Ukrainian biopharmaceutical journal

Topicality. Agricultural industry urgently requires new and effective growth stimulating remedies. 1,2,4-triazole derivatives have had exhibited themselves as active fungicides and growth stimulators and the salts of 2-(4-R-3-R1- 1,2,4-triazole-5-yltio)acetic acid are quite promising in this aspect. Aim. To determine the impact on quality indicators of Galatea hybrid corn sprouts germination after the processing with solutions of 2-((4-R-3 (morfolinomethylen)-4H-1,2,4-triazole-5-yl)thio) acetic acid salts. Materials and methods. The objects of our research were 10 new substances derivative 1,2,4-triazole derivatives. Further it was studied the impact of these compounds on the performance and germination of the “Galatea” hybrid corn seed in 2016 harvest. We have used auxin as the study comparison and distilled water was used as a control. Results and discussion. The study had found that these compounds could differently influence on the growth and development of corn sprouts. It was mentioned that on the growth stimulating activity intensiveness can influence the replacement of amino group at the N4 nitrogen atom of 1,2,4-triazole cycle and the type of cation which is combined with acids. Conclusions. In the result of our experiment it was determined the prospects of further investigations of synthesized compounds as a growth stimulators and noted appropriateness of “structure action” dependences could be integrated into future research.

Дана стаття містить результати дослідження протимікробної та протигрибкової дії 3-(алкілтіо)-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-4-амінів (1-6), N-R-іден-3-(нонілтіо)-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-4-амінів (7-9) та 2-((4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-N'-R-ацетогідразидів методом серійних розведень. Сполука 6 та 20 проявляє однакову протигрибкову активність з препаратом порівняння флуконазол. Найбільш активною сполукою щодо бактерії S. Aureus серед досліджених 3-(алкілтіо)-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-4-амінів (1-6) є речовина 3 (мінімальна інгібуюча концентрація 31,25 мкг/мл). Заміна гексильного радикалу при атомі Сульфуру на нонільний та введення в молекулу 3-(алкілтіо)-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-4-аміну 4-метоксибензиліденового замісника (9) призводить до підвищення протимікробної дії (МІК 15,6 мкг/мл).

Актуальність створення лікарських засобів з високою ефективністю і низькою вартістю для профілактики і лікування захворювань травневої системи є безперечною. Нами проведено аналіз ряду робіт, в яких проводилися дослідження гепатопротекторної дії похідних 1,2,4-тріазолу, і проявляли високі показники гепатозахисної дії. Тому пошук гепатопротекторів в ряду похідних 1,2,4-тріазолу має не тільки теоретичну, а й практичну значимість.Метою нашої роботи було дослідження вперше синтезованих похідних 1,2,4-тріазол-3-тіонів, що містять по С5 атому вуглецю замісники в умовах тетрахорметанового гепатиту.Для моделювання токсичного гепатиту був використаний гепатотоксичний ксенобіотик – Тетрахлорметан. Вивчення біохімічних показників стану печінки проводили через 24 години після останнього введення тетрахлорметана. Здатність досліджуваних сполук до відновлення цілісності мембран гепатоцитів визначали по антіцітолітічному дії (зниження активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатмінотрансферази (АСТ)).За результатами дослідження було встановлено, що серед 43 досліджуваних сполуки 5 здатні попереджати виживання на рівні 85,71%.Таким чином серед досліджуваних речовин ефективною слід вважати сполуку 2c, яка сприяло 85,71% виживання піддослідних тварин і зниження рівня АлАТ на 33,33% і АсАТ на 34,33% відповідно. При цьому спостерігалася дуже слабка зворотня залежність вищевказаних показників (r = – 0.31).В ході дослідження встановлено деякі закономірності хімічної будови від гепатопротекторної дії похідних 1,2,4-тріазолу, так виживаність піддослідних тварин знижувалася при введенні з N4 атомому азоту фенильного замісника вихідних тіонів.

Topicality. The search of new biologically active compounds among 1,2,4-triazole furan substituted is subject of publications. Each researcher reasonably proves the usage prospects of this particular class of synthetic derivatives as potential pharmacologically active substances. Thus, today we can confidently assert the facts of very successful combination of presented heterocyclic systems to create an individual promising scientific field of synthetic research.Aim. To present and to analyze the serum biochemical parameters of experimental rats on the background of introduction the sodium 2-(4-amino-5-(furan-2-yl)-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetate, to make certain conclusions for future pharmacological implementations of the compound.Materials and methods. The material of the study was 1 % aqueous solution of sodium 2-(4-amino-5-(furan-2-yl)-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetate. Laboratory animals - white rats weighing 130-150 g were used for the study.Results and discussion. The use of sodium 2-(4-amino-5-(furan-2-yl)-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetate 1 % aqueous solution leads to increase of alanine aminotransferase activity and partly to reduce of aspartate aminotransferase activity. Regarding to gamma glutamyl transpeptidase its level naturally decreases. There is a tendency to reduce the lactate dehydrogenase activity. Compared with the control group the use of sodium 2-(4-amino-5-(furan-2-yl)-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetate 1% aqueous solution leads to increase of glucose level. It should be also noted the trend towards reduction of cholesterol level, significant decrease of triacylglyceride and concentration of uric acid. As for the second group of animals it is marked the tendency to increase the seromucoid level in blood serum. These parameters of blood serum as alkaline phosphatase, urea, α-amylase, bilirubin, inorganic phosphorus and calcium had no significant fluctuations after application of the solutions in the two test groups.Conclusions. Analysis of biochemical studies may show a high probability of the use of sodium 2-(4-amino-5-(furan-2-yl)-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetate 1 % aqueous solution in the future as a potential antioxidant and immune-modulating agent.

In this work we have conducted the synthesis, the establishment of physical-chemical properties and subsequent Pass-screening of possible biological activity for new alkyl derivatives of 4-R-3-(morfolinometylen)-4H-1,2,4-triazole-5-thioles. According to the results of computer prediction it was found that it is advisable to perform in vivo studies for these substances on the ability to use in the treatment of hastrinomy, ulcers, tuberculosis, atherosclerosis and for eradication of Helicobacter Pylori.

In this work we have conducted the synthesis, the establishment of physical-chemical properties and subsequent Pass-screening of possible biological activity for new alkyl derivatives of 4-R-3-(morfolinometylen)-4H-1,2,4-triazole-5-thioles. According to the results of computer prediction it was found that it is advisable to perform in vivo studies for these substances on the ability to use in the treatment of hastrinomy, ulcers, tuberculosis, atherosclerosis and for eradication of Helicobacter Pylori.

Anticancer activity of novel 6-mono- and 6,6-disubstituted 3-R-6,7-dihydro-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazolin-2-ones was described in presented manuscript. It was shown, that 10-bromo-6-isobutyl-3-(4-fluorophenyl)-6,7-dihydro-2H-[1,2,4]-triazino-[2,3-c]quinazolin-2-one (1.3) and 6-(methoxyphenyl)-8-methyl-3-phenyl-6,7-dihydro-2H-[1,2,4]-triazino-[2,3-c]-quinazolin-2-one (1.4) reveals high non-selective anticancer activity (mean growth -10.53 and 46.24% correspondingly) against 60 cancer cell lines. Substantial dose-depended iv vitro study on 60 cancer cell lines for compound 1.3 showed, that it effectively inhibits growth of SR (lg GI50 = -6,17) of leukemia, NCI-H460 (lg GI50 = -5,79) of non-small lung cancer, HCT-116 (lg GI50 = -5,80), HCT-15 (lg GI50 = -5,78) of colon cancer, SNB-75 (lg GI50 = -5,88), U-251 (lg GI50 = -5,81) of CNS cancer, UACC-257 (lg GI50 = -5,83), UACC-62 (lg GI50 = -5,81) of melanoma, A498 (lg GI50 = -5,80), UO-31 (lg GI50 = -5,81) of renal cancer and MDA-MB-231/ATCC (lg GI50 = -5,81), MDA-MB-468 (lg GI50 = -5,80) of breast cancer cell lines. “Structure-biological activity” relationships for described compounds were discussed.

Дана стаття містить результати дослідження актопротекторної активності 4-((R-іден)аміно)-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолів методом примусового плавання. Серед досліджених сполук знайдені 3 речовини, які перевищують еталон порівняння рібоксин. Введення 3,4-дифторбензиліденового радикалу в молекулу 4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу призводить до значного підвищення актопротекторної дії.

Невід’ємною частиною розробки складу та технології лікарського засобу є дослідження його стабільності. Це дозволяє підтвердити або спростувати правильність підбору допоміжних речовин, способу і умов одержання лікарського препарату, встановити оптимальні параметри та термін його зберігання. За допомогою методу Карла Фішера (ДФУ*, 2.5.12) та рідинної хроматографії (ДФУ*, 2.2.29) було встановлено, що оптимальним середовищем отримання таблеток на основі адеметіонін 1,4-бутандисульфонату є температура 20°С та вологість не вище 20 %. Саме такі умови дозволяють зберегти стабільність лікарського препарату за такими показниками як: вміст води, визначення супровідних домішок, кількісне визначення та вміст S,S-ізомеру протягом 12 місяців.

