение показателей качества почвы.
В результате эксперимента (2005–2009 гг.) установлено, что при внесении химических веществ в
почву урожайность сельскохозяйственных культур увеличивается. Подвижные формы микроэлемен-
тов накапливаются; показатели, которые обусловливают обменные процессы в почве, уменьшают-
ся. Наблюдаются тенденции к окислению и токсичности пахотного слоя земельного участка. Оцене-
но качество земельного участка по 100-балльной шкале с учетом поправочного коэффициента на
показатель рН солевой для Лесостепи – 0,96. По результатам качество снижено на 9,3 %.
N. N. Tsvetkova, I. I. Saranenko
Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University
Mihaylo Ostrogradskiy Kremenchug State University
INFLUENCE OF THE FERTILIZERS USE
ON INDICES OF CHERNOZEM’S QUALITY
Influence of fertilizers application on the change of indexes of soil quality is studied. As a result of ex-
periment for a period of 2005–2009 we established that the productivity of agricultural plants is multiplied
under applying chemical matter in soil. The mobile forms of microelements are accumulated; indexes stipu-
lating exchange processes in soil diminish. There are tendencies to oxidization and toxicity of land arable
layer. Quality of land is appraised according to the 100-grade scale with a correction factor by the salt pH for
the forest-steppe – 0.96. As a result the quality is decrease on 9.3 %.
17© Н. М. Цвєткова, І. І. Сараненко, 2010
118
Вступ
Технічний прогрес зумовлює постійно зростаюче техногенне навантаження на
навколишнє середовище (ґрунт, водойми, ріки, атмосферу, живі організми). До фак-
торів, що його викликають, відносять хімізацію сільського господарства. Високі дози
мінеральних добрив, численні обробки хімічними засобами захисту рослин, порушен-
ня технології їх застосування, інтенсивна обробка ґрунту, глибока оранка призвели до
цілого комплексу негативних екологічних наслідків. Хімізація порушує саморегуляцію
у живій природі, послаблює захисні сили рослин, тварин і людини [2].
Забезпеченість ґрунтів поживними речовинами не є постійною величиною. Вона
залежить від багатьох факторів і перш за все від рівня використання органічних і
мінеральних добрив. Постійне скорочення обсягів їх застосування негативно впливає
на вміст елементів живлення у ґрунті. Щорічно з урожаєм, залежно від його величини,
з ґрунту виносяться 100–200 кг/га поживних речовин. Якщо їх не повертати, то ґрунт
поступово збіднюється, знижується врожайність сільськогосподарських культур, особ-
ливо в екстремальні роки. Для ефективного господарювання з одночасним
відновленням родючості ґрунту відшкодування виносу сполук азоту повинно бути в
межах 90–100 %. Невідкладне завдання землекористувачівзбільшення обсягів вико-
ристання добрив і раціональна організація їх заготівлі, зберігання та застосування, а
також упровадження технологій, що передбачають зменшення втрат поживних речо-
вин із ґрунту.
Важлива умова одержання продукції, безпечної в токсикологічному відношенні, –
додержання високого рівня агротехніки. При цьому особливе значення має своєчасний
посів, формування оптимальної густоти рослин і впровадження інтегрованої системи
захисту рослин. Загрозливого стану набуває забруднення навколишнього середовища
солями важких металів, серед яких найшкідливішісполуки кадмію, свинцю, цинку та
міді. Надлишок цих елементів викликає зниження продуктивності сільськогосподар-
ських культур. Крім цього, рослини здатні вбирати важкі метали навіть із малозабруд-
нених земель. А це, виходячи з прогнозу ряду науковців [6; 8; 11] про подальше
постійне та значне зростання вмісту у ґрунтах названих елементів, викликає не-
обхідність ретельного вивчення впливу надмірної їх концентрації у ґрунті на ріст і роз-
виток сільськогосподарських культур.
