Eminak

Published by Scientific Research Center Lukomorie
Online ISSN: 1998-4634
Publications
Article
У статті йдеться про проведення збору підписів полонених вояків-українців з табору Раштат (Німеччина) для уповноваження О. Скорописа-Йолтуховського представляти їх права та інтереси перед російським Тимчасовим урядом. З метою роз’яснення цього у таборовій газеті «Розсвіт» був опублікований заклик до полонених внести своє ім’я та прізвище до спеціальних підписних листів, які прикладались до кожного примірника цього випуску часопису. З табору до робітничих команд виїхали українські активісти, завданням яких стало проведення агітаційної акції у середовищі таборян. Їх заходами уповноваження О. Скоропису-Йолтуховському підписали 8829 полонених, що засвідчило їх достатньо високий рівень національно-громадської освіченості.
 
Article
In the XIII – XV centuries medieval Europe has made progress in trade and transition to market economy, which resulted in the foundation of a number of Venetian and Genoese overseas colonies in the Eastern Mediterranean and the Black Sea area. The stability of Pax Mongolica had a positive effect on long-distance trade with the Central and Eastern Asia and India. In the XV century the goods from the Eastern Europe prevailed over those from the Central and Eastern Asia, especially the slaves. In exchange the Venetians and the Genoese imported cotton, woolen, and silk fabrics, raw cotton, rice, soap, glass, ceramics, jewelry and swords. The stabilization in the region and the rise of trade was a trend running through the first half of the fifteenth century. The 1430s were the time of the greatest prosperity of the Venetian trade in the Northern Black Sea during the whole fifteenth century.
 
Article
У статті зібрано та проаналізовано, відому з різних джерел і літератури, інформацію про Федора Михайловича Криницького, генерального писаря (1668), гадяцького полковника (1672-1678). Також опубліковано раніше невідомий архівний документ із фондів відділу рукопису Наукової бібліотеки ПАН у Кракові. Це реєстр розподілу спадку загиблого полковника гадяцького Ф. Криницького, що є частиною втраченого тестаменту.
 
Article
У статті проаналізовано погляди вітчизняних істориків на політичну історію Гетьманщини періоду 1709-1764 рр. Висвітлено їхні світоглядні концепти щодо ставлення політичної еліти Гетьманщини до політики Петра І на теренах Лівобережної України, створення та функціонування Малоросійської колегії, особливостей формування вищої козацької верстви через призму сімейно-родинних зв’язків, лібералізаційних процесів, що відбувалися на теренах Російської імперії після смерті Петра І та відновлення гетьманства у 1727 р., а також «останньої сторінки» існування Гетьманщини.
 
Article
В статье рассматриваются вопросы принципов формирования и кадрового состава корпуса канцелярских служащих главных судов Правобережной Украины в конце XVIII – первой трети XIX вв. Эффективность работы апеляционно-ревизионных губернских главных судов зависела, в том числе, и от кадрового состава: образованности, имущественного положения, желания работать, возможностей карьерного роста канцеляристов. Исключительно польским шляхтичам (в других регионах империи канцеляристами могли быть представители иных сословий) предоставлялась возможность проходить службу канцеляристами. Приезжих чиновников, которые организовывали работу на начальном этапе российского правления, фактически вытесняли из учреждений. Как правило, канцеляристы происходили из неимущего дворянства, вынужденные жить за сравнительно невысокое жалованье.
 
Article
В работе впервые публикуются результаты раскопок скифских курганов 18 и 19 группы «Водовод», изученных в 2019 г. у с. Глиное Слободзейского района на левобережье Нижнего Днестра. Научные данные, полученные при исследовании этих курганов, позволяют обратить особое внимание на некоторые элементы погребального обряда – сооружение насыпей только над детскими погребениями, устройство ритуальных ям, вторичное использование амфоры, погребения собак на зелёной подмазке, размещение отчленённой головы собаки на перекрытии ямы. На основании хиосской амфоры курган 18 датируется первой половиной V в. до н.э. Это старшая из скифских насыпей могильника. Курган 19, очевидно, был сооружён в IV в. до н.э.
 
Article
У статті зазначено, що у нагороду за лояльність місцевої еліти, Олександр І запровадив межову судову систему за польською судовою традицією. Після заснування повітових межових судів у 1818 р. було створено Подільський губернський апеляційний нормальний [межовий] суд на чолі з досвідченими головами. Суддями були переважно молоді недосвідчені заможні дворяни, які обиралися на три роки, що мало наслідком плинність кадрів. Держава вводила до суддівського корпусу своїх представників – колишніх чиновників. Службовцями суду були молоді освічені бідні дворяни, до частини яких запроваджувалися кваліфікаційні вимоги. З 1825 р. покращилося фінансування судової інстанції.
 