Актуальність. Природні ентеросорбенти, а саме пектини, є доступними і широко розповсюдженими субстанціями, здатними не тільки виводити токсичні речовини, а й регулювати мінеральний обмін і кислотно-лужну рівновагу в організмі. Пошук нових і перспективних сорбентів природного походження з метою очищення організму від важких металів і радіонуклідів є актуальною проблемою.Метою роботи було вивчення сорбції довгоживучих радіонуклідів 90Sr і 137Cs яблуневим та соняшниковим пектинами.Матеріали та методи. У роботі використані пектини яблуневий (СЕ = 78,28 високоетерифікований) та соняшниковий (СЕ = 26,58 низькоетерифікований), отримані на базі ТОВ «Дослідний 3авод ДНЦЛЗ».Результати та їх обговорення. Визначали кількісні характеристики взаємодії сорбентів з радіонуклідами 90Sr і 137Cs, за результатами яких будували кінетичні криві обміну.Висновки. За результатами проведених досліджень встановлено наявність помірної поглинаючої здатності у пектинів яблуневого та соняшникового, що має лінійну залежність від рН середовища.

Актуальність. Одним із важливих механізмів стреспротекторної дії олігопептидів-гомологів фрагмента АКТГ15-18 (під шифрами КК-1 і КК-5), доведеної результатами попередніх досліджень, є запобігання порушенням функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на моделі гострого холодового стресу. Мета. З’ясувати вплив олігопептидів-гомологів фрагмента АКТГ15-18 на адаптаційні реакції крові щурів на моделі гострого холодового стресу.Матеріали та методи. Після гострого холодового стресу визначали у крові щурів вміст гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів, лейкоцитарну формулу та лейкоцитарні індекси.Результати та їх обговорення. На тлі застосування пептидів порівняно з показниками групи контрольної патології достовірно підвищувався вміст гемоглобіну (на 13 % – КК-1 і на 11 % – КК-5), знижувалась швидкість осідання еритроцитів (в 1,9 раза на тлі КК-1 і в 1,7 раза на тлі КК-5). Пептиди статистично значуще зменшували вияви нейтрофільозу, лімфо- та еозинопенії порівняно з контрольною патологією. Висновки. Аналіз експериментальних даних дозволяє констатувати виразний позитивний вплив олігопептидів-гомологів фрагмента АКТГ15-18 на адаптаційні реакції крові щурів. Запобігаючи глибокій гіпотермії, пептиди сприяли усуненню патологічних відхилень у системі крові, про що свідчить їх відновний вплив на рівень гемоглобіну, ШОЕ, показники лейкоцитарної формули та лейкоцитарні індекси.

Currently, antibiotic resistance is becoming a tremendous threat in treatment of bacterial and fungal infections. Therefore, a topical question is the search of new classes of antimicrobial drugs. The present article is devoted to the study of antimicrobial activity of 2-amino-3-R-6-ethyl-4,6-dihydropyrano[3,2-c][2,1]benzothiazine 5,5-dioxide derivatives comprising 4-aryl substituent and spirocondensed with 2-oxindole core. Such choice is caused by a high level of antimicrobial activity of some 2-amino-4-aryl-4H-pyran and 2-oxindole derivatives as was reported previously. Microbiological screening of 4-aryl-4H-pyrans showed the high antifungal activity for some derivatives, among which 2-amino-3-cyano-4-(4-dimethylaminophenyl)-6-ethyl-4,6-dihydropyrano[3,2-c][2,1]benzothiazine-5,5-dioxide had the lowest value of MIC. Spirocondensed derivatives of 2-oxindole displayed a higher antimicrobial influence as compared to 4-aryl substituted products. Compounds, that possess moderate antimicrobial activity against B. subtilis and P. aeruginosa as well as antifungal activity against C. albicans, were found among spiro-compounds. The lead compound appeared to be spiro[(2-amino-3-cyano-6-ethyl-4,6-dihydropyrano[3,2-c][2,1]benzothiazine-5,5-dioxide)-4,3'-(1'-methyl-indolin-2'-one)], which was effective against B. subtilis, P. aeruginosa and C. albicans. The results of microbiological screening are discussed from a perspective of «structure – antimicrobial activity» relationships.

Актуальність. Хвороби печінки залишаються вагомою проблемою охорони здоров’я в Україні та в усьому світі. Зростання захворюваності на хронічні хвороби печінки називають «другою епідемією нашого століття» після «епідемії» серцево-судинної патології. Провідне місце в лікуванні захворювань печінки посідають гепатотропні лікарські засоби (ГЛЗ).Мета роботи. Дослідження асортименту та соціально-економічної доступності ГЛЗ в Україні за 2015-2017 роки.Матеріали та методи. Аналіз асортименту ГЛЗ проводили за даними інформаційно-пошукової cистеми «Фармстандарт» компанії «Моріон». Соціально-економічну доступність препаратів досліджували за показником адекватності платоспроможності (Са.s.), що показує частку заробітної плати у % на місячний курс лікування.Результати та їх обговорення. Асортимент ГЛЗ на фармацевтичному ринку України досить широкий і був представлений впродовж 2015-2017 рр. 181-173 торговими назвами (ТН) на основі 7 МНН. Найбільш доступними на місячний курс лікування хворих із хронічними захворюваннями печінки є рослинні гепатопротектори силімарину – A05B A03 (72,2-72,7 %) та його комбінацій – A05B A53 (66,6 %). Інші гепатотропні засоби були менш доступними для населення, особливо препарати урсодезоксихолевої кислоти та орнітину оксоглурату, здебільшого віднесених до низькодоступних.Висновки. Незважаючи на значний асортимент ГЛЗ на фармацевтичному ринку України, показники їх доступності за 2015-2017 рр. для населення України поступово знижувались.

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) є значущою проблемою охорони здоров’я, оскільки є одним із поширених неінфекційних захворювань. Надання медичної допомоги пацієнтам з ЦД в Україні регламентовано низкою документів та наказів МОЗ. Існує тенденція до непропорційного споживання ресурсів охорони здоров’я популяцією хворих на ЦД, що пов’язано з вартістю лікування мікро- і макроускладнень діабету в стаціонарних умовах. Одним із напрямків реформи надання допомоги хворим на ЦД на теперішній час є більш активне впровадження в реальну клінічну практику надання амбулаторної допомоги хворим.Мета роботи: комплексна оцінка реальних фінансових витрат на фармакотерапію хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД 2 типу) у закладі охорони здоров’я.Матеріали та методи: комплексну оцінку реальних фінансових витрат на фармакотерапію хворих на ЦД 2 типу проводили за допомогою інтегрованого аналізу: АВС та VEN. У запропонованій роботі АВС-аналіз проводили за міжнародними непатентованими назвами.Результати та їх обговорення. В період з травня по червень 2017 року було проаналізовано 50 листів призначень пацієнтів ендокринологічного відділення, госпіталізованих з діагнозом ЦД 2 типу в університетській клініці ХНМУ. За результатами історій хвороб було виявлено, що всього хворим на ЦД 2 типу було призначено 58 лікарських засобів (ЛЗ). За результатами ABC-аналізу до групи А увійшло 11 ЛЗ, що склало 77,37 % коштів на їх придбання. Препарати, які увійшли до групи А, використовуються не для лікування ЦД 2 типу, а для лікування його ускладнень. До групи В увійшли 16 ЛЗ. У цій групі знаходиться найбільша кількість пероральних цукрознижувальних ЛЗ. До групи С увійшла найбільша кількість ЛЗ, 31 ТН для лікування хворих на ЦД 2 типу, а також ЛЗ для лікування супутніх патологій серцево-судинної та нервової систем. За результатами VEN–аналізу до групи V – життєво необхідні ЛЗ увійшли 33 ТН, що склало 56,9 % від загальної кількості усіх ЛЗ. У групі А кількість ЛЗ, які увійшли в чинний Державний формуляр, склала 7 ТН. 4 ТН з групи А, що виявилися найбільш затратними для клініки, не увійшли до Державного формуляру України, їх віднесли до групи N (не важливі), це препарати метаболічної дії. До групи В увійшли 16 ТН, серед яких тільки 5 є життєво необхідними, а 11 ТН не увійшли до чинного випуску Державного формуляру України ЛЗ, але вони є середньозатратними для медичної установи і, на жаль, виписуються лікарями майже для кожного третього пацієнта ендокринологічного відділення. В групі С, кількість ТН якої складає 31 із 58 досліджуваних, 21 ТН увійшло до Державного формуляру України і є життєво необхідною. Майже всі групи ЛЗ, які увійшли до проаналізованих медико-технологічних документів (Державний формуляр України (чинний 9 випуск), Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги хворим на ЦД 2 типу 2012 року затвердження, чинний Британський національний формуляр), мають вагому доказову базу і зареєстровані на фармацевтичному ринку України, виправдовують свою ефективність та безпеку при їх виборі, окрім ЛЗ групи інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера 2 типу (sglt2) МНН Дапагліфлозин, який не увійшов до Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги (УКПМД).Висновки. Аналіз наявності ПЦЛЗ у НД показав, що асортимент його на фармацевтичному ринку України широкий, а цукрознижувальні ЛЗ включені до різних нормативних документів, що дає реальні можливості для зaстосування їх у клінічній практиці. Результати визначення якості фармакотерапії хворих на ЦД 2 типу свідчать про необхідність корегування вибору ЛЗ відповідно до НД, що регламентують фармакотерапію хворих на ЦД 2 типу.