У звязку з тим, що важкі метали, надходячи до організму з рослинною їжею,
майже не виводяться, а навпаки, акумулюються в печінці та нирках, викликаючи не-
зворотні негативні процеси, виникає потреба в розробці попереджувальних заходів
щодо їх надходження до рослин [5]. Поглинання металів сільськогосподарськими
культурами залежить від механічного складу ґрунтів, вмісту в них гумусу, реакції
ґрунтового розчину, системи підживлення рослин. На легких за механічним складом
ґрунтах вони рухливіші, ніж на важких. На високогумусованих ґрунтах доступність
важких металів значно зменшується, на кислихпідвищується [8]. Вапнування кислих
ґрунтів послаблює засвоєння перелічених вище елементів, бо значна їх кількість стає
малорухливою та фіксується у ґрунті [9]. Спільне внесення вапнякових матеріалів і
гною ефективніше, ніж роздільне, тому що при цьому надходження важких металів до
рослин наближається до мінімуму. Завдяки правильному поєднанню підживлювальних
заходів у цілому можна одержати екологічну чисту продукцію [10].
На території Кіровоградської області поширенні одні з найродючіших ґрунтів
світучорноземи. Однак, унаслідок інтенсивного використання в останні десятиріччя
їх потенційна родючість поступово знижується. За таких умов ґрунти потребують дер-
жавного захисту щодо припинення їх деградації та відновлення втраченої родючості.
119
На це спрямовані Указ Президента України «Про суцільну агрохімічну паспортизацію
земель сільськогосподарського призначення» від 2 грудня 1995 року та Закон України
«Про охорону земель». Ними передбачаються запровадження державного контролю за
використанням земель, зміною якісних показників родючості та забруднення ґрунтів
пестицидами, важкими металами та радіонуклідами.
На виконання Указу за період з 1996 по 2000 рік в області проведено агрохімічну
паспортизацію земель, яка покладена на обласний державний проектно-технологічний
центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції, у результаті чого визначено стан
ґрунтів усіх господарств незалежно від форм власності, видано на кожне поле чи
ділянку еколого-агрохімічний паспорт, показники якого поновлюються на зрошенні
кожні 3, а на богарних землях – 5 років. До цієї якісно нової форми агрохімічної оцінки
ґрунтів порівняно з відомим усім агрохімічним обстеженням включено цілий ряд но-
вих показників, а самому документу (еколого-агрохімічному паспорту) надається пев-
ний юридичний статус [4].
Матеріал і методи досліджень
Обєкт дослідженняземельна ділянка (чорнозем деградований слабозмитий
середньосуглинковий) площею 92,38 га, розташована на території Василівської
сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області (у с. Василівка). Чи-
сельність населення – 856 жителів. Відстань від районного центрус. м. т. Онуфріївка
25 км, від обласного центрум. Кіровоградблизько 95 км.
На території сільської ради переважають чорноземні ґрунти, які мають сприят-
ливі фізико-хімічні та агрохімічні властивості для вирощування сільськогосподарських
культур, але на окремих ділянках відбувається посилене їх підкислення, зменшення
запасів рухомих форм поживних речовин і гумусу. Загальна площа земель Ва-
силівської сільської ради – 4690,7 га, у тому числі сільськогосподарських угідь: ріллі
4360,9 га, пасовищ – 189,3 га, сіножатей – 27,4 га; за функціональним використанням:
землі житлової забудови – 31,5 га, землі комерційного використання – 0,4 га, землі
громадського призначення – 4,6 га, землі автомобільного транспорту – 7,0 га, землі
технічної інфраструктури – 0,2 га, землі рекреаційного призначення – 69,4 га.
За результатами досліджень 2005 р. в орному шарі експериментальної ділянки у
середньому міститься гумусу – 2,30 мг/г, сполук азоту, що легко гідролізуються
9,4 мг/г, рухомого фосфору – 6,0 мг/г, обмінного калію – 9,3 мг на 100 г ґрунту, рухо-
мих форм бору, марганцю та цинкувідповідно 1,2, 28,4 та 0,38 мг/кг ґрунту.