Article
У статті порушується проблема вивчення вікових особливостей наречених, які повторно утворили сімейні союзи. Використовуючи матеріали шлюбних обшуків 1836-1860 рр. з Лівобережної України, вперше проведено історико-демографічний аналіз вікових показників повторно вінчаних осіб обох статей у п’ятирічних вікових групах. Виявлено чисельну перевагу чоловіків-повторношлюбників на відміну від жінок. Наймолодшими овдовілими нареченими були 20-річні. Найстаршими виявлено 53-річну вдову та вдівця 67 років. Високу шлюбну активність овдовілі жінки продемонстрували у віці 20-34 років. У вікових групах 35-39 років та 45-69 років у статевовіковому співвідношенні кількісно переважали чоловіки-наречені. Удови користувалися шлюбним попитом тільки перебуваючи у фертильному віці. Натомість, удівці були затребувані на шлюбному ринку навіть у літніх роках.
 
Article
У статті показано процес формування комплексу джерел з історії українського національно-культурного руху Галичини впродовж 1848-1914 рр. на прикладі зарубіжних архівних і бібліотечних установ. Акцентовано увагу на суспільно-політичних особливостях цього періоду, специфіці роботи державних установ Австро-Угорської монархії, до якої належали українські етнічні території впродовж означеного часового проміжку, діяльності впливових громадських організацій і провідних громадсько-культурних діячів. Охарактеризовано документи і матеріали офіційного характеру та джерела особового походження з історії національно-культурного руху українців Галичини 1848-1914 рр., публіцистичні праці переважно польських і російських політиків, що зберігаються в архівних і бібліотечних установах на території Австрії, Росії та Польщі.
 
Article
У публікації, на основі контент-аналізу публіцистики профільних засобів масової інформації, присвяченої земській реформі 1864 р., яка вперше запроваджується до наукового обігу, з’ясовується ставлення земської преси Чернігівської губернії відносно ролі та значення земських інститутів регіону. Автор приходить до висновку, що факт створення земських інституцій у Російській імперії, їх поступ і розвиток, був оцінений виданнями як акт прогресу в історії російського самодержавства. Зважаючи на усі позитиви та недоліки земської реформи 1864 р., публіцисти Чернігівської губернії схилялись до думки про те, що потрібно виправляти існуючі помилки у законодавстві та розробляти нове, в якому будуть враховані нові виклики, що постали перед суспільством і державою, адже саме в українських губерніях, де залишились традиції Магдебурзького права, успіх земського самоврядування став очевидним для усіх.
 
Article
У статті охарактеризовано інформаційний потенціал звітів обер-прокурора Синоду за 1884-1916 рр., вказано можливості використання його матеріалів для дослідження історії Київської єпархії. Введено до наукового обігу нові дані про становище Православної церкви у місті Києві кінця ХІХ – початку ХХ ст. Дано коротку характеристику діяльності обер-прокурора Святійшого синоду Костянтина Петровича Побєдоносцева.
 
Article
Статтю присвячено аналізу діяльності Одеського училища для дітей з вадами зору (під патронатом Одеського відділення Опікунства імператриці Марії Олександрівни про сліпих) у сфері організації навчального процесу та вироблення трудових навичок у вихованців. Окремо розглядаються шляхи вирішення питань забезпечення училища фахівцями по роботі з незрячими та формування контингенту вихованців.
 
Article
У статті розглянуто жіночу пресу з останньої чверті ХІХ ст. до початку Другої світової війни. Досліджено як вона репрезентувала свої товариства, а також розкрито динаміку розвитку жіночої періодики, зокрема, як вона змінювала висвітлення організаційної діяльності об’єднань: принципи та методи праці у філіях, кружках. Доведено взаємозв’язок між організаційним станом товариств та їх пресовою діяльністю. Завдяки часописам товариства оперативно ознайомлювали своїх членкинь і громадськість у різних куточках краю про працю та пропагували свої ідеї.
 
Article
У статті охарактеризовано внесок вітчизняного агромеліоратора, член-кореспондента АН УРСР, професора Миколи Олександровича Тюленєва (1889-1969 рр.) у розвиток болотних дослідних станцій країни, зокрема, Мінської болотної дослідної станції, Казаровицької науково-дослідної меліораційної станції, Рудня-Радовельської болотно-меліоративної дослідної станції, Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту Українського НДІ с.-г. меліорації. Учений пройшов шлях від простого спеціаліста-агрохіміка до директора Рудня-Радовельської болотної дослідної станції та керівника й організатора наукових досліджень Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту. М.О. Тюленєв є автором більше 200 наукових робіт з агромеліоративної дослідної справи. Ученого по праву називають визнаним класиком меліоративно-дослідної справи країни радянського періоду.
 