Актуальність. Актуальність пошуку та створення лікарських препаратів, призначених для лікування уражень гепатобіліарної системи, визначаються тим, що ці захворювання мають велику питому вагу у патології системи травлення. Для створення таких лікарських засобів можуть бути використані пагони карагани дерев’янистої, які в експерименті чинили гепатопротекторну, антиоксидантну та протизапальну дію. Одна з основних груп діючих речовин рослини – флавоноїди, тому для стандартизації сировини критерієм якості може слугувати числовий показник – «вміст суми флавоноїдів».Мета роботи – дослідження динаміки накопичення флавоноїдів у пагонах карагани дерев’янистої (Cormus Caraganae arborescentis).Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – пагони карагани дерев’янистої, які заготовляли у різні фази вегетації рослини з квітня по серпень 2018 та 2019 років у Харківській та Миколаївській областях. Вміст флавоноїдів у сировині визначали методом диференціальної спектрофотометрії на основі реакції утворення комплексу з алюмінію хлоридом. Як стандартний зразок використовували рутин, який у кількісному відношенні переважає інші флавоноїди рослини. Реєстрацію спектрів проводили за допомогою спектрофотометра «Specord 200».Результати та їх обговорення. Вивчена динаміка накопичення флавоноїдів у пагонах карагани дерев’янистої за фазами вегетації. Визначені оптимальні терміни заготівлі сировини – період масового цвітіння рослини.Висновки. Розроблена методика визначення вмісту флавоноїдів у пагонах карагани дерев’янистої, встановлені оптимальні терміни їх заготівлі, отримані результати будуть використані для стандартизації досліджуваноїсировини та фітопрепаратів на її основі.

Topicality. Arterial hypertension (AG) – one of the most common chronic diseases of the human XX-XXI centuries. According to population surveys, over 30 % of the adult population in Ukraine have high blood pressure (AD), and in the elderly, the prevalence of hypertension is 40-45 %. Arterial hypertension is present in 47 % of patients with ischemic heart disease (CHD) and causes 54 % of deaths among them.Aim. To research an assortment, socio economic availability and consumption of ACE inhibitors in the pharmaceutical market of Ukraine for the last four years (2014-2017).Materials and methods. Analysis of the range and cost of drugs in the Ukrainian market was carried out according to the analytical system Pharmstandard of the company Morion. Data on the consumption of the investigational medicinal products were determined using the recommended WHO ATS/DDD methodology, which uses the widely used Anatomic Therapeutic Chemical Classification System (ATS) and a specially designed DDD (Defined Daily Dose), which is used predominantly in studies on consumption of medicines. To analyze the socio-economic accessibility of ACE inhibitors, the solvency adequacy ratio (Са.s.) was calculated, which must be spent on the course of treatment.Results and discussion. Analyzing the pharmaceutical market of preparations of the ACEI group in Ukraine for the period from 2014 to 2017, 11 INNs and their 17 fixed combinations were established, based on which 296 THs are submitted in 2017, 281 in 2016, in 2015 – 290 TN, 2014 – 284 TN. The study of the ACEI assortment shows that during 2014-2017, the number of drugs on the Ukrainian pharmaceutical market has changed insignificantly. A study of the availability of ACE inhibitors showed that high-availability drugs are represented among four INNs: Captopril, Spirapril, Zofenopril, Enalaprilat. To inaccessible ACE inhibitors are INN: lisinopril, Perindopril, Ramipril. The increase in the availability of ACEI is facilitated by the increase in the pharmaceutical market of Ukraine the number of generic drugs. During the study period, an increase in the consumption of monopreparations and combined ACE inhibitors has been established, which indicates an improvement in the quality of treatment of patients with AH.Conclusions. For 2014-2017 there was an increase in consumption of both mono preparations and fixed combinations of the ACEI group. The number of domestic generic drugs has increased, and their accessibility for the population. The most popular among doctors were preparations of foreign-made ACE inhibitors.

Topicality. High level of dermatitis diseases in the population of Ukrainian, increasing the number of severe clinical forms and low indicator of recovery make a problem of dermatitis therapy, which is the one of topical problems in dermatology.Aim. the evaluation of medicines containing mometasone furoate or methylprednisolone aceponate with ceramides influence on the development of non-specific contact dermatitis. Medicines effect investigation were on the level of proteins of the inflammation acute phase and the antioxidant system state.Materials and methods. Studies were conducted on a model non-specific contact dermatitis in rats. The effectiveness of the treatment was assessed by the intensity of skin lesions, by the level of proteins of the acute phase of inflammation (haptoglobin, CRP), and the state of the antioxidant system (AOS) – by the content of SH-groups. Results and discusssion. It was found that application of crem mometasone with ceramides and ointment methylprednisolone with ceramides reduces skin lesions (on 67.3 % and 78.5 %, respectively) and promotes normalization of antioxidant system. Therapeutic effectiveness of the study medicines were consistent with the comparator drug.Conclusions. The further pharmacological study of the proposed combinations with glucocorticosteroids and ceramides is promising in dermatology.

The aim of the work was to determine the circadian characteristics of the glutargin influence on protein and purine metabolism under the conditions of chronodeterminated acetaminophen hepatitis in rats. Typical phatology was simulating by acetaminophen administration (dose of 1000mg/kg on the rat) in such periods and hours of the day and night as morning (9.00), afternoon (15.00), evening (21.00), and night (3.00). The glutargin was administration in medical-preventive regime, that is an hour before the acetaminophen administration and two hours after in dose of 135 mg/kg on the rat. As the results of this investigations was determined that glutargin administration against the background of the chronodeterminated acetaminophen hepatitis hadn’t been characterized by changes of total protein and albumin contents, while the increasing level of carbamide was depending on circadian group of medicament (on 10-33%) and decreasing level of uric acid was only in medicament of 9.00 am group (on 24%).Obtained results should be taken into consideration in developing of glutargin chronoportrait.

In experiments on adult laboratory rats the effect of the derivative of 2-benzamido-2-(2-oxoindolin-3-iliden) acetic acid under the symbol ZNM on the activity of the lipid and protein peroxidation and antioxidant system in blood plasma and brain, as well as on the activity of the key enzyme of energy metabolism succinate dehydrogenase in the brain of animals with a closed traumatic brain injury (TBI) of moderate severity in comparison with the reference drug mexidol was investigated. It was established that ZNM not significantly concedes to the action of mexidol in its cerebroprotective on antioxidant properties under the conditions of TBI, contributing to normalization of the prooxidant-antioxidant balance in the blood plasma and brain of rats, as well as improving the energy metabolism in the cells of the central nervous system.

Актуальність. Проблема холодових травм належить до найбільш поширених проблем сучасної медицини.Метою досліджень було вивчення впливу фригопротекторів «Глюкозаміну-С БХФЗ», субстанції глюкозаміну гідрохлориду та ацетилсаліцилової кислоти на гістоструктуру шкіри спини у щурів після гострої локальної холодової травми. Матеріали та методи. Контактне відмороження моделювали за методом Бойко В. В. Вимірювали ректальну температуру впродовж 40 хвилин після гострої холодової травми та на 7 добу дослідження. На 3 та 7 добу після локальної холодової травми брали ушкоджені ділянки шкіри для гістологічних досліджень.Результати та їх обговорення. Встановлено, що гостра локальна холодова травма викликає у щурів виразну гіпотермію та значні морфологічні зміни шкіри. Профілактичне введення фригопротекторів приводить до нормалізації температурного гомеостазу, відновлення гістоструктури шкіри.Висновки. Глюкозаміну гідрохлорид діє найбільш позитивно на відновлення стану шкіри після локальної холодової травми. На тлі застосування ацетилсаліцилової кислоти спостерігається менш виразне відновлення стану шкіри.

Діабетична енцефалопатія має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є одним з найбільш поширених ускладнень цукрового діабету. Важливе місце в патогенетичній терапії діабетичної енцефалопатії займають препарати із антиоксидантною дією.Мета роботи. Дослідити вплив мелатоніну та N-ацетилцистеїну на інтенсивність ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій системі щурів зі стрептозотоциновим цукровим діабетом1 типу (ЦД1) .Матеріали та методи. МДА та СОД визначалися у гомогенаті головного мозку та сироватці крові щурів (з ЦД1 які отримували плацебо; щурів з ЦД 1 які приймали per os: N- ацетилцистеїн у дозі 1,5 г/кг (NAC), мелатонін - 10 мг/кг (Mel) та комбіновану терапію (NAC + Mel); здорових щурів (група «контроль»)). Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії.Результати. У тварин з ЦД1 групи порівняння спостерігали зростання рівня МДА та зниження СОД в гомогенаті тканин головного мозку, зростання рівня МДА сироватки крові. Введення NAC та Mel сприяло зниженню концентрації МДА та нормалізації рівня СОД в гомогенаті тканин головного мозку, а введення Mel викликало також зниження МДА та зростання рівня СОД у сироватці крові.Фармакотерапія NAC та Mel сприяла нормалізації складу жирних кислот головного мозку щурів з ЦД 1: зростав рівень пальмітинової та лінолевої, знижувався рівень арахідонової кислот. Mel також збільшував рівень олеїнової кислоти. NAC в моно- та в комбінованій терапії сприяв покращенню жирно-кислотного складу ліпідів сироватки крові щурів із цукровим діабетом 1 типу за рахунок зменшення суми насичених та збільшення ненасичених і поліненасичених жирних кислот. Mel також збільшував вміст ненасичених жирних кислот сироватки крові.Висновки. Терапія NAC та Mel сприяла зменшенню інтенсивності ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій системі щурів зі стрептозотоциновим цукровим діабетом 1 типу.