Для визначення впливу використання добрив проведено спостереження (2005–
2009 рр.) за такими показниками: гідролітична кислотність, мг-екв/100 г (Г. Каппена),
рН сольовий (М. І. Алямовського), сума увібраних основ СаМg, мг-екв/100 г (ком-
плексометричний метод), гумусу, % (І. В. Тюріна), сполук азоту, що легко
гідролізуються, мг/100 г (A. X. Корнфілда), рухомого фосфору, мг/100 г (Ф. В. Чи-
рікова), обмінного калію, мг/100 г (Ф. В. Чирікова), бору, мг/кг (М. БергераЕ. Труо-
га), марганцю, мг/кг (М. К. КрупськогоГ. М. Олександрової), цинку, мг/кг (ААС),
кадмію, мг/кг (ААС), свинцю, мг/кг (ААС), міді, мг/кг (ААС).
При дефіциті у ґрунті марганцю вносили марганізовані суперфосфати,
нітроамофоски, нітрофоски з розрахунку 4–5 кг марганцю на гектар. За наявністю
сірчанокислого марганцю обробляли насіння з розрахунку 40–50 г на гектарну норму
або проводили позакореневе підживлення посівів 0,05 % розчином, використовуючи
по 250–400 г препарату на гектар посіву.
120
При низькому вмісту цинку вносили в дозі 3–10 кг/га. При середньому забезпе-
ченні ґрунту цинком достатньо передпосівної обробки насіння (30–50 г сульфату цин-
ку на гектарну норму) або позакореневого підживлення (300 г на гектар). Потреба рос-
лин у цинку може бути також задоволена внесенням збагачених ним мінеральних доб-
рив. У 2005–2010 рр. вносили бор по 2–3 кг/га з мінеральними добривами на ґрунтах із
низьким і середнім його забезпеченням. Надійний шлях підвищення ефективності та
ресурсозберігального використання мінеральних добривлокальне внесення їх у
ґрунт. Цей агротехнічний захід дає можливість за рахунок збільшення коефіцієнтів ви-
користання елементів живлення на 35–40 % зменшити дозу туків у 1,5–5,0 раза без
зниження їх ефективності. Локалізацію добрив здійснюють при посіві або посадці
культур у рядки чи лунки, під основну обробку або під допосівну культивацію культи-
ваторами-рослинопідживлювачами та зернотуковими сівалками. Застосовують її в
першу чергу при використанні гостродефіцитних фосфорних туків. При будь-якому
способі внесення мінеральних добрив поєднується з використанням перегною. Це та-
кож дозволяє зменшувати норми туків, що цілком відповідає ресурсозберігальній тех-
нології їх застосування. Відповідно до санітарних норм гранично допустима концен-
трація важких металів у ґрунті повинна складати по кадмію – 3 мг/кг, свинцю – 20,
цинку – 100, ртуті – 2, міді – 40 мг/кг ґрунту [3].
Дослідження земель сільськогосподарського призначення господарства на вміст
важких металів (міді, кадмію, цинку, свинцю) проводили методом атомно-абсорбційної
спектрометрії. Вміст названих елементів у господарстві не перевищує гранично допус-
тимих концентрацій. Проте небезпека накопичення важких металів у продукції існує, а
тому потрібний постійний контроль за придатністю її для споживання.
Еталонним за вмістом гумусу приймається (оцінюється в 100 балів) ґрунт, який у
орному шарі містить 6,2 % гумусу. Це відповідає запасам 500 т/га органічної речовини
в 0–100 см шарі чорноземів звичайних середньогумусних легко- та важкосуглинкових і
чорноземів типових середньогумусних середньосуглинкових. За вмістом поживних
елементів за еталонний (100 балів) прийнятий ґрунт, в орному шарі якого міститься
легкогідролізованих сполук азоту – 225 мг/кг (за А. Х. Корнфілдом), рухомого фосфо-
ру – 176 (за Ф. В. Чиріковим), 201 (за О. Т. Кірсановим), 53 мг/кг (за Б. П. Мачигіним),
обмінного калію – 157 (за Ф. В. Чиріковим), 213 (за О. Т. Кірсановим), 50 мг/кг
(за Б. П. Мачигіним), мікроелементів: бору – 1,5, марганцю – 30, міді – 1,5, цинку
1,5 мг/кг ґрунту. Оптимальною величиною (100 балів) у метровому шарі ґрунту є
200 мм/га. Зменшення цього показника до 100 мм істотно погіршує водний режим
сільськогосподарських культур [1]. Оцінка якості земельної ділянки проводилась ок-
ремо за кожним із показників за 100-бальною шкалою, де за 100 балів береться аг-
рохімічний показник еталонного ґрунту.