Article
В статье рассматриваются заметки на страницах немецкого журнала Archäologischer Anzeiger, посвященные раскопкам Ольвии, с 1891 по 1913 гг. Описывается их содержание, указывается, что часть опубликованной там информации не имеет аналогов в отечественных изданиях. В 1891 г. была напечатана статья о приобретении находок из Ольвии Боннским университетом (г. Лёшке). В 1897 г. вышла заметка, посвященная археологическим коллекциям Северного Причерноморья (Г. Драгендорф). В 1899, 1901-1903 гг. информацию об археологических находках публикует Г.Е. Кизерицкий. Но наиболее подробные сведения о раскопках Ольвии были опубликованы Б.В. Фармаковским, который предоставил информацию об археологических исследованиях за 1903-1913 гг.
 
Article
У статті аналізується участь селянства Уманського повіту у революційних подіях 1905-1907 рр. Наведено яскраві приклади селянських заворушень на Уманщині, а саме – аграрні страйки сезонних сільськогосподарських робітників, основною вимогою яких було підвищення плати за щоденні роботи; напади на маєтки та їх підпали, що ставали звичним, масовим явищем; захоплення поміщицьких земель і лісу, з вимогами розділення цих земель між селянами; супротив владі. З’ясовано, що значну роль у протестних настроях селянства Уманського повіту відігравали прокламації, про що свідчать матеріали розслідувань.
 
Article
By the beginning of 1905, a crisis was impending in all spheres of Russian society. Agrarian problems caused by objective and subjective factors prompted the peasantry to declare their principled positions on solving agrarian problems. The period of 1905-1907 is a vivid example of the struggle of the driving independent force of the revolution, the peasantry, for carrying out an agrarian revolution. Goal: To study the social and political activity of the Russian peasantry in 1905-1907. During 1905-1907, Russia was unsettled by a tide of the social and political activity of the peasantry. The protests, which began in Poltava and Kharkiv Provinces, spread throughout the state and in a short time became uncontrollable by the authorities. Scholars give different figures for the total number of peasant unrests, but despite these differences, it is not difficult to determine that during 1905-1907 peasant unrests covered up to 50% of all European Russia in different periods of peasants’ revolutionary activity. Manifestations of the social and political activity of the peasantry can be observed in early 1905 in the spontaneous seizure of landowners’ estates, later the peasants started to pillage, plunder, damage agricultural implements, go on strikes, and cut down forests without permission. The manifestations of early 1905 did not become a novelty for Russian society, but 1905 – 1907 were a test for the power structures of the state. After all, the peasantry, although they still ‘believed in the tsar’, reacted to the unsystematic actions of the power in solving agrarian problems by radical actions and the large-scale protests.
 
Article
У статті розглянута історія Ізмаїльської старообрядницької єпархії в 1906-1919 рр. В цей період вона припинила існувати як самостійна єпархія, опинилася під тимчасовим управлінням різних єпископів – спочатку Іоанна Московського, потім колишніх неокружників Петра Бессарабського та Кирила Одеського і Балтського. Це викликало занепокоєння місцевих старообрядців, які майже щорічно подавали прохання Освяченому Собору старообрядницьких єпископів поставити їм власного єпископа, навіть пропонували кандидатури – Арсенія Уральського, Інокентія Нижегородського, Олексія Богатенкова, Михайла Семенова тощо, але безрезультатно. Відродження самостійної Ізмаїльської єпархії сталося лише після переходу Бессарабії до Румунії.
 
Article
У статті залучено до наукового обігу листи етнографа, краєзнавця Хрисанфа Петровича Ящуржинського до Петра Петровича Курінного. Висвітлено та прокоментовано різні аспекти біографії Хр. Ящуржинського, зокрема його участь у пам’яткоохоронній і музейній справі на Уманщині. За допомогою листів і протоколів вдалося відтворити малодосліджені аспекти біографії Хр. Ящуржинського, його участь у здійснення етнографічного вивчення Уманщини. Особливу увагу звернено на діяльність очолюваного Хр. Ящуржинським Уманського відділення Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва.
 
Article
У статті йдеться про специфіку функціонування громади полонених українців у таборі Вецляр (Німеччина), вересень 1915 – грудень 1916 рр., для висвітлення чого авторами було використано значний масив документів, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, а також у Центральному історичному архіві України, м. Львів. Початки організованого українського життя у таборі були позначені великими труднощами через протидію чорносотенців, але завдяки наполегливим зусиллям членів Просвітнього відділу СВУ та активу полонених у Вецлярі було створено кілька гуртків та інституцій (народний театр, хор, оркестр, народну школу, кооператив та ін.). Завдяки інтенсивній культурно-освітній роботі кількість їх членів суттєво збільшилась, після чого стало можливим утворити в таборі громаду полонених українців на чолі з власними представницьким і виконавчим органами.
 
