Актуальність пропонованої студії зумовлена потребою схарактеризувати прецедентні феномени в сучасній українській поезії про війну, які належать до важливих складників національної культури й мовної картини світу та відображають специфіку національної свідомості і ставлення етносу до власної історії та культури. Мета статті – проаналізувати явище прецедентності в сучасній українській мілітарній поезії. Для з’ясування особливостей функціювання прецедентних феноменів застосовано загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи, зокрема лінгвістичний опис мовних фактів, герменевтичний метод, структурний метод, представлений методикою трансформаційного аналізу, метод спостереження.Визначено, що в контексті явища інтертекстуальності прецедентні феномени демонструють специфіку їх реалізації у формально-змістовому та функційному виявах, є наслідком взаємозв’язку національної когнітивної бази, мови та культури. Окреслено основніфункції прецедентних феноменів у художній літературі, зокрема, акцентовано на номінативній, характеристичній, експресивній, прагматичній, парольній та ігровій функціях.За рівнем прецедентності виокремлено й проаналізовано соціумні, національні та універсальні прецедентні феномени, використані в сучасній воєнній поезії. Диференційовано декілька груп за джерелами запозичення: прецедентні феномени літературного, міфологійного, біблійного, фольклорного походження, прецедентні феномени, повʼязані з іншими видами мистецтва (музикою, живописом, кінематографом), історичні прецедентні феномени, що пов’язані з конкретною історичною особою або з подією.Наголошено, що формою вербалізації прецедентних феноменів є прецедентні одиниці.Прецедентні феномени актуалізовано через звернення до прецедентної ситуації, прецедентного тексту, прецедентного імені, прецедентного вислову чи їх поєднання.Аналіз фактичного матеріалу засвідчив наявність трансформованих прецедентних одиниць, що розширюють межі індивідуально-авторської думки, урізноманітнюють стандартизовані мовленнєві формули, надаючи їм більшої експресивності, спричинюють ефект руйнування очікування й водночас породження нового змісту.