Результати та їх обговорення
До завдання роботи входило вирішення питання збільшення у ґрунті концен-
трацій доступних для рослин форм сполук азоту, калію, фосфору, бору, марганцю,
цинку, вмісту гумусу шляхом комплексного додавання органічних і мінеральних доб-
рив разом із засобами захисту рослин (табл. 1).
Аналіз результатів експерименту (табл. 2) показав, що урожайність
сільськогосподарських культур зросла (ц/га): для озимої пшениціз 26,0 до 60,5, ку-
курудзиз 30,0 до 95,0, соняшникуз 10,0 до 25,8. Уміст зазначених елементів
збільшився: сполук азоту – 9,4–9,7 мг/100 г, калію – 9,3–9,6 мг/100 г, фосфору – 6,0–
6,5 мг/100 г, бору – 1,2–1,4 мг/кг, цинку – 0,38–0,40 мг/кг, рухомого цинку 9,3–
121
10,0 мг/кг, рухомого марганцю – 28,4–28,9 мг/кг, гумусу – 2,3–2,8 %. Показники, що
зумовлюють обмінні процеси у ґрунті, зменшуються: гідролітична кислотність – 1,02–
0,80 мг-екв./100 г, рН сольовий – 6,0–5,6, сума увібраних основ (Са + Мg) – 28,0–27,0
мг-екв./100 г. Рухомі форми мікроелементів (мг/кг): кадмію – 0,23–0,31, свинцю – 2,3–
2,7, міді – 2,6–2,9 накопичуються, що збільшує токсичність ґрунту.
Таблиця 1
Хімічні властивості орного шару ґрунту експериментальної земельної ділянки
Середньозважені величини за роками обстеження
Показник стану ґрунту Еталон 2005 2006 2007 2008 2009
Гідролітична кислотність, мг-екв./100 г 1,80 1,01 1,02 1,01 1,00 0,80
Показник рН сольовий 6,5 6,0 6,0 6,0 5,8 5,6
Сума увібраних основ (Са + Мg), мг-екв./100 г 33,0 28,0 28,0 27,0 27,3 27,2
гумусу, % 6,20 2,30 2,35 2,33 2,50 2,80
сполук азоту, що легко гідролізуються,
мг/100 г 22,5 9,4 9,5 9,4 9,5 9,7
рухомого фосфору, мг/100 г 17,6 6,0 6,4 6,1 6,4 6,5
обмінного калію, мг/100 г 15,1 9,3 10,0 9,5 9,5 9,6
бору, мг/кг 1,5 1,2 1,3 1,4 1,3 1,4
Вміст в орному
шарі ґрунту
цинку, мг/кг 5,00 0,38 0,38 0,38 0,39 0,40
кадмію, мг/кг 0,70 0,23 0,22 0,22 0,29 0,31
свинцю, мг/кг 2,0 2,3 2,5 2,5 2,6 2,7
міді, мг/кг 3,0 2,6 2,7 2,7 2,8 2,9
цинку, мг/кг 23,0 9,3 9,4 9,4 9,8 10,0
Вміст рухо-
мих форм
марганцю, мг/кг 50,0 28,4 28,0 28,0 28,6 28,9
Еколого-агрохімічна оцінка 100,0 65,2 58,4 60,0 59,3 59,2
Таблиця 2
Динаміка внесення добрив і врожайність сільськогосподарських культур
Роки
Показники 2005 2006 2007 2008 2009
органічні добрива, т/га 5,0 5,0 10,0 12,0 35,0
мінеральні добрива, кг діючої речовини 30,0 31,5 33,0 60,0 101,0
Внесено
засоби захисту рослин, кг/га 1,0 1,5 1,5 1,9 3,2
озима пшениця, ц/га 26,0 30,0 38,0 42,0 60,5
кукурудза на зерно, ц/га 30,0 38,0 45,0 70,1 95,0
Урожай-
ність соняшник, ц/га 10,0 12,0 14,2 15,0 25,8
Нами проведено оцінку якості земельної ділянки за 100-бальною шкалою з ура-
хуванням поправкового коефіцієнта на показник рН сольовий для Лісостепу – 0,96 [7].