Актуальність. Холодові травми (ХТ) є поширеним фактором впливу довкілля на організм людини. Вони зустрічаються у всіх частинах нашої планети та в структурі травм мирного часу складають від 3 до 10 %, супроводжуються значною інвалідизацією потерпілих та летальністю. Гостра дія холоду призводить до підвищеного утворення вільних радикалів, спричиняє виснаження антиоксидантної системи (АОС) та активує пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ).Мета дослідження. З’ясувати вплив препаратів глюкозаміну та ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на перебіг експериментальної патології (стан ураженої ділянки шкіри, температура тіла, динаміка маси тіла), інтенсивність ПОЛ і стан АОС в умовах модельної гострої локальної ХТ (відмороження).Матеріали та методи. Як фригопротектори обрано Г г/х (Sigma-Aldrich, USA), «Глюкозамін-С БХФЗ» та препарат АСК («Дарниця», Київ). Після локальної холодової травми (ХТ) вимірювали ректальну температуру, площу уражень шкіри, ПОЛ та АОС у сироватці крові.Результати та їх обговорення. Г г/х виявляє більш виразну фригопротекторну дію при локальній гострій ХТ за показниками площі ураження шкіри, відновлення ректальної температури та маси тіла, антиоксидантної дії, перевишуючи АСК та «Глюкозамін-С БХФЗ».Висновки. Антиоксидантні властивості Г г/х, «Глюкозаміну-С БХФЗ» та меншою мірою АСК, що їх виявлено при гострому загальному охолодженні, підтверджені у даній роботі в умовах локальної ХТ. Ці результати експериментально обґрунтовують доцільність використання зазначених засобів, перш за все тих, що містять глюкозамін, у лікуванні локальних холодових травм.

Продовжуючи дослідження БАР листя чорниці звичайної та продуктів їх переробки, ми звернули увагу на те, що склад органічних кислот майже не вивчений. Тому метою роботи було дослідити органічні кислоти спиртового екстракту з листя чорниці звичайної. Дослідження складу органічних кислот проводили методом хромато-мас-спектрометрії після їх етерифікації. Аналіз метилових естерів кислот проводили з використанням хромато-мас-спектрометра 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (США). У спиртовому екстракті листя чорниці звичайної було виявлено 31 органічну кислоту та встановлено їх кількісний вміст. Домінуючими сполуками є олеїнова (23,28 %), пальмітинова (14,54 %), лінолева (18,87 %), ліноленова (24,01 %), стеаринова (5,53 %), лимонна (3,99 %) та левулінова кислоти (3,46 %). Листя чорниці звичайної є перспективною сировиною для подальшого фармакогностичного вивчення.

Актуальність. Сучасні темпи розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості, вихід на нові ринки та розширення номенклатури продукції, яка випускається, – все це вимагає збільшення асортименту та кількості лікарської рослинної сировини для отримання нових ефективних лікарських препаратів. Лікарські препарати, які виготовлені на базі лікарських рослин, чинять різноманітну фармакологічну дію та застосовуються в різних галузях медицини. При цьому збільшення асортименту лікарських рослин, перш за все, можливе за рахунок всебічного фармакогностичного дослідження лікарських рослин, які широко використовуються в народній і нетрадиційній медицині, та рослин, які систематично близькі до фармакопейних рослин. Органічні кислоти поряд з білками та вуглеводами є одними з найпоширеніших сполук у рослинах, а в деяких видах рослин сумарний вміст органічних кислот перевищує вміст білків і вуглеводів. Органічні кислоти беруть участь у багатьох важливих процесах: в утворенні алкалоїдів, в біосинтезі жирів, пектину, лігніну, хлорофілу, ароматичних амінокислот, зокрема фенілаланіну, тирозину і триптофану. Важливу роль органічні кислоти відіграють у процесі дихання рослин. Крім цього, ряд органічних кислот є біологічно активними речовинами, які мають виражену фармакологічну активність, тому перспективним є пошук рослин, які в своєму складі мають високий вміст органічних кислот і крім цього дуже розповсюджені.Метою дослідження є вивчення складу органічних кислот у сировині безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum) за допомогою ВЕРХ.Матеріали та методи. Для дослідження використовували подрібнену сировину безсмертника приквіткового. Визначення органічних кислот здійснювали методом ВЕРХ, аналіз проводили на рідинному хроматографі Agilent Technologies 1200. В якості рухомої фази використовували ацетонітрил і 0,1 % розчину H3PO4 в воді (1 : 99).Результати та їх обговорення. В результаті аналізу в досліджуваній сировині визначено 6 органічних кислот: винну, піровиноградну, ізо-лимонну, лимонну, янтарну та яблучну кислоти. При цьому у великій кількості в квітках знаходиться ізо-лимонна кислота 22979,68 мкг/г (60,87 %), янтарна кислота 7847,18 мкг/г (20,79 %) і лимонна кислота 2643,01 мкг/г (7,00 %), у траві домінуючими органічними кислотами є ізо-лимонна кислота 67613,38 мкг/г (59,65 %), яблучна кислота 24917,49 мкг/г (21,98 %) та янтарна кислота 11515,72 мкг/г (10,16 %). Решта органічних кислот представлена в значно менших кількостях, сумарна частка яких становить у квітках – 11,35 %, у траві – 8,2%.Висновки. Вперше було проведено дослідження якісного складу та визначення частки кожної кислоти в загальній сумі ідентифікованих органічних кислот трави і квіток безсмертника приквіткового за допомогою методу ВЕРХ. Отримані дані в результаті цього дослідження свідчать про перспективність подальшого фітохімічного дослідження безсмертника приквіткового і розробки на його основі нових лікарських препаратів і дієтичних добавок.

Стаття присвячена скринінговому дослідженню гіпоглікемічної дії серед 43 нових похідних дикарбонових кислот - амідів малонової та щавлевої кислот. Дослідження проведено на нормоглікемічних кролях. Досліджувані сполуки вводили одноразово у дозі 1/20 ЛД50. Препаратом порівняння було обрано букарбан у дозі 50 мг/кг. Встановлено зв'язок «структура - гіпоглікемічна дія» для нових похідних амідів малонової та щавлевої кислот. Перспективною для подальших досліджень є сполука під лабораторним шифром № 21 у дозі 13,3 мг/кг, яка чинить потужну гіпоглікемічною дію на рівні препарату порівняння букарбану у дозі 50 мг/кг.

Актуальність. Фармацевтична промисловість потребує збільшення асортименту та кількості лікарської рослинної сировини для отримання ефективних лікарських препаратів. Лікарські засоби, виготовлені на основі лікарських рослин, чинять різнопланову і багатофакторну фармакологічну дію. Розширення асортименту лікарських рослин, перш за все, можливо, за рахунок вивчення лікарських рослин, які широко використовуються в народній медицині, і рослин, системно близьких до офіцинальних рослин. Фенолокарбонові кислоти чинять виражену фармакологічну дію при застосуванні в різних напрямках медицини і мають значення як самостійнібіологічно активні речовини для лікарських засобів. У зв’язку з цим особливий інтерес становить пошук рослин, які в своєму складі мають великий вміст фенолокарбонових кислот та є перспективною сировинною базою.Метою дослідження є вивчення фенолокарбонових кислот у сировині безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum) за допомогою ТШХ і ВЕРХ.Матеріали та методи. Для дослідження використовували подрібнену сировину безсмертника приквіткового. Проводили аналіз окремо в квітках і в траві рослини. Для ідентифікації фенолокарбонових кислот у досліджуваних об’єктах використовували 50% водно-спиртові витяжки, які піддавали хроматографічному аналізу із застосуванням тонкошарової хроматографії (ТШХ). Для проведення ВЕРХ аналізу хроматографію проводили на рідинномухроматографі Agilent Technologies 1200. При цьому в якості рухомої фази використовували метанол і 0,1 % розчин мурашиної кислоти у воді.Результати та їх обговорення. В результаті аналізу в досліджуваній сировині визначено 8 фенолокарбонових кислот: галову, гідроксифенілоцтову, кофейну, кумарову, ферулову, синапову, цинамову, хінну. У великій кількості в квітках знаходиться хінна кислота (33,11 %), синапова кислота (29,91 %) і кумарова кислота (20,55 %), а в траві серед фенолокарбонових кислот основною є хінна кислота (85,23 %). Решта фенолокарбонових кислот міститься в значно менших кількостях.Висновки. Вперше було проведено дослідження якісного складу і вмісту фенолокарбонових кислот трави і квіток безсмертника приквіткового за допомогою методів ТШХ та ВЕРХ. Отримані дані в результаті цього дослідження свідчать про перспективність подальшого фітохімічного дослідження безсмертника приквіткового і розробку на його основі нових лікарських препаратів і дієтичних добавок.

Topicality. While making a research of biologically active substances genus Medicago L. Alfalfa we noticed changing – Medicago varia Mart. (Vavilovka 2) which is a hybrid type, composition of organic acids which are not examined.Aim. To study the chemical composition of organic acids aerial parts of alfalfa variable (Vavilovka 2).Materials and methods. Study of organic acids was performed by chromatography-mass spectroscopy after esterification. Acid methyl esters analysis was carried out by using chromatography-mass spectrometer 5973№ / DS Agilent Technologies (USA).Results and discussion. In alfalfa grass variable was detected 26 organic acids and their established quantitative 11318.7 mg / kg, including fat-1072.9 mg / kg. The dominant compounds are malonic (42.80%), lemon (26.83%), apple (12.56%), palmitic (37.83%), linoleic (23.61%) and linoleic acid (15.81%).Conclusions. Grass alfalfa variable is a promising material for further study.

Актуальність. Серед ягідних культур все більшу популярність набуває лохина звичайна (Vaccinium uliginosum L.) з родини вересові (Ericaceae). Вона культивується в Україні як плодова, лікарська і декоративна рослина. Ранішеми вивчали прості феноли, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди і дубильні речовини листя цієї рослини.Метою нашого дослідження було вивчення якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот надземних органів лохини звичайної.Матеріали та методи. Листя, стебла та плоди лохини звичайної заготовляли у 2016 році в садовому центрі «Садко» Київської області. Визначення карбонових кислот у сировині проводили на хроматографі Agilent Technologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N.Результати та їх обговорення. Хромато-мас-спектрометричним методом у досліджуваній сировині лохини звичайної визначено вміст 37 карбонових кислот, із яких 17 жирних (13 насичених і 4 ненасичених), 9 ароматичних, 2 гідроксикислоти, 8 двоосновних кислот і 1 кетокислота. Переважають в усіх об’єктах дослідження з жирних кислот – пальмітинова, з гідроксикислот – лимонна, з ароматичних – бензойна і ванілінова, з двоосновних – малонова і щавлева кислоти. п-Гідроксицинамова кислота була ідентифікована лише в стеблах лохини, додекадикарбонова – у листі, октадикарбонова – у плодах, ферулова кислота – у листі і плодах рослини.Висновки. Хромато-мас-спектрометричним методом у листі, стеблах і плодах лохини звичайної визначено вміст 37 карбонових кислот. Загальний вміст ідентифікованих карбонових кислот у листі лохини становить 5867,84 мг/кг, у стеблах – 7918,61 мг/кг, у плодах – 23833,4 мг/кг. Подальше фармакогностичне вивчення надземних органів лохини звичайної є перспективним для створення на їх основі нових лікарських засобів.

Методом газової хроматографії з мас детектором був вивчений якісний склад та вміст органічних кислот в листі сливи. При хроматографування використовували хроматографичну колонку - INNOWAX, діаметром 0,25 мм, завдовжки 30 м. Швидкість газу-носія (гелій): 1,2 мл / хв; температура нагрівача - 250 ° C. Температура термостата програмувалася від 50 до 250 ° С зі швидкістю 4 ° С / хв. Встановлено наявність і визначено кількісні зміст 29 органічних кислот. Всього сировина містила 3,00% органічних кислот, у тому числі (%) – 0,56 жирних; 1,66 ді- і три карбонових; 0,10 фенолкарбонових і 0,63 оксокислот (левулинової). Серед карбонових кислот, вміст лимонної, яблучної і щавлевої кислот було найбільшим - 5520,954; 4737,60 і 4591,85мг / кг, відповідно. Линоленова і пальмітинова кислоти переважали серед жирних кислот, (мг / кг) 3039,44 і 1545,76 відповідно. Серед фенольних кислот, в найбільшій кількості містилася бензойна кислота (226,08 мг / кг). З листя сливи був отриманий густий екстракт та вивчено його гостру токсичність за експрес-методом Пастушенко Т.В на мишах та щурах. Встановлено, що екстракт є безпечним засобом та за класифікацією Сидорова К.К. відноситься до VI класу токсичності.

Актуальність. Діабетична нефропатія має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН). На сьогоднішній день у медичній практиці відсутні ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії та ХХН.Мета роботи. Експериментальне вивчення специфічної дії препарату Глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обґрунтування доцільності застосування в терапії ХХН.Матеріали та методи. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин проводили дослідження сечі, визначали масовий коефіцієнт нирок, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), канальцеву реабсорбцію, вміст загального білка, глюкози, креатиніну та сечовини у крові.Результати та їх обговорення. Під впливом Глюкваміну станом на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення рівня протеїнурії, масового коефіцієнту нирок та збільшення відносного діурезу і показника ШКФ, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок. Також у тварин спостерігалось збільшення вмісту у крові загального білка та зменшення креатиніну і сечовини, що свідчить про покращення білкового та азотистого обмінів. При цьому за ступенем впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу.Висновки. За умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету І типу Глюквамін чинить виражену нефропротекторну і гіпоазотемічну дію та є перспективним засобом лікування ХХН.

Актуальність. Сучасні лікарські засоби, які використовують для лікування захворювань серцево-судинної системи, здебільшого мають низку побічних ефектів. У зв’язку з цим для науковців стає актуальною проблема розробки й дослідження безпечних та ефективних лікарських препаратів для застосування в кардіології. Для лікування серцево-судинних захворювань усе частіше використовують фармакологічні препарати метаболічної і цитопротекторної дії рослинного походження, однак їх асортимент є досить обмеженим. Останні відомості про використання лікарських рослинних засобів на основі перспективних видів лікарської рослинної сировини вітчизняної флори, зокрема пастернаку посівного трави, зумовлюють актуальність створення на її основі й нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження.Мета. Метою нашої роботи є дослідження амінокислот та фенольних сполук у густому екстракті трави пастернаку посівного, а також вивчення його кардіопротекторної активності.Матеріали та методи. Як об’єкт дослідження було обрано пастернаку посівного трави екстракт густий (ППТЕГ). Дослідження амінокислотного складу ППТЕГ проводили методом іонообмінної рідинної хроматографії на автоматичному аналізаторі Т 339. Фенольні сполуки вивчали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Ідентифікацію компонентів проводили за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовинам-стандартам, кількісний вміст визначали, розраховуючи площу піків на хроматограмі. Вивчення ефективності застосування рослинної субстанції ППТЕГ для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну проводили на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ. Експеримент здійснювали на 25 нелінійних білих щурах-самцях масою 180-220 г. Як препарат порівняння було використано лікарський засіб «Трикардин» ТОВ «Тернофарм», Україна.Результати та їх обговорення. У результаті дослідження амінокислотного складу густого екстракту трави пастернаку ідентифіковано 18 амінокислот, загальний вміст яких склав майже 10 %. Методом ВЕРХ у екстракті ідентифіковано рутин та хлорогенову кислоту в кількості 3,37 мг/100 г та 0,41 мг/100 г відповідно. Результати вивчення впливу густого екстракту трави пастернаку на інтегральні показники стану білих щурів на моделі гострого адреналінового міокардиту свідчать про те, що під час лікування тварин ППТЕГ у дозах 100 мг/кг та 200 мг/кг масовий коефіцієнт серця збільшився в 1,25 та 1,2 раза порівняно з групою інтактних тварин, що свідчить про зменшення проявів ексудації порівняно з тваринами контрольної патології.Висновки. Досліджено амінокислоти та фенольні сполуки у ППТЕГ. У результаті виявлено наявність 18 амінокислот, вміст яких у екстракті склав майже 10 %. Екстракт містив 3,37 мг/100 г рутину та 0,41 мг/100 г хлорогенової кислоти. Проведене дослідження засвідчило кардіопротекторні властивості ППТЕГ, що підтверджує актуальність проведення подальших комплексних фізико-хімічних, фармако-технологічних та доклінічних фармакологічних досліджень цього лікарського рослинного засобу й підкреслює перспективи його вивчення, впровадження у виробництво й застосування в клініці серцево-судинних захворювань.