Article
The experience of the events of the Ukrainian Revolution of 1917-1921 is especially relevant for modern Ukraine. Modern geopolitical transformations, radical changes in the domestic political life of Ukraine, ambitious plans of the government are a chance for our state to restore its full-fledged subjectivity in the international arena, in the domestic life of the country. An effective mechanism of external and internal subjectivization of Ukraine, given the longevity of agricultural culture (in a broad sense), can be agrarian policy, its effective implementation. This implies not only a clear understanding on the part of the state of the essence of agrarian policy, its purpose, stages and mechanisms of implementation. The author of the article aims to propose, taking into account the agrarian transformations of the Ukrainian revolution, a possible model of the latest agrarian transformations. Under modern conditions, the most discussed issue is the feasibility/inexpediency of opening a land market in Ukraine. The heated debate on this is primarily about the socio-economic and socio-political consequences. Last but not least, the debaters in the discussions focus on only one segment of this multifaceted phenomenon – foreign land tenure/land use/land management. That is, they are only interested in the institution of private land ownership for foreigners on the whole set of issues. The main risks of opening the land market: external and internal. External: desubjectification of Ukraine, increasing dependence on foreign capital, especially credit one, loss of status of the granary of Europe, reduction of foreign exchange earnings to the budget, desoilization (dechernozemization). Internal: legalization of the agrarian oligarchy, desubjectification of power, degradation of civil society, increasing shadowing of the economy in general, agro-industrial complex in particular, the absence of the middle class – the social basis of the state, the extinction of the countryside, its disappearance as a socio-economic, socio-political, spiritual-cultural component of the Ukrainian political nation, strengthening the demographic challenges, etc.
 
Article
У даній статті простежено фopмyвання світогляду й особистості Л. Цeгельcькoго, показано громадсько-політичну діяльність відомого політика, юриста, дипломата Лонгина Цегельського на тлі суспільних процесів у Західній Україні, Наддніпрянщині. Cистемно переосмислено напрацювання українських і зарубіжних істориків, з’ясовано стан і ступінь наукової розробки зазначеної проблематики. Охарактеризовано його місце у національному русі галичан на початку XX ст., висвітлено державотворчу діяльність в Українській Національній Раді та уряді ЗУНР, а також у складі уряду Директорії УНР. З’ясовано роль Л. Цегельського у партійно-політичному житті, реалізації ідеї соборності українських земель.
 
Article
У статті відтворено деякі аспекти життя та повсякдення полонених вояків-українців у таборі Фрайштадт (Австро-Угорщина) протягом зими-літа 1917 р. У цей час таборяни потерпали від обмеження норм харчування та використання для приготування їжі невластивих продуктів, наслідком чого її не можна було споживати. У серпні 1917 р. ситуація з харчуванням загострилась настільки, що полонені вдались до «голодного страйку», відмовляючись приймати приготовлені у таборовій кухні обіди та вечері, обмежуючись лише чаєм і хлібом. Лише завдяки спільним зусиллям президії СВУ та українських активістів у таборі, а також заходам комендатури табору, покликаних поліпшити й урізноманітнити харчування таборян – стало можливим припинити страйк і відновити проведення роботи культурно-національного змісту в Фрайштадті.
 
Article
Відтворено деякі аспекти життя та повсякдення полонених вояків-українців у таборі Фрайштадт (Австро-Угорщина) на завершальному етапі його існуванні (кінець 1917 – 1918 рр.). Встановлено, що умови функціонування української таборової громади були ускладнені наростанням кризових явищ в Австро-Угорщині та, зокрема, нестачею продовольчих запасів для її населення. Але попри всі складнощі таборового існування полонені українці знайшли в собі сили та можливості аби діяльно долучитись до процесів національного державотворення в Україні, взявши активну участь у формуванні «Сірожупанної» дивізії. Виїзд більшої частини українських активістів з табору в складі поповнення згадуваної дивізії (лютий-березень 1918 р.) призвів до згортання обсягів роботи всіх таборових організацій та інституцій. І хоча табір і надалі продовжував слугувати базою для поповнення лав «сірожупанників», організоване українське життя у Фрайштадіт станом на середину літа 1918 р. вже майже себе не виявляло, і вже до кінця осені табір було ліквідовано.
 