За результатами обчислення якість знижено на 9,3 %. При подальшому накопиченні
кадмію, свинцю та міді ґрунти будуть віднесені до категорії токсичних.
Інтенсивна хімізація земельної ділянки, застосування пестицидів і штучних доб-
рив разом із важким сільськогосподарським устаткуванням знищують мікрофлору та
тварин ґрунтового комплексуосновних відтворювачів родючості ґрунту. Правильне
застосування добрив досягається проведенням інших сільськогосподарських робіт: бо-
ротьба з бурянами, хворобами та шкідниками рослин, вибір оптимальних сортів, до-
тримання строків посіву, норм висіву та посадки.
Висновки
Родючість ґрунту не залишається стабільною на дослідженій земельній ділянці
на території Василівської сільської ради. Вона залежить перш за все від правильного,
кваліфікованого використання добрив у сівозмінах. При внесенні високих доз сполук
122
азоту у 2005–2009 рр. спостерігалося нагромадження у продуктах рослинництва
надмірної кількості нітратів, забруднення ними відкритих водойм і ґрунтових вод, а
повітряокислами азоту. Найнебезпечніші для здоровя людей і твариннітрати, а
також утворені при їх наявності вторинні аміни, яким властива канцерогенна, мутаген-
на та ембріотоксична дія. Кількість азотних добрив слід збалансувати з використанням
фосфорних так, щоб співвідношення між ними не виходило за межі 1 : 0,8–1,2. Варто
забезпечувати також внесення необхідної кількості калію, недобір якого викликав на-
копичення в рослинній продукції надлишку нітратів та нітритів, особливо при викори-
станні азотних добрив в аміачній формі. Доцільно практикувати внесення нітрогену
вроздріб, користуючись показниками ґрунтової та рослинної діагностики, впровад-
жуючи у виробництво стійкі до нагромадження в урожаї нітратів сорти сільсько-
господарських культур.
Інтенсивна і не завжди вміла експлуатація ґрунтів викликає небажані в них
зміни, відбувається посилене їх підкислення, зменшення запасів рухомих форм пожив-
них речовин і головного фактора родючості ґрунтівгумусу. Якщо не вжити
відповідних заходів, такі процеси можуть стати незворотними.
Бібліографічні посилання
1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденція та перспективи розвитку // Інформ.-
аналіт. зб. – К. : ІАЕ УААН, 2002. – Вип. 5. – 409 с.
2. Медведєв В. В. Методологія комплексного обстеження, використання і охорони ґрунтового
покриву України // Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючо-
сті. – Вип. 15, т. 1. – Камянець-Подільський, 2007. – С. 17–21.
3. Почвоведение / Под. ред. В. А. Ковды, Б. Г. Розанова. В 2 ч. – М. : Высш. шк., 2000. – 400 с.
4. Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення / Указ
Президента України від 02.12.1995 р. 1118 // Зем. Законодавство України: В 2 кн. – Кн. 1. –
К. : Урожай, 2002. – 686 с.
5. Сучасні технології відтворення родючості ґрунтів та підвищення продуктивності агроекосис-
тем / Ю. О. Тараріко, О. О. Іващенко, О. М. Бердніков та ін. – К. : Аграрна наука, 2004. – 126 с.
6. Проблеми агрохімічного моніторингу ґрунтів Кіровоградської області / С. Л. Синицький,
Ю. А. Мамчур, О. Г. Хитрук та ін. // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Біологія. – 2007. –
Вип. 360. – С. 38–42.