Topicality. Despite the rather large arsenal of antidiabetic drugs, the main goal of DM pharmacotherapy, aimed at reducing hyperglycemia and progress of diabetic vascular complications, still remains far from practical implementation. In this regard, the expansion of antidiabetic drugs spectrum due to natural biologically active substances is actual and promising.Aim. To study the antidiabetic action of phlomis pungens extract.Materials and methods. Trials were performed on 33 rats. Experimental diabetes was caused by a single intravenous alloxan injection at a dose of 70 mg/kg to females weighing 200-250 g. The extract of the Phlomis Pungens (PP) was injected once a day intragastrically at doses of 25 and 50 mg/kg daily for three weeks prior to modeling of experimental diabetes, and for 30 days of the experiment. Control animals received water in a similar regime. Metformin was used as a reference preparation in a dose of 100 mg/kg. Intraperitoneal glucose tolerance test was performed as follows: after night fasting (16-18 hours) rats intraperitoneally injected glucose solution at a dose of 3 g/kg in the morning.Results and discussion. Experimental diabetes was caused by a single intravenous alloxan injection at a dose of 70 mg/kg to females weighing 200-250 g. Basal glycemia was determined in dynamics: baseline level and after alloxan injection - at the 3rd (period of acute development of hyperglycemia), 1, 2 and 4 weeks of the trial. As a result of the trial it was established that the extract of the Phlomis Pungens (PPE) demonstrates a hypoglycemic effect in a dose of25 m 50 mg/kg for 4 weeks of the trial. The most pronounced hypoglycemic effect of PPE demonstrated by the end of the trial, i.e. at 4 weeks and significantly reduced the blood glucose level in comparison with the control pathology (CP) by 40 %. According to hypoglycemic activity, the extract of Phlomis Pungens in 2 doses of 25 and 50 mg/kg demonstrated almost the same effect and did not differ significantly between each other.Conclusions. The Phlomis Pungens Extract demonstrated a pronounced hypoglycemic effect against the background of exudate alloxan diabetes of moderate severity. Against the backdrop of a glucose load, the Phlomis Pungens extract reduces the level of basal glycemia by decreasing insulin resistance and exceeds the activity of metformin at a dose of 50 mg/kg.

Topicality. An intensive approach to therapy is currently the basis of treating diabetes concept. This approach provides achievement of target parameters in patients’ carbohydrate metabolism both with newly diagnosed diabetes and with diabetes of various degrees of severity.Aim. To study the effect of the thick bean extract (TBE), metformin and glibenclamide on the dynamics of the animals’ body weight, the glucose level in the blood and urine, HbA1c blood levels in rabbits with dithizonic diabetes.Materials and methods. Absolute insulin deficiency of direct β-cytotoxic genesis was induced by intravenous injection of dithizone (35 mg/kg of the body weight) to male rabbits weighing 2.5-3.0 kg previously starved for 16-18 hours.Results and discussion. A long-term administration of TBE, metformin and glibenclamide did not affect the secretory capacity of the pancreatic β-cells, but improved the metabolic processes in erythrocytes by reducing the level of HbA1c in the blood of animals with dithizonic diabetes. TBE reduced the glucose level in the urine of animals with dithizonic diabetes, exceeded the action of metformin and had practically the same action as glibenclamide.Conclusions. TBE is a promising hypoglycemic agent in the complex therapy of acute insulin deficiency, as well as treatment of type 2 diabetes.

З метою проведення подальшої експериментальної роботи з розробки складу і технології лікувально-косметичного засобу у вигляді крему протизапальної дії досліджена ефективність консервантів натрію бензоату, феноксіетанолу, Eyxil PE 9010, гермабену в мінімальних та максимальних концентраціях. У ході роботи експериментально доведено, що всі досліджені консерванти відповідають вимогам ДФУ. За результатами проведеного експерименту обгрунтовано вибір консерванта Euxyl PE 9010.

Актуальність. Враховуючи розповсюдженість патологій статевої сфери та зниження фертильності чоловіків, а також обмеженість лікарських засобів для профілактики та лікування вказаних розладів на фармацевтичному ринку України, актуальним є розширення їх номенклатури за рахунок створення нових екстемпоральних засобів на основі природної сировини та амінокислот.Мета дослідження. Ідентифікація фенольних сполук розробленого екстемпорального лікувально-профілактичного засобу у формі капсул андрогенної дії.Матеріали та методи. Вивчення фенольного складу розробленого лікувально-профілактичного засобу під умовною назвою «Апінін» проводили з використанням наведених у ДФУ методів фізико-хімічних досліджень, результати яких дозволяють об’єктивно оцінювати якість розроблених капсул.Результати та їх обговорення. У ході проведених досліджень ідентифікації фенольних сполук встановлено, що на хроматограмах дослідженого спиртового розчину капсул «Апінін» та спиртового розчину ФГПП проявляються ідентичні плями, що відповідають сполукам фенольної природи: фенолкарбоновим кислотам, оксикумаринам, а також є сліди флавонів та флавонолів. Встановлено, що введені до складу препарату допоміжні речовини не заважають вивільненню сполук фенольної природи зі складу препарату. Кількісне визначення фенольних сполук у препараті проводили методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ-області з використанням приладу СФ-46 з подальшою комп’ютерною обробкою результатів дослідження за допомогою програмного забезпечення «Спектр» для «Windows». Встановлено кількісний вміст суми фенольних сполук у препараті «Апінін», який складає в перерахунку на одну капсулу 0,028 ± 0,001 г.Висновок. Розроблені методики визначення якісного складу фенольних сполук ФГПП та їх кількісного вмісту у капсулах андрогенної дії екстемпорального виробництва. Для проведення ідентифікації АФІ використовували одномірну висхідну хроматографію на папері, для дослідження кількісного вмісту фенольних сполук у препараті було застосовано спектрофотометричний метод. Випробування були проведені за методиками ДФУ.

Topicality. Neuropeptide Y (NPY), which is significantly widespread in the human body, is responsible for various physiological processes, in particular it is involved in the regulation of the emotional behavior, memory and metabolism. The modified short fragment of NPY proposed – NP9 nonapeptide for intranasal administration – shows certain biological properties of the native peptide, in particular the anxiolytic and antiamnesic action. The effect of NP9 on affective disorders of depressive nature and physical endurance remains unknown. Aim. To study the antidepressant and actoprotective activity of NP9 in models of tail suspension, reserpine-induced depression, and forced weighted swimming. Materials and methods. The antidepressant properties of NP9 were studied in the immobilization tail suspension test in mice and on a model of reserpine-induced depression with registration of the body temperature, ptosis, and behavior in the Porsolt forced swimming tests and the open field test. The actoprotective properties of NP9 were studied in the swimming test with a load (10 % of the weight of the animal). Results and discussion. In the tail suspension test, NP9 significantly increased the latent time of the first immobilization compared to the indicators of intact animals (3.2 times) and the imipramine group (2.7 times). NP9 did not significantly affect the manifestations of reserpine-induced depression. These results indicate the weak antidepressant properties of NP9. Nonapeptide significantly increased the swimming time to exhaustion by 2.5 times, indicating actoprotective properties, according to which NP9 exceeded the reference drug Semax. Conclusions. In the tail suspension test, nonapeptide NP9 exhibits dose-dependent antidepressant properties after the first administration, but this effect is practically not manifested in the rigid reserpine-induced model of depression. NP9 increases the physical endurance of animals in the forced weighted swimming test and is superior to the reference drug Semax by its effectiveness.

The influence of glutathione on the prooxidant-antioxidant balance in rats’ kidneys and blood under the conditions of rhabdomyolytic model of acute kidney injury was studied in the experiment. It is observed that intraperitoneal administration of glutathioneіn dose 30 mg/kg normalizes the prooxidant-antioxidant balance, confirmed by the reduction of lipid and protein peroxidation intensity, normalization of catalase and glutathione peroxidase activity, SH-groups andceruloplasmin content.

Topicality. The investigation of toxicity class is an important step in pharmacological studies of potential drugs that is based on using biologically active substances of medicinal plants for establishing of their safety. Aim. To study the acute toxicity of a new herbal substance –the liquid extract of the herb of Summer Savory.Materials and methods. The extract was obtained by sequential extraction of the plant’s herb with 70 %, 50 % and 30 % ethanol, followed by pooling and concentrating the recovered extracts. The acute toxicity was studied with using 48 white rats of both sexes weighing 190-220 g. The extract at doses 500 mg/kg, 1500 mg/kg and 5000 mg/kg (in terms of its dry residue) was used in the experiment. After the administration of extract the animals were observed daily for 14 days.Results and discussion. After intragastric administration of liquid extract to rats of both sexes at a maximum dose of 5000 mg/kg the death or features of intoxication have not been recorded. Thus, the LD50 value of the investigated extract is outside the dose of 5000 mg/kg. It indicates a high degree of its safety and prospects for further pharmacological studies.Conclusions. The obtained results shows the absence of any toxic effect of the investigated extract at doses of 500-5000 mg/kg and allow to attribute it to at least to V class of toxicity – practically harmless substances.

Topicality. From the literature, it is known that the walnut composition includes tannins, derivatives of ellagic acid, catechins, derivatives of dicarboxylated acids, nucleic acids, amino acids that independently of one another have antioxidant, hypoglycemic, antiproliferative, antimicrobial, anti-inflammatory and many other useful effects in human body. However, no experimental data on the effect of unripe walnut fruit thick water-alcohol extract (ETWA) in the inflammatory process. Aim. To study acute toxicity and anti-inflammatory effect of ETWA. Materials and methods. Study ETWA acute toxicity (LD50) was carried out by the method of Prozorovsky V. K. and co-authors. Studies of ETWA anti-inflammatory effect were carried out on models of carrageenan, formalin and zymosan inflammation of rats’ paw. Results and discussion. In the experiment, ETWA acute toxicity of mice was studied and it was referred to the V toxicity class according to the classification by Sidorov K. K. Based on the results of ETWA anti-inflammatory effect, at a dose of 25 mg/kg, an anti-inflammatory effect was found which is probably based on cell membranes stabilization, inhibition of TNF-α and IL-6 production, inhibition of Pin1 activity, decrease in NO level, and partial suppression of COX and the decrease in enzyme 5-lipoxygenase activity. Conclusions. The received data of the researches allow to consider ETWA in a dose of 25 mg/kg, as a safe anti-inflammatory agent.

У даному дослідженні визначено показники гострої токсичності нового лікарського препарату – таблеток «Долосан Форте®» (у складі яких зирілон – 2,4-дихлорбензойної кислоти калієва сіль, пітофенону гідрохлорид, фенпіверинію бромід), розроблених ПАТ «Червона Зірка». Показано, що LD50 цього препарату при внутрішньошлунковому введенні дорівнює 3231±2775 мг/кг у щурів самців, 13216±3379 мг/кг у щурів самок, 14393±1669 мг/кг у мишей самців, 11963±2023 мг/кг у мишей самок, що відповідає V класу практично нетоксичних речовин (5000 мг кг<LD50<15000 мг/кг). Загибель щурів та мишей, які одержували досліджувані таблетки, ймовірно, спричинена нейротоксичністю препарату із швидким розвитком судом. Загальний стан тварин, що вижили, був у межах норми впродовж 14 днів. Макроскопічне обстеження показало відсутність морфологічних ознак токсичної дії таблеток «Долосан Форте®» на вісцеральні системи щурів та мишей, що вижили (за винятком збільшення коефіцієнтів маси внутрішніх органів у групах тварин, у яких реєстрували значний рівень летальності). При мікроскопічному дослідженні не виявлено патологічних змін внутрішніх органів щурів після одноразового внутрішньошлункового введення таблеток «Долосан Форте®» у дозі 6000 мг/кг. Міжвидових або міжстатевих відмінностей у виявленні токсичних ефектів таблеток «Долосан Форте®» не спостерігали. Отримані результати у поєднанні із даними літератури щодо LD50 компонентів «Долосану Форте®» свідчать, що поєднане застосування зирілону (2,4-дихлорбензойної кислоти калієвої солі), пітофенону гідрохлориду, фенпіверинію броміду не призводить до зростання гострої токсичності.

Актуальність. Наведені дані аналітичного огляду токсикологічних наслідків застосування прохлороперазину. Прохлороперазин є досить часто вживаним лікарським препаратом з нейролептичною та антиеметичною активністю, який виробляється як генеричний засіб у багатьох країнах світу у вигляді таблеток, супозиторіїв та ін’єкційних форм.Мета роботи. Проведення аналітичного огляду побічних дій та гострих отруєнь прохлороперазином при контрольованому та неконтрольованому застосуванні.Результати та їх обговорення. Відповідно до даних інформаційних джерел у період з 2010 по 2016 рр. у світі зареєстровано 258 випадків гострого отруєння прохлороперазином. Серед головних причин отруєнь визначені побічні дії препарату під час лікування у терапевтичних дозах. Прохлороперазин несумісний з препаратами,що пригнічують ЦНС, підвищує ризик неонатальних ускладнень при вживанні вагітними. До 10 % від загальної кількості гострих отруєнь прохлороперазином – це летальні випадки через передозування з суїцидальною метою. Визначені лікарські препарати, що застосовувались одночасно з прохлороперазином при суїцидах: клоназепам, лоразепам, апразолам, ібупрофен, напроксен, діазепам, сероквель, депакот тощо.Висновки. Показано, що за умов наявності в установах проведення судово-медичної експертизи методів хімікотоксикологічного аналізу на прохлороперазин кількість зареєстрованих випадків отруєнь препаратом, зокрема в Україні, може бути значно більшою.

Актуальність. Зростання вживання нейролептиків та антидепресантів у багатьох країнах світу призводить до збільшення кількості гострих отруєнь з летальними наслідками. Серед них значна частина припадає на комбіновані отруєння, у тому числі в поєднанні з іншими лікарськими засобами, що значно ускладнює проведення хіміко-токсикологічного аналізу.Мета роботи. Проведення аналітичного огляду побічних дій та летальних наслідків гострих отруєнь нейролептиками та антидепресантами, у тому числі при комбінації з іншими препаратами.Матеріали та методи. Аналіз сайтів ehealthme.com і patientsville.com та наукових баз джерел літератури у мережі Інтернет, таких як: Academia.edu, PubMed, ResearchGate, Scopus тощо.Результати та їх обговорення. За результатами аналізу джерел встановлено, що у період з 2013 по 2018 рр. у світі зареєстровано 5094 випадків побічних дій та 56 летальних отруєнь при застосуванні найбільш вживаних нейролептиків похідних фенотіазинового ряду, а також 6013 випадків побічних дій та 675 летальних отруєнь при застосуванні трициклічних антидепресантів. Визначені їх основні побічні ефекти та причини смертельних випадків. Підвищує ризик отруєнь нейролептиками та антидепресантами їх комбіноване застосування та одночасний прийом лікарських засобів інших фармакологічних груп, що у значній мірі ускладнює проведення хіміко-токсикологічних досліджень для встановлення причини отруєння.Висновки. Проведені дослідження визначили фактори підвищення токсикологічної ситуації, що склалася останнім часом при застосуванні нейролептиків та антидепресантів, та обґрунтували розробку методів хіміко-токсикологічного аналізу засобів, які спричинили смертельне отруєння.

Актуальність. На етапі первинного токсико-фармакологічного скринінгу визначення класу токсичності досліджуваних фітосубстанцій, які мають різний якісний та кількісний склад, він є першим етапом доклінічних досліджень, метою якого є отримання результатів щодо небезпечності досліджуваної речовини для здоров’я в умовах короткотривалої дії.Мета роботи – визначення гострої токсичності модифікованих галенових та новогаленових фітосубстанцій з листя брусниці звичайної.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали 13 модифікованих фітосубстанцій, отриманих з листя брусниці звичайної. Визначення гострої токсичності проводилось згідно з методичними рекомендаціями «Доклінічні дослідження лікарських засобів» за редакцією Стефанова О. В. на безпородних мишах масою 20-26 г та безпородних щурах масою 150-200 г із дотриманням основних положень Конвенції Ради Європи про охорону хребетних тварин, які використовуються в експериментах та в інших наукових цілях.Результати та їх обговорення. За 14 днів спостережень за поведінкою, масою тіла, зовнішнім виглядом дослідних тварин, які отримували фітосубстанції в максимальних дозах IV, V та VІ класів токсичності – 5000, 15000 та 20000 мг/кг відповідно, загибелі тварин у групах не відбулось, тому можна зробити висновок, що дані фітосубстанції з листя брусниці звичайної є нетоксичними в обраних дозах. Крім того, можна зробити ще один висновок, що згідно з класифікацією речовин за токсичністю Сидорова К. К. дані фітосубстанції з листя брусниці можна віднести до VI класу токсичності (малотоксичні сполуки). Отже, результати дослідження дають можливість зробити висновок, що встановлення середньолетальної дози обраних фітосубстанцій є неможливим та знаходиться за межами 15000 мг/кг, т. я. внутрішньошлункове введення в максимальній дозі VI класу токсичності 20000 мг/кг не призвело до смерті або виникнення патологічних змін функціонального стану організму тварин обох видів. За загальноприйнятою токсикологічною класифікацією речовин дані фіто екстракти належать до VІ класу токсичності – відносно нешкідливі речовини.Висновки. Вивчили гостру токсичність модифікованих галенових та новогаленових фітоекстрактів з листя брусниці звичайної при одноразовому внутрішньошлунковому введенні. Виявили, що LD50 фітоекстрактів з листя брусниці звичайної знаходиться за межами 15000 мг/кг та згідно з загальноприйнятою токсикологічною класифікацією речовин настойка належить до VІ класу токсичності (відносно нешкідливі речовини). Результати будуть використані для подальшого вивчення модифікованих фітосубстанцій з листя брусниці звичайної.

Topicality. The emergence and spread of multidrug-resistant pathogens leads to a decrease in efficacy of antibiotic therapy, causes the duration of patient’s hospital stay and increases treatment costs. The screening of potential antimicrobial agents among the new classes of chemical compounds is one of the promising methods to overcome the problem of resistance. Aim. To synthesize and to make screening studies of antimicrobial activity of quaternary salts of adamantane derivatives (3a-3l) with the aim to find of new prospective compound with good activity. Materials and methods. The synthesis and investigation of physicochemical properties of new adamantane-based dialkylaminopropanol quaternary salts were carried out. The evaluation of antimicrobial action against S. aureus, E. coli and C. albicans strains were performed. Results and discussion. The results showed that the inhibitory activities of quaternary salts with 1-adamantylethyl radical in their alkoxy group were significantly higher than those of the compounds with 1-adamantyl and 1-adamantyloxyethyl radicals in their alkoxy group. Conclusions. 3c was the most active compound tested against all strains, with MIC between 1.56 and 3.12 μg/mL, and its antimicrobial activity was similar to that of myramistin. Key words: adamantane derivatives; dialkylaminopropanol; synthesis; antibacterial activity; antifungal action

Topicality. Recently, more attention has been paid to the role of the peripheral aromatase reaction enhancement in pathogenesis of obesity and metabolic syndrome. About 39 % of men and 40 % of women over 18 around the world are overweight (BMI > 25) and in almost all cases they have an imbalance of sex hormones, which is caused by increased aromatase activity of adipose tissue.Aim. To study the effect of aromatase inhibitors on the parameters of total body weight, protein content in adipose tissue and their correlation in hamsters with experimental metabolic syndrome.Materials and methods. Protein content in the visceral adipose tissue homogenate was detected by the Lowry method in the Hartree modification. Statistical processing of the results was carried out by variational statistics methods using nonparametric methods of analysis, the interrelations between the signs were determined by the Pearson linear correlation coefficient.Results and discussion. The most effective drug from the group of aromatase inhibitors which reduced hypertrophic growth of adipose tissue in all animals both sexes and ages was letrozole. Anastrozole and exemestane showed less efficacy, and had a better effect on young animals.Conclusions. The letrozole administration at a dose of 0.309 mg/kg resulted in a significant decrease in the average body weight by 24-35 % and a corresponding increase in protein content of visceral adipose tissue by 12-46 % with a high correlation coefficient.

Актуальність. За даними ВООЗ понад 4 % населення земної кулі страждають на різні захворювання суглобів та хребта. В Україні щорічно реєструється більше 34500 пацієнтів із первинними захворюваннями суглобів. Захворювання опорно-рухового апарату мають хронічний перебіг, що потребує довготривалого лікування та створює підвищені вимоги до ефективності та безпечності протизапальних засобів. Отже, вищевикладене обґрунтовує доцільність та актуальність пошуку нових високоефективних та безпечних вітчизняних препаратів.Метою роботи стало експериментальне вивчення фармакологічної активності комбінованого гелю для терапії запальних захворювань суглобів на моделі хронічного запалення – ад’ювантного артриту у щурів.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були модельні зразки комбінованого гелю з активними фармацевтичними інгредієнтами – верби білої кори та шавлії лікарської листя екстрактами сухими та метилсаліцилатом. Протизапальні властивості нового гелю досліджували на моделі ад’ювантного артриту у щурів самців (сенсибілізація в основу хвоста по ПАФ по 0,1 мл/тварину та введення на сьому добу розрізнювальної дози ПАФ по 0,1 мл/тварину під апоневроз правої задньої кінцівки субплантарно). Як препарат порівняння використовували гель Диклофенак натрію, 5 %. Досліджувані тест-зразки наносили на уражену поверхню лапи щоденно у дозі 0,2 мл/тварину. Показники: об’єм набряку лапи тварин (3, 7, 10, 14 та 21 доба досліду); вміст лейкоцитів та ФАН у крові та активність лужної та кислої фосфатаз і вміст ЦІК у сироватці крові (21 доба).Результати та їх обговорення. За результатами досліджень на тлі хронічного запалення комбінований гель виявляє ефективність, порівняну з гелем Диклофенак натрію, 5 %, поступаючись йому лише за антиексудативною дією. Проте позитивною рисою нового гелю на відміну від препарату порівняння є здатність до збереження клітинної ланки неспецифічного імунітету тварин, який суттєво порушується за умови даної патології.Висновки. Отримані експериментальні дані обґрунтовують перспективність подальших фармакологічних досліджень розробленого комбінованого гелю на основі активних інгредієнтів верби білої кори та шавлії лікарської листя екстрактів сухих та метилсаліцилату.

Актуальність. Широка розповсюдженість тютюнопаління є глобальною проблемою людства, на вирішення якої спрямовані зусилля багатьох учених і фахівців. В той же час відмітною особливістю сучасних харчових технологій є використання харчових добавок. Однією з найпоширеніших харчових добавок як в Україні, так і в Європі є глутамат натрію (Е621), який не завжди є безпечним для здоров’я людини.Мета роботи. Дослідити ступінь окиснювальної модифікації білків у сироватці крові щурів за умови «пасивного тютюнокуріння» на тлі тривалого введення глутамату натрію у статевому та віковому аспектах.Матеріли та методи. Дослідження проведено на 96 білих нелінійних статевозрілих і статевонезрілих щурах обох статей. Кожна група тварин ділилась на чотири підгрупи: І – контроль; ІІ – щури, яким моделювали «пасивне тютюнокуріння»; ІІІ – щури, яким вводили глутамат натрію; IV – щури, яким моделювали «пасивне тютюнокуріння» на тлі введення глутамату натрію.Результати та їх обговорення. У статевому аспекті інтенсивність змін окиснювальної модифікації білків у сироватці крові перевищувала показники статевозрілих самців за умови «пасивного тютюнокуріння» – на 25,3 % для ОМБ370 та на 31,5 % для ОМБ430; за умови «пасивного тютюнокуріння» на тлі натрію глутамату – на 55,0 та 60,0 % відповідно. При порівнянні показників окиснювальної модифікації білків у сироватці крові статевозрілих та статевонезрілих щурів-самців контрольних груп більш низькі значення зафіксовані у статевонезрілих тварин.Висновки. На підставі одержаних даних, можна стверджувати, що надмірне утворення продуктів вільнорадикального окиснення за умови дії тютюнового диму та натрію глутамату зумовлює виражене підвищення окиснювальної модифікації білків. У статевому аспекті показники окиснювальної модифікації білків за умови пасивного тютюнокуріння на тлі застосування натрію глутамату більш виражено підвищуються у самиць, а при віковому зіставленні змін ступеня окиснювальної модифікації білків встановлено його інтенсивніше підвищення у статевонезрілих щурів.

Актуальність. На теперішній час для фармакотерапії та профілактики захворювань печінки використовують різні групи лікарських препаратів: антиоксиданти, жовчогінні, вітамінні препарати, імуномодулятори, дезінтоксикаційні, індуктори ферментних систем, препарати, які покращують обмін речовин, тощо. Останнім часом продовжує зростати інтерес наукової та традиційної медицини до пошуку і створення нових лікарських засобів рослинного походження. Пошук нової рослинної сировини з метою створення на її основі лікарських засобів є актуальною проблемою сучасної фармації.Мета роботи. Дослідити вплив настойки з хости ланцетолистої на проникність клітинних мембран в умовах тетрахлорометанового ураження печінки.Матеріали та методи. Дослідження проведені на білих безпородних щурах-самцях з модельованим токсичним ураженням печінки тетрахлорометаном. Одна з груп тварин отримувала настойку з хости на 50 % етиловому спирті. Ефективність її впливу оцінювали в порівнянні з референс-препаратом силімарином. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом на 4-ту, 7-у та 14-у добу експерименту. Показники цитолізу мембран гепатоцитів оцінювали за активністю амінотрансфераз та лужної фосфатази, проникність еритроцитарних мембран оцінювали за величиною еритроцитарного індексу інтоксикації.Результати та їх обговорення. Показано, що після ураження щурів тетрахлорометаном у всі терміни дослідження у сироватці крові зростала активність амінотрансфераз та лужної фосфатази. Дані показники знижувалися у печінці після ураження. Застосування настойки з хости та силімарину призводить до нормалізації активності даних ензимів у сироватці крові та печінці щурів до кінця експерименту, причому їх вплив проявився практично на одному рівні. Позитивний вплив на проникність еритроцитарних мембран в уражених тварин, зменшуючи їх відсоток, спричинили настойка та силімарин. На 14 день після отруєння тетрахлорометаном еритроцитарний індекс інтоксикації під впливом обох коригуючих чинників виявився найнижчим.Висновки. Встановлено, що застосування настойки з листя хости ланцетолистої при гострому тетрахлорометановому гепатиті чинить виразну гепатозахисну дію, яка проявляється в зменшенні явищ цитолізу гепатоцитів та еритроцитів. Порівнюючи фармакологічну активність настойки з хости та препарату порівняння силімарину, можна зробити висновок, що настойка виявилась не менш ефективною. Це свідчить про перспективність подальшого вивчення фармакологічних властивостей настойки з листя хости ланцетолистої.

Topicality. The problem of the environment chemical pollution impact on the human body is one of the priority and not fully studied. Among the pollutants carbon tetrachloride malathion poses a significant reat – it is a factor of risk for many environmentally dependent diseases. There fore, it is important to study the characteristics and mechanisms of a mentioned xenobiotics combined action on the body .Aim. To investigate the activity of free radical processes and the markers of endogenous intoxication at the conditions of effect on the rats organism by tetrachloride on the background of malathion.Materials and methods. While carrying out an experiment white rats were intoxicated by carbon tetrachloride intoxication (4th, 7th days of the affection) in a period of thirty days malathion affection. Rats were taken out of the experiment by the thiopental anesthesia.Results and discussion. The experimental data proved the malathion and carbontetrachloride toxic effect, which increases the conditions of their combined using. Conclusions. It was established, that the maximum activation of free radical processes and deepening endogenous intoxication observed on the seventh day affection by carbontetrachloride in a period of thirty days malathion intoxication.