Article
Стаття присвячена проблемі активізації політичної свідомості жіноцтва у Наддніпрянщині (Україні). На сьогодні вона є малодослідженою, однак важливою складовою декількох пов’язаних між собою тем, таких як: «жіноче питання» в Україні у ХХ ст., український жіночий рух у ХХ ст., український національний рух у ХХ ст., Українська революція 1917-1921 рр., а також політизація жіноцтва в Україні. Специфіка та значення даного процесу, що мав місце в житті українського суспільства у першій чверті ХХ ст., не втратили своєї актуальності й нині, тому його вивчення та популяризація може позитивно вплинути як на розвиток українського жіночого руху, так і на досягнення фактичного гендерного паритету у сфері публічної влади в Україні. Тож, враховуючи викладене вище, досліджений аспект теми має не лише наукове, суспільно-політичне, але й практичне значення.
 
Article
Охарактеризовано дипломатичну діяльність одного із провідних громадсько-політичних діячів Української держави В’ячеслава Казимировича Липинського. Проаналізовано державотворчу роботу в роки Української революції та визначено основні напрями політичної діяльності. Встановлено, що найбільш всебічно проявити дипломатичний хист, політичні переконання та почуття справжнього патріота своєї держави В. Липинський зміг на посаді посла в Австрії при Гетьманаті П. Скоропадського та уряді Директорії УНР. З’ясовано, що поразку національно-визвольних змагань сприйняв як втрату реальної можливості відродження української державності та самостійного розвитку українського народу.
 
Article
На основі аналізу одеської періодичної преси 1918 року розкрита санітарно-епідеміологічна ситуація в місті доби Гетьманату та спалах епідемії холери й «іспанки» у 1918 р. В умовах ще слабкої державної влади, війни та німецько-австрійської окупації центральний уряд не залишається осторонь, мобілізуючи організаційні та матеріальні можливості. Одеська міська влада та медичний персонал стають головною силою опору небезпеці, активно використовуючи усі доступні медичні, профілактичні та санітарні заходи.
 
Article
У статті йдеться про діяльність Військово-санітарної місії для справ полонених вояків-українців у Німеччині, яка зосередила свої зусилля й на встановленні зв’язків з українськими таборовими громадами та надання їм адресної гуманітарної допомоги від уряду УНР з метою відновлення національно-просвітницької роботи у середовищі полонених українців. Завдяки цьому навесні-влітку 1919 р. у багатьох таборах були засновані аматорські драмгуртки, школи для неписьменних і малописьменних, бібліотеки, кооперативи. Діяльність Місії у таборах мала об’єктивно позитивні наслідки, засвідчивши готовність уряду УНР прийти на допомогу полоненим українцям у Німеччині.
 
Article
У статті здійснена спроба мікроісторичного аналізу становища сім’ї парафіяльного сільського священника з Дніпропетровщини Сергія Андрійовича Мізецького в умовах суспільно-політичних трансформацій у радянській Україні в 1920-1930-х рр. Простежено моделі взаємодії між представниками різних поколінь, ступінь впливу радянської модернізації на формування членами сім’ї стратегій побудови життєвої траєкторії. Показано, що відмова від власного «я», свого минулого у родині священника мала поступовий, трагічний і незворотний характер.
 
Article
У статті аналізується розвиток сіоністського руху у Туреччині після Першої світової війни та ставлення до цього посланця Іспанії в Туреччині Хуана Севента. Також автор прагнув охарактеризувати поради, які надає Х. Севент своєму керівництву щодо сприйняття/реакції на такі події. Було здійснено спробу вписати розвиток сіонізму в Палестині у загальні тенденції міжнародних відносин того часу.
 
Article
У науковій нарації репрезентується нарисна реконструкція православного життя в Одесі на початку 1920-х рр. на тлі комуністичного наступу у вигляді «більшовицької пропаганди дією», що знайшло реалізацію у підступних методах антирелігійної атеїстичної пропаганди, ініціюванні розколу у православній громаді міста, провокуванні у локальному релігійному соціумі міжконфесійного протистояння та інституційного самовинищення на догоду атеїстичним маніпуляторам церковного життя. Проаналізована археографічна основа дослідження та фахова література останніх років надали можливість авторам реконструювати основні, векторні складові політики комуністичної влади, спрямуваної на обмеження соціально-релігійних можливостей в умовах ідеологічного пресингу комуністичної влади та підступних «практик» її органів. У статті зводиться окремішнє в одне ціле, й історичне, й соціальне (ментальне, релігійне, моральне, аморальне тощо), опираючись на низку законодавчих актів, невідомих/маловідомих документальних джерел, що підтверджують наступальні акції комуністів-атеїстів саме на одеському прикладі, де РПЦ була превалюючою у порівнянні з іншими церковними утвореннями і залишається такою досьогодні.
 
Article
У статті встановлено, що форматом першої в УСРР школи конструкторів електричних машин стало відкрите у 1930 р. Відділення електромашинобудування вищого технічного навчального закладу при Харківському електромеханічному заводі. Її остаточне формування в Харкові, попри наявний на момент встановлення радянської влади в Україні потенціал щодо створення таких шкіл у низці її регіонів, зумовлювалося провадженою урядом СРСР протягом 1920-х років промисловою політикою. Першість організації школи конструкторів електричних машин саме на промисловому підприємстві стала об’єктивним наслідком обраного способу наукового забезпечення вітчизняного електромашинобудівного виробництва.
 
Article
У статті досліджується технологія насадження ідеології, яку використовувала більшовицька влада на початку 1920-х рр. для формування «нового пролетарського світогляду». Реалізація поставлених задач означала заміну існуючого світогляду шляхом встановлення нових, офіційних правил і норм поведінки, які часто не відповідали елементарним потребам суспільства, знищенням мільйонів людей і побудову тоталітаризму. Метою такої політики було пограбування країни у нечуваних масштабах і повна залежність населення від більшовицьких вождів. Для цього недостатньо лише захопити політичну владу та керувати силовими структурами, а необхідно було змінити світогляд. І саме над цим варто задуматися нинішньому поколінню українців.
 
Article
У статті проаналізовано тижневик української еміграції «Тризуб» в якості джерела вивчення соціокультурних процесів і повсякдення в Україні під більшовицькою владою у 20-ті роки ХХ ст. З’ясовано, що тематика частини публікацій часопису стосувалася різноманітних сфер життя української спільноти в УСРР: розвитку культури, внутрішнього світу людини, сприйняття дійсності, тлумачення змін у природі крізь призму суспільних перетворень, відносини мешканців міста і села, становище різних прошарків суспільства.
 
Article
У публікації, на основі широкої історіографічної та джерельної бази, проаналізовано ключові чинники встановлення більшовицької монополії у суспільно-громадській площині. Показано механізми правової регламентації позадержавного суспільного простору. Доведено, що основною метою встановлених законодавчих норм у сфері функціонування громадських об’єднань було здійснення правлячим режимом контролю за їх діяльністю, залучення їх представників до формування радянського державного апарату.
 
Article
У статті розкрито «зміновіхівство» 1920-х рр. у традиціях суспільно-політичного життя України. Повернення до України «зміновіхівців» активізувало у республіці рух за розбудову національної культури. Встановлено, що широкі українські кола, які раніше уникали співробітництва з радянською владою, почали брати участь у роботі державних органів і громадських організацій. Відбувається активне залучення української інтелігенції до наукової праці, літератури, учительства тощо. Це дало поштовх до активізації всього культурного життя: виникають різноманітні літературні організації та групи, постають видавництва, театри, народжується нове кіномистецтво. Безперечно, «зміновіхівство» спричинило до послаблення сил української еміграції, яка доступними засобами продовжувала вести боротьбу за волю українського народу. «Українські зміновіхівці» постійно перебували під наглядом радянських каральних органів і згодом стали жертвами першої хвилі сталінських масових репресій.
 
Article
The article deals with the peculiarities of the national policy of the Bolshevik regime during the 1920s and 1930s in Ukraine. The main attention is paid to the mechanism of political repressions against representatives of the intellectual class of the Polish national minority in the Uman region. The article used not only problem-chronological and comparative-historical methods of research, but also the biographical method. The purpose of the work was to study and highlight the process of mass terror against the Polish intellectual class in the Uman region taking into consideration a personalized approach. It has been established that political repressions in the Uman region date back to the early 1920s, just when the policy of «localization» was introduced. At the same time, giving impact to the cultural and educational development of the national minority, the government controlled the manifestations of local nationalism. Starting from the case of «Umanska pliatsuvka» on accusation of G.Z. Yagodzinska and 26 other residents of the Uman Region, the People’s Commissariat of Internal Affairs periodically made arrests of people of Polish nationality. Given the previous activities of Polish intellectual class in the territory of Ukraine, the penal authorities had a convenient reason for further substantiation and investigation of the so-called «counter-revolutionary nationalist organizations». Based on a study of previously unavailable archival and investigative cases of the Departmental State Archive of the Security Office of Ukraine, the facts of mass falsifications on accusations of the Polish intellectual class of the Uman region for espionage in favor of Poland were revealed. Simultaneously with the closing up process of the policy of «localization» in 1933, political repressions gained extraordinary activity and were carried out in order to execute successive resolutions and decisions of the Central Committee of the Communist Party(b) of Ukraine, inclusive until 1938. In the territory of Ukraine and the Uman Region, in particular, the People’s Commissariat of Internal Affairs falsified criminal case materials mainly on the basis of the mythologization of the activities of the former Polish military organization – «PMO». In addition to the central Ukrainian cities, in particular, Kyiv, Kharkiv, the formation of this organization was also «revealed» in various regions. An archival investigative case No. 64463 on the accusation of the Uman citizens F.P. Budzylevych and others was revealed and may serve as an example. According to the decision of the Special Meeting of the People’s Commissariat of Internal Affairs of the USSR of November 28, 1937 P.I. Sulyma-Saliichuk and S.F. Kravchuk were executed by shooting and F.P. Budzylevych was sentenced to 10 years of labor camps. According to the of the author’s study generalization the conclusion has been made of the multi-faceted historical problem, which actualizes further study and analysis of the crimes mechanism of the totalitarian communist system in national, regional and social aspects.
 
Article
У статті досліджено стан і проблеми у сфері охорони здоров’я на Волині в роки нової економічної політики (1921-1928 рр.). Проаналізовано заходи боротьби з епідеміями та найбільш поширеними хворобами того часу. Проведено порівняльний аналіз розвитку цієї галузі у названий період і дорадянський час.
 
Article
Historical aspects of the development and formation of socio-political and public organizations in Volyn, which after the end of the World War I was under the rule of two totalitarian powers – the Soviet Union and the Polish-Lithuanian Commonwealth I is studied in the article. The role of Ukrainian immigration in the creation of Ukrainian socio-cultural and political centers was considered, and the optimal ways of solving national problems were searched for. On the example of Volyn lands it is proved that despite the difference of social and political systems, which dominated both Western and Eastern parts of Volyn, the process of formation of the national idea represents an organic unity in all Ukrainian lands.
 
Article
Розглянуто питання достовірності відомостей викладених у селянських мемуарних джерелах стосовно подій Голодомору 1932-1933 років в Україні. Було вивчено рівень можливостей із залучення до комплексних історичних досліджень селянських мемуарів як самостійного історичного джерела. Визначено фактори впливу достовірність мемуарних текстів: авто-цензура, аберації різних видів, вплив соціокультурного середовища тощо. Запропоновано схему класифікації селянських мемуарних джерел за групами, відповідно до їх внутрішніх особливостей та ознак.
 
Article
У статті розкривається роль представників іноземних консульств, які працювали на той час в УСРР (Харків, Київ, Одеса), щодо висвітлення Голодомору 1932-1933 рр. Найбільш змістовними, у даному випадку, є звіти німецьких, польських та італійських консулів. У своїх звітах вони повідомляли про політичний та економічний стан в УСРР, жорстку політику «розкуркулення» та примусової колективізації, репресії на селі, нелюдські умови, в яких опинилося населення, про різноманітні прояви протестів серед селянства проти впровадження «совєтами» нової сільськогосподарської політики, канібалізм, результати політики хлібозаготівель тощо.
 
Article
Структура эпонимного памятника для сабатиновской группы Триполье-Кукутени ранее не выступала предметом для отдельного исследования. В работе публикуются доступные на сегодня результаты раскопок на поселении Сабатиновка І в 1938-1939-х гг (под руководством А.В. Добровольского и Е.Ф. Лагодовской), которые хранятся в архиве Одесского археологического музея НАН Украины. Рассматриваются планиграфические данные поселения Сабатиновка І. Произведена попытка определения объектов на сетке квадратов и их культурной идентификации.
 
Article
У статті здійснено історіографічний аналіз напрацювань сучасними українськими істориками передумов, особливостей підготовки, суті акцій партизанських загонів, здобутків, результатів і наслідків для оунівського підпілля антипольських виступів у період серпня-вересня 1939 р. Проаналізовано позиції сучасних українських істориків у питаннях розробки концепції та плану антипольського повстання; масштабів конфлікту; дискусійних питань термінології, кількісного складу оунівських загонів. Зроблено висновок, що зорганізувати широкомасштабне антипольське повстання з метою відродження Української держави ОУН не вдалося. Виокремлено перспективний перелік питань, що потребують подальших дослідницьких зусиль.
 
Article
У статті аналізуються публікації на атеїстичну тематику у друкованому органі Херсонського обласного та міського комітетів КП(б)У, обласної та міської рад депутатів трудящих «Наддніпрянській правді». У повоєнний період переважали праці в яких висвітлювалася діяльність комуністичних партійних структур і радянських культурно-просвітницьких закладів спрямована на поширення матеріалістичного світогляду. Після приходу до влади М.С. Хрущова з’явилися публікації, в яких лунали заклики активізувати атеїстичну пропаганду, критикувалася релігія як явище, для пропаганди використовувалася творчість письменників. З кінця 1950-х років виходить низка статей, які засвідчили перехід до посилення адміністративного тиску на духовенство та мирян.
 
Article
The issue of cultural policy of the Romanian occupation administration in the Transnistrian countryside in 1941-1944. It is established that one of the important steps of the Romanian administration towards ideological support of its presence and functioning of the authorities in the territory of Southwestern Ukraine was a policy aimed at supporting the Orthodox Church, education and culture as a whole in the occupied territories. To achieve this goal, the Romanian Orthodox Mission in Transnistria was established. The main task of this religious group was the organization and management of church-religious life in the territory of the Bug-Dniester rivers. The Romanian Orthodox mission has launched activities to spread the Christian doctrine among the population, its catechesis and conversion of people to God, as well as the restoration, restoration and commissioning of church buildings in Transnistria. One of the primary tasks for the new government was to restore the functioning of primary and secondary education. Transnistria governorate implemented a Romanian school system where primary education was compulsory and reading, reading and writing skills were compulsory for all children and teens. In the process of organization the invasive process, the occupying power introduced a synthesis of the adjusted Soviet training programs and programs, which were officially studied in the Romanian kingdom. Much attention was paid to the organization of various groups of amateur art and aesthetic education of children. It has been established that in the cities of Romanian administration, from the first days of the occupation, started to set activities of recreation establishments, and only then began to worry about opening similar foundtions in county centers, and occasionally tried to organize something like the average rural resident. One of the centers organizations of recreation for the local population became the Romanian cultural circles which were opened both in county centers and in villages of «Transnistria». Despite considerable progress in setting cultural and educational work in rural areas of these lands. However, all these measures were used by the Transnistria administration in the first place for the systematic and forced Romanianization for the local, overwhelmingly rural population.
 
Article
Аналізу піддано політику окупаційної німецької влади стосовно жителів болгарських сіл Північного Приазов’я. Виявлено, що й у рідному селі, і на примусових роботах у Німеччині, місцеві болгари не мали помітних преференцій за національною ознакою порівняно з іншими жителями регіону. Єдина обставина, що вирізняла болгар, – можливість встановлення зв’язку з історичною батьківщиною з метою пошуку захисту та допомоги. Щоправда, використання цієї можливості не набуло великого поширення. Одним з її виявів стала спроба репатріації деякої кількості таврійських болгар на історичну батьківщину, що завершилася їх примусовим поверненням до СРСР у 1945 р.
 
Article
У статі проаналізована соціально-економічна політика румунської адміністрації щодо сільського населення у межиріччі Дністра та Південного Бугу в 1941-1944 роках. Встановлено, що з перших днів окупації румунське керівництво перейшло до відвертого грабування сільського населення. Для сільського населення було розроблено та впроваджено низку натуральних податків. Румунське керівництво на окупованих землях південно-західної України зберегло створену сталінським керівництвом довоєнну систему оплати праці «трудодень». Оплата праці сільських трудівників носила натуральний характер. Із селянами розраховувались тими видами сільськогосподарських продуктів, які вирощували «трудові громади».
 
Article
У статті аналізується участь пересічних галичан (українців, поляків) у погромних акціях влітку-восени 1941 р., спрямованих проти євреїв як носіїв «жидо-більшовицької» ідеології, прихильників радянської окупації регіону. Розглянуто причини прояву агресії, методи знущання над людьми, які не обмежувалися фізичним і моральним насиллям, але й закінчувалися умисними вбивствами. Визначені результати прояву насилля у вигляді проблеми підрахунку жертв.
 
Article
У статті проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на етнокультурний розвиток болгарської етнічної меншини Північного Приазов’я у 1943-1991 рр., таких як: чисельність болгар у регіоні, наявність етнічних організацій політичного, соціального чи культурного характеру, особливості державної політики стосовно болгарського населення у цей період, зв’язок з історичною батьківщиною, міжетнічні відносини у регіоні. Виявлено, що сукупна дія названих факторів спричинила загальний вектор впливу на етнокультурний розвиток болгарської етнічної меншини у Північному Приазов’ї у напрямку поступової часткової асиміляції.
 
Article
У статті висвітлено повсякденне життя вихованців дитячих будинків УРСР. Крім того, досліджено навчання дітей у школі, виробниче навчання у майстернях при дитячих будинках, види робіт, до яких залучали дітей та їх повсякденні побутові обов’язки. Також розглянуто питання взаємин між дітьми та працівниками дитячих будинків та спілкування сиріт між собою.
 
Top-cited authors
Natalia Skakun
  • Institute of History of Material Culture Russian Academy of Sciences
Irina Pantyukhina
  • Institute of History Archaeology and Ethnography of the Far Eastern Branch Russian Academy of Science
Covalenco Serghei
  • Academy of Sciences of Moldova
Vera Terekhina
  • Peter the Great Museum of Anthropogy ang Ethnography, Russia, Saint Petersburg