7. Топольний Ф. П. Моніторинг ґрунтівнаукова основа / Ф. П. Топольний, І. М. Гульванський //
Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості. – Вип. 15, т. 1. –
Камянець-Подільський, 2007. – С. 24–26.
8. Цветкова Н. Н. Особенности миграции органо-минеральных веществ и микроэлементов в
лесных биогеоценозах степной Украины. – Д. : Изд-во ДГУ, 1992. – 238 с.
9. Zuen-Sang C. Chemical remediation techniques for the, soils contaminated with cadmium and lead
in Taiwan / C. Zuen-Sang, L. Gend-Jauh, L. Jen-Chyi // Environmental Restoration of Metals-
Contaminated Soils / Ed. I. K. Iskandar. – 2000. – P. 93–107.
10. Keller C. Heavy-metal uptake by agricultural crops from sewage sludge treated soils of the Upper
Swiss Rhine Valley and the effect of time / C. Keller, A. Kayser, R. Schulin // Environmental
Restoration of Metals-Contaminated Soils in USA. – 2001. – P. 273–293.
11. Laperche V. Immobilization of lead by in situ formation of lead phosphates in soils // Environmental
Restoration of Metals-Contaminated Soils / Ed. I. K. Iskandar. – 2000. – P. 61–75.
Надійшла до редколегії 25.08.2010
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
Методологія комплексного обстеження, використання і охорони ґрунтового покриву України // Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості. -Вип. 15, т. 1. -Кам'янець-Подільський
  • В В Медведєв
Медведєв В. В. Методологія комплексного обстеження, використання і охорони ґрунтового покриву України // Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості. -Вип. 15, т. 1. -Кам'янець-Подільський, 2007. -С. 17-21.
Указ Президента України від 02.12.1995 р
  • Про Суцільну Агрохімічну Паспортизацію Земель Сільськогосподарського Призначення
Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення / Указ Президента України від 02.12.1995 р. № 1118 // Зем. Законодавство України: В 2 кн. – Кн. 1. – К. : Урожай, 2002. – 686 с.
Особенности миграции органо-минеральных веществ и микроэлементов в лесных биогеоценозах степной Украины
  • Н Н Цветкова
Цветкова Н. Н. Особенности миграции органо-минеральных веществ и микроэлементов в лесных биогеоценозах степной Украины. -Д. : Изд-во ДГУ, 1992. -238 с.
Chemical remediation techniques for the, soils contaminated with cadmium and lead in Taiwan
  • C Zuen-Sang
  • L Zuen-Sang
  • L Gend-Jauh
  • Jen
Zuen-Sang C. Chemical remediation techniques for the, soils contaminated with cadmium and lead in Taiwan / C. Zuen-Sang, L. Gend-Jauh, L. Jen-Chyi // Environmental Restoration of Metals- Contaminated Soils / Ed. I. K. Iskandar. – 2000. – P. 93–107.
Immobilization of lead by in situ formation of lead phosphates in soils // Environmental Restoration of Metals-Contaminated Soils
  • V Laperche
Laperche V. Immobilization of lead by in situ formation of lead phosphates in soils // Environmental Restoration of Metals-Contaminated Soils / Ed. I. K. Iskandar. -2000. -P. 61-75.
Chemical remediation techniques for the
  • C Zuen-Sang
Zuen-Sang C. Chemical remediation techniques for the, soils contaminated with cadmium and lead in Taiwan / C. Zuen-Sang, L. Gend-Jauh, L. Jen-Chyi // Environmental Restoration of Metals-Contaminated Soils / Ed. I. K. Iskandar. -2000. -P. 93-107.
Моніторинг ґрунтів -наукова основа / Ф. П. Топольний, І. М. Гульванський // Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості. -Вип. 15, т. 1. -Кам'янець-Подільський
  • Ф П Топольний
Топольний Ф. П. Моніторинг ґрунтів -наукова основа / Ф. П. Топольний, І. М. Гульванський // Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості. -Вип. 15, т. 1. -Кам'янець-Подільський, 2007. -С. 24